Президент України Володимир Зеленський. Фото: ОП
В Україні кадрові рішення ухвалюються не за логікою інституцій чи державних пріоритетів, а за принципом особистої близькості до президента та внутрішньої лояльності. Саме тому влада постійно «перетасовує» посади, а не вибудовує стабільну систему управління.
Про це в етері Громадського радіо заявив політолог та директор Центру суспільних інформаційних технологій «Форум» Валерій Димов.
За його словами, українська політика залишається персоналізованою, тоді як справжні інституції відходять на другий план.
«95% наших слухачів і громадян знають, що говорять не прізвища, а тенденції і ідеї. А тим не менше ми говоримо прізвища. Тому що насправді в Україні, на превеликий жаль, йдеться не про інститути, інституції, ідеї, логіку, а про те, кого призначити і яку посаду дати. Той самий Умєров — була собі людина-бізнесменом, а потім від Фонду держмайна до міністра оборони, до секретаря РНБО, потім десь пропадає, потім десь виникає, потім знову треба думати, куди його призначити. Два рази перезавантажували Кабінет Міністрів України, тому що треба було Умєрова кудись відправити. Його не відправили, а Кабмін, який перезавантажували через це, перезавантажили»,— каже Димов.
Політолог вважає, що у кадрових рішеннях Володимира Зеленського відсутня зрозуміла державна логіка.
«Ми маємо говорити не про те, яким чином влада намагається бути на хвилі якихось повідомлень, а за конкретними діями я логіки особисто не бачу»,— каже Валерій Димов.
На його думку, президент утримує у владі людей, які мають негативне сприйняття в суспільстві.
«Чим більше людина токсична, тим більше в неї можливості очолювати ті чи інші посади. Якщо людина має довіру і популярність у суспільстві, то це Зеленським сприймається як потенційний конкурент», — пояснив політолог.
Димов нагадав про обставини звільнення Валерія Залужного і поставив під сумнів компетентність тодішнього міністра оборони.
«Коли його призначили міністром оборони, хіба не для того, щоб він зробив подання на зняття Залужного? Ми тоді запитували: яка є компетентність Умєрова і яка довіра є до Міністерства оборони, яке не бачило всіх цих корупційних історій із закупівлями, диванами, департаментами і сотнями людей, що мали це контролювати. Умєров особисто писав у своєму Facebook, що всі чутки про протиріччя між політичним і військовим керівництвом — це російське ІПСО. А через два тижні робить подання на зняття Залужного, — наголосив директор Центру суспільних інформаційних технологій «Форум».
Окремо політолог згадав публічні скандали навколо оборонних закупівель.
«Коли привозили Жумаділова на квартиру, я б ще зрозумів, якби йшлося про сертифікати чи якість бронежилетів. Але там звучало інше: «там мої гроші, я хочу їх забрати». Ось це і проявляє логіку тієї системи», — каже Валерій Димов.
Димов звернув увагу на період, коли Умєров обіймав посаду секретаря РНБО, але, за словами політолога, фактично не виконував свої функції.
«Коли виник цей скандал, Умєров взагалі пропав. Його не було чути і не було видно. Виникає запитання: чому він зустрічався з керівником ФБР Кешем Петелем і чому не займався своїми функціональними обов’язками на посаді секретаря РНБО, яка координує питання мобілізації, стратегічних підприємств і фінансування цих процесів»,— розповів він.
Політолог припускає, що колишній міністр оборони залишається частиною вузького кола впливу навколо президента.
«Зеленський вміє через своїх представників, очевидно довірених, а Умєров входить до цього дуже обмеженого кола, знімати увагу суспільства з одних проблем і консолідувати його навколо прапора. Йдеться про вузький круг цих корупціонерів, через яких можна певною мірою знімати увагу українського суспільства з одних проблем і намагатися консолідовувати навколо прапора, а прапором і прапороносцем у нас один», — підсумував Димов.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський призначив Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України.