Пошкоджений будинок у Маріуполі / Фото: mrpl.city
Окупанти масово визнають квартири маріупольців безхазяйними. Від таких дій окупантів страждають навіть ті, хто підтримує Путіна.
Про це в етері Громадського радіо розповів колишній директор «Маріупольського телебачення» Микола Осиченко.
За його словами, вперше окупаційна влада почала публікувати списки безхазяйного житла ще у 2022 році. Йдеться про помешкання, з яких люди виїхали під час бойових дій або окупації. Тоді в цьому переліку були будинки в прибережних селах з виходом до моря. Надалі їх передавали «кадирівцям».
Далі туди почали вносити квартири будинків у Маріуполі, які вціліли під час бойових дій. Натомість оновленим переліком вони намагаються поставити «жирну крапку» в цьому питанні й відібрати все.
Микола Осиченко нагадав, що у місті перебувають десятки тисяч людей, які залишилися без даху над головою. Вони втратили свої домівки ще у 2022 році внаслідок бойових дій і сподівалися, що окупаційна влада видасть їм нове житло. Але окупанти не видали нічого. На місці їхніх будинків будували нові, квартири в яких продавали в кредит. А оскільки місцеві не мали грошей навіть на перші внески, то житло там купували жителі різних регіонів Росії.
Частина з тих, хто купив ці квартири, живе у них. Але є ще інша категорія — це жителі переважно Москви, Санкт-Петербурга та Ростова. Вони не живуть у цих квартирах, але здають їх в оренду місцевим жителям, які залишились без житла.
Він також розповів про випадки, коли деяким людям все-таки окупанти видавали житло. Проте коли вони туди заходили, то там були речі тих, хто там жив раніше. Отже, окупанти видають людям ключі від чужого майна, наголосив Микола Осиченко.
Він розповів, що окупанти визнали безхазяйними квартири навіть тих маріупольців, які перебувають у місті, живуть там тривалий час, отримали російські паспорти і є активними блогерами, які підтримують Путіна. Ці люди шоковані такими діями окупантів і не розуміють, як таке можливе.
Ексдиректор МТБ каже: зберегти майно можна лише одним способом — нелегітимно перереєструвати його за російським законодавством, отримавши перед цим російський паспорт. Утім, навіть ця схема не гарантує, що квартиру не відберуть.
Микола Осиченко зазначив, що росіяни пропускають людей до Маріуполя лише через єдиний пункт пропуску, розташований в московському аеропорту «Шереметьєво». Пропускний режим проходять лише п’ять відсотків від усіх, хто хоче потрапити в Маріуполь. Решті відмовляють під різними надуманими приводами. Блогер розповів, що одній жінці відмовили через те, що вона кілька разів вподобала його відео в соцмережах.
Микола Осиченко розповів, що через два або три тижні після публікації списків такого житла його передають у муніципальну власність. Тобто фактично міська влада має його розподіляти між тими, хто не має житла, висококваліфікованими спеціалістами тощо. Проте на практиці нерухомість отримують люди, наближені до окупаційної влади — медійники, чиновники, поліціянти. І лише малу частину можуть передавати людям «на камеру».
Бувають випадки, коли людині, яка жила в центрі, видають житло десь на околиці. Якщо така людина відмовляється, то їй пропонують чекати ще два-три роки.