Капітолій США/Ілюстративне фото/David Maiolo
Візит спецпредставника президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до України не мав практичного значення для наближення миру. Американська адміністрація нині більше зосереджена на внутрішньополітичних питаннях.
Про це в етері Громадського радіо розповів Микола Мельник, ветеран російсько-української війни, директор аналітичної групи «Левіафан».
За його словами, українська сторона усвідомлює, що за нинішнього підходу Вашингтона реального прогресу в переговорах очікувати складно. На думку Мельника, приїзд американських представників мав радше символічний характер.
«Дивіться, завжди треба задавати собі питання, важливого для чого. Для продовження нав’язування Україні тієї формули миру, яку бачить пан Трамп, тобто перемир’я за будь-яку ціну, яку заплатить Україна. І я думаю, українська сторона прекрасно розуміє, що жодних зрушень реальних за пана Віткоффа і Кушнера не відбудеться.
Відповідно, їхній приїзд в Україну мав суто символічне значення, і не більше. Наша і американська дипломатія постійно відпрацьовують необхідні зв’язки, звісно, один на одного. Один голова держави привітав одного, там якісь святково-урочисті листівки, але не більше.
Тобто прибуття Кушнера та Віткоффа не мало жодного практичного значення, адже не могло наблизити Україну до миру ані на крок», — сказав Мельник.
Мельник вважає, що зараз для адміністрації Дональда Трампа питання війни Росії проти України не є пріоритетним. За його словами, значно більше уваги Вашингтон приділяє внутрішнім американським процесам та майбутнім проміжним виборам.
«Я думаю, Вашингтон зараз більше зайнятий внутрішніми американськими справами. І питання врегулювання ситуації в Європі, яку вони для себе вважають, не є для них першочерговою.
Тобто Трамп намагається всіляко демонструвати, що він не проти України, що він не проти Росії, він понад будь-якою складкою. І готується до програшу проміжних виборів. В нього питання — він програє з тріском чи без тріска. Тому що це питання або імпічменту, або не імпічменту через пів року.
Тому він зараз концентрований на внутрішніх американських справах. Звісно, ми можемо виправдати те, що його посланці не приїхали, тому що не бачать прогресу. Але насправді це питання не є для нього першочерговим, тому що український порядок денний він вже відіграв. Він знизив градус риторики, він перестав звинувачувати українську владу у всіх гріхах, і все.
На більше він не піде, тому що воно, відповідно до його певних електоральних розрахунків, не принесе йому балів. Не тільки йому, а взагалі Республіканській партії», — зазначив аналітик.
На думку експерта, потенційна американська пропозиція щодо завершення війни може зводитися до певної рамкової домовленості. Яка формально передбачатиме шлях до перемир’я, але не гарантуватиме фактичного припинення бойових дій.
«Я думаю, щось на кшталт Мінська-1. Тобто угода є, ніхто особливо не припиняє вогонь, але певне рішення досягнуто. Ось є рамкова формула миру, будь ласка, йдіть по ній і досягайте перемир’я. Тобто Трамп обіцяв зупинити війну, він не казав, що він її зупинить за рахунок гамування, неадекватності Москви. Він сказав, що він її буде зупиняти. Тому десь можна погодитися з риторикою, що вони хочуть йому принести мир.
Але проблема в тому, що ці дві людини намагаються принести мир за рахунок українців, що, знову ж таки, є для нас неприйнятним», — наголосив Мельник.
Водночас Мельник вважає, що американська політика щодо України не стала принципово іншою лише через нинішні дипломатичні контакти. Він називає США радше партнером України, ніж союзником.
«Дивіться, вона перестала бути емоційною ще в 22-му році, в 23-му вона вже була прагматичною, абсолютно. І цю прагматичність очолювали США. Ми не раз чули заяви посадовців топрівня, здається, вони вже були опубліковані в 24–25-му році. Як той чи інший голова Пентагону обстоював позицію, що не треба Україні давати ту чи іншу зброю, для того, щоб росіяни не програли, не стали ще радикальнішими. Це говорить про те, що певні геополітичні розмірковування, які були абсолютно недолугі, були поставлені трошки вище за долю України. Це є прагматизм. ому політика європейців і американців є послідовною. З приходом Трампа ми втратили союзника США, це, можна сказати, не більше, ніж наш партнер, при чому не найбільш надійний», — сказав він.
Водночас, за словами Мельника, Україна зберігає підтримку низки європейських держав.
«Те, що нам вдається втримувати коаліцію європейських країн на чолі з Францією і Великою Британією, які продовжують активно допомагати Україні, — це заслуга української армії, українського народу і української дипломатії», — зазначив експерт.
Мельник наголошує, що Сполучені Штати наразі не концентруються на пошуку рішення, яке дозволило б завершити російсько-українську війну.
«Я б не сказав, що Америка концентрується на пошуку рішення. Знову ж таки, це для них не є ключовою задачею їхньої політики, тим більше станом на зараз. Станом на зараз вони сконцентровані на внутрішніх питаннях, таких як вибори, проміжні вибори в Конгрес. Відповідно до того, що принесе їм той чи інший політичний бал, вони будуть діяти.
Тому, знаєте, з приходом Трампа мені здається, все стало однозначно. І що б українська дипломатія не робила. Скільки б перемог українська армія не здобула на полі бою, все одно позиція Білого дому по Україні більш дружньою не стане. Станом на зараз. Подивимося, що буде після проміжних виборів», — сказав він.
Окремо Мельник звернув увагу на розвиток оборонно-промислового партнерства України з країнами Балтії та Скандинавії. За його словами, ця співпраця триває активно щонайменше з 2024 року та є взаємовигідною.
«Тобто це партнерство триває, воно є ефективним для цих країн, відповідно вони зацікавилися. Це найбільші союзники України, тому що вони розуміють, навіщо вони допомагають. Вони готові, з одного боку, інвестувати в технології, з іншого боку, користуватися нашими технологіями.
З третього боку, все ж таки балтійські країни, як ніхто, розуміють, що для них це взагалі все має прикладне значення. Б росіяни не збираються зупинятися на Україні», — підсумував Мельник.