Одна зі зруйнованих АЗС після ударів росіян по Дніпропетровщині вночі 1 липня / Фото: Дніпропетровська ОВА
Попри зростання кількості російських ударів по автозаправних станціях, ризику масштабного дефіциту пального в Україні наразі немає. Найбільший ефект таких атак — психологічний, адже вони покликані посіяти паніку серед споживачів.
Про це в етері Громадського радіо заявив експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
За його словами, кількість АЗС в Україні значно перевищує кількість об’єктів, які зазнають російських атак.
«Насправді кількість заправок, кількість АЗС значно більша, ніж ті, по яких наносяться удари. Говорити про те, що це може створити дефіцит пального, навіть якщо це буде в окремому районі, не доводиться. Навіть один район має багато автозаправних станцій. Тому говорити про дефіцит не можна — це малоймовірно», — зазначив Корольчук.
Водночас він зауважив, що складніша ситуація залишається у прифронтових регіонах.
«Про дефіцит можна говорити лише в прифронтових районах, але вони страждали фактично від початку повномасштабної війни. Щодо нафтобаз, то їх почали виводити ще з 2023 року, тому зараз ситуація суттєво відрізняється від тієї, що була у 2022–2023 роках», — сказав експерт.
На його думку, основною метою ударів по АЗС є вплив на настрої населення.
«У першу чергу це не лише психологічний тиск, а вплив на очікування споживачів. Людина не розбирається, чи постраждали 10 АЗС, 200 чи дві тисячі. Вона бачить повідомлення про удари, і виникає ефект паніки. Якщо темпи таких атак збережуться або навіть розширяться на тилові області, панічні настрої можуть посилюватися», — пояснив Корольчук.
Водночас експерт вважає, що атаки є також відповіддю Росії на українські удари по її нафтопереробній інфраструктурі.
«Це дзеркальна відповідь російської сторони. Ми бачимо удари по російських нафтопереробних заводах, базах зберігання нафтопродуктів, подекуди й по АЗС. Росія відповідає аналогічними ударами. Для неї автозаправні станції також розглядаються як військові об’єкти, адже вони забезпечують пальним і військову техніку», — зазначив він.
Корольчук наголосив, що навіть у регіонах, де АЗС зазнають пошкоджень, дефіциту поки вдається уникнути завдяки перерозподілу поставок.
«Поки що ситуацію компенсують сусідні райони та області. Туди просто спрямовують більші обсяги пального. Масштаби пошкоджень поки не такі, щоб говорити про серйозний дефіцит», — сказав експерт.
За його словами, удари можуть вплинути на ціни, але цей фактор не є визначальним.
«Наступним етапом після паніки може бути певне підвищення вартості нафтопродуктів. Але говорити, що це буде суттєве зростання, яке переважить вплив світових цін на нафту чи курсу валют, поки що не можна. Якщо подорожчання і буде, то, швидше за все, воно стосуватиметься лише окремих регіонів, де виникатиме напружена ситуація з постачанням», — пояснив Корольчук.
Експерт також звернув увагу на загальне скорочення споживання пального в Україні.
«На жаль, економіка просідає. За підсумками 2026 року продажі нафтопродуктів можуть скоротитися щонайменше на 10%, а можливо й до 15%. Це пов’язано насамперед з економічними причинами, але свою роль відіграють і постійні удари, які змушують бізнес та населення зменшувати активність», — зазначив він.
Говорячи про захист автозаправних станцій, Корольчук визнав, що ефективного рішення наразі не існує.
«Технології розвиваються з обох сторін. Говорити про те, що АЗС можна повністю захистити сітками чи іншими конструкціями, не доводиться. Завжди знайдеться «дірочка», через яку може пройти бойовий елемент. Сьогодні ефективної системи захисту таких об’єктів фактично немає», — сказав він.
За словами експерта, пошкоджені АЗС у більшості випадків не відновлюватимуть до завершення війни.
«Автозаправна станція — дорогий об’єкт, але вона не має такого критичного значення для енергетичної системи, як ТЕС чи ГЕС. Якщо АЗС зруйнована, люди просто користуються сусідніми заправками. Тому, найімовірніше, такі об’єкти просто консервуватимуть і відновлюватимуть уже після завершення війни», — підсумував Юрій Корольчук.