Доступні ліки/Фото ілюстративне
Запроваджені Міністерством охорони здоров’я критерії для отримання сучасних препаратів від цукрового діабету за програмою «Доступні ліки» можуть позбавити значну частину пацієнтів своєчасного лікування. Лікарі побоюються, що через це зросте кількість тяжких ускладнень захворювання.
Про це в етері Громадського радіо розповіла сімейна лікарка Тетяна Геращенко.
За її словами, із травня 2026 року держава розширила перелік препаратів у програмі «Доступні ліки», включивши до нього сучасні цукрознижувальні препарати, зокрема гліфлозини. Водночас МОЗ запровадило критерії, за якими безоплатно їх можуть отримати лише пацієнти з тяжчим перебігом діабету.
«Головна проблема, яка турбує мене як лікаря, полягає в тому, що сімейний лікар насамперед думає про пацієнта з точки зору профілактики. Ми хочемо запобігти важкому перебігу захворювання, ніж лікувати потім його вже важкі наслідки. Тому раціональніше і правильніше, як це роблять у всьому світі та в Європі, призначати ці групи препаратів пацієнтам для запобігання важкому перебігу. Наше міністерство рекомендує, що якщо у пацієнта цукровий діабет триває 5 років і більше — це один із критеріїв, за яким ми можемо призначати даний препарат. Але ось тут виникає проблема. Як правило, пацієнт приходить з прихованим цукровим діабетом, який у нього вже 3-5 років. Тобто, якщо був уже якийсь період прихованого перебігу, а потім ми чекаємо ще 5 років, то минає 10 років, і ми вже маємо, так би мовити, безповоротні наслідки для серцево-судинної системи та нирок пацієнта. І хоча ці препарати необхідні, хотілося б усе ж таки запобігати ускладненням», — зазначила Геращенко.
Геращенко вважає, що через нові вимоги значна частина пацієнтів не зможе отримати сучасну терапію на ранніх стадіях хвороби.
Вона також наголосила, що міжнародні рекомендації передбачають застосування гліфлозинів не лише для лікування цукрового діабету, а й у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Натомість, за її словами, українські критерії суттєво звужують можливості їх призначення.
Лікарка зазначила, що після появи нових препаратів у програмі «Доступні ліки» спочатку позитивно оцінила зміни. Адже вони допомагають ефективніше контролювати рівень глюкози та знижують ризик розвитку ускладнень. Однак після запровадження нових критеріїв медикам доводиться орієнтуватися не лише на потреби пацієнта, а й на відповідність формальним вимогам.
«Тобто, вважаючи зору практикуючого лікаря, що ти маєш вписатися в критерії, контролювати про те, що ти призначаєш, перш за все, за цими рекомендаціями МОЗа, а не за тими рекомендаціями, як лікувати пацієнта при даній хворобі», — сказала вона.
За словами Геращенко, кількість пацієнтів із прихованими порушеннями вуглеводного обміну останніми роками суттєво зросла. Вона пов’язує це зі стресом, способом життя та результатами державної програми скринінгу здоров’я для людей віком від 40 років, яка дозволила виявити більше випадків предіабету та діабету.
Лікарка закликала людей після 40 років щороку проходити базові обстеження, зокрема перевіряти рівень глюкози та глікований гемоглобін, навіть за відсутності симптомів.
Водночас вона висловила сподівання, що МОЗ перегляне критерії призначення сучасних препаратів, залучивши до їх розробки практикуючих лікарів та представників пацієнтських організацій.