НАБУ/Фото ілюстративне
Для інформаційних атак на САП та НАБУ недобросовісні Telegram-канали використовують справи, які ці органи не змогли виграти в судах.
Одна з таких — справа колишнього посадовця «Укрзалізниці» Олега Золотарьова, якого Вищий антикорупційний суд виправдав 14 липня. Його підозрювали у проведенні закупівель за завищеними цінами. Зрештою у процесі розгляду прокурор САП відмовився від обвинувачення. Тому Золотарьова виправдали, а заставу, яку він сплатив, йому повернули.
Але чи можуть такі справи свідчити про неефективність САП та НАБУ?
Про це в етері Громадського радіо говорили з юристом Центру протидії корупції Романом Вербовським.
Він зазначив, що після того, як владі не вдалося позбавити антикорупційних правоохоронних органів незалежності, на них почалися інформаційні вкиди, до яких, за даними деяких розслідувачів, причетні Telegram-канали, пов’язані зі СБУ. Це, на думку юриста, робиться з метою формувати в очах суспільства неефективність цих органів або його окремих працівників.
Говорячи безпосередньо про справу Золотарьова, юрист ЦПК зазначив, що вона не є показовою, на відміну від багатьох інших. Роман Вербовський не бачить нічого поганого у виправдувальних вироках:
«Треба розуміти, що випробувальні вироки бувають. Насправді це більше добре, ніж погано. Це свідчить про те, що суд дійсно належно досліджує докази, а не просто сліпо йде за логікою обвинувачення. І якщо дійсно тих чи інших доказів недостатньо, він виправдовує особу. І це доволі хороша практика», — сказав юрист ЦПК й додав, що відсоток виправдувальних вироків доволі невеликий.
Коментуючи відмову прокурора САП від обвинувачення, Роман Вербовський зазначив, що таке теж трапляється. Наприклад, у разі, якщо суд вважає докази недопустимими або ж якщо було проведено повторну експертизу й прокурор побачив, що доказів недостатньо.
Загалом, на думку юриста, така практика позитивно характеризує Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру:
«Вони не продовжували підтримувати обвинувачення попри відсутність доказів. Хоча насправді доволі частою є практика інших правоохоронних органів, коли в них взагалі немає жодних доказів, але вони все одно йдуть до кінця. Навіть якщо у справі ухвалюють виправдувальний вирок, вони продовжують бути впевненими у своїй правоті. Йдуть в апеляцію, а люди насправді витрачають роки свого життя», — сказав юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський.
На його думку, виправдувальний вирок свідчить про зрілість правоохоронного органу, який здатний визнавати помилки.
Також він нагадав: анонімні Telegram-канали часто закидають НАБУ те, що їхні справи не доходять до вироку. Проте юрист наголошує: коли справу передають до суду, то НАБУ вже не має до неї жодного стосунку. Водночас українське законодавство має певні недоліки, які часто не дають швидко розвивати справи. Відповідні зміни має ухвалювати парламент, але депутати не роблять цього, оскільки, зі слів Романа Вербовського, понад 40 з них є підозрюваними або обвинувачувальними у кримінальних провадженнях.