Андрій Новак. Фото: Громадське радіо
Україна продовжує отримувати від міжнародних партнерів фінансову допомогу, необхідну для покриття дефіциту державного бюджету.
Про це в етері Громадського радіо розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Економіст зазначив, що міжнародна підтримка України у фінансовій сфері загалом відповідає її потребам. Хоча окремі транші можуть надходити із затримками через бюрократичні процедури.
«Де-де, а в економіці, в фінансах, Україна дійсно отримує допомогу за відомим принципом «стільки, скільки треба». І це перш за все на сьогодні стосується саме грошей.
Так, бувають якісь затримки, так, бувають бюрократичні процедури в тих країнах, чи в тих організаціях, чи об’єднаннях країн, таких як ЄС, які затримують транші чергові. Але в цілому Україна дійсно саме в фінансах отримує «стільки, скільки нам треба» для покриття нашого величезного дефіциту бюджету», — сказав Новак.
За його словами, дефіцит державного бюджету України вимірюється вже не мільярдами, а трильйонами гривень. Економіст зазначив, що близько половини видаткової частини бюджету становить дефіцит. Який Україна наразі повністю покриває завдяки підтримці міжнародних партнерів.
«Ви назвали мільярди, на жаль, у нас дефіцит не мільярди, а трильйони гривень. Але весь цей дефіцит, на сьогодні 50% витратної частини нашого бюджету — це дефіцит. І повністю, в повному обсязі цей дефіцит, який би він не був, нам дійсно допомагають сповна покривати наші численні партнери», — наголосив Новак.
Він нагадав, що підтримку Україні надають не лише міжнародні фінансові організації та Європейський Союз, а й окремі держави. За його оцінкою, до коаліції підтримки України входить близько 60 країн.
«А у партнерах, я нагадаю, у нас не тільки міжнародні організації, такі як, наприклад, МВФ, Світовий банк, об’єднання країн, таких як ЄС. А крім цих об’єднань і міжнародних організацій, на сьогодні так звану коаліцію підтримки України складає біля 60 країн світу.
Кожна з яких надає нам допомогу, фінансову допомогу, практично всі країни з тих 60 надають. Гуманітарну допомогу практично всі з тих 60 країн надають», — розповів він.
Водночас військову допомогу, за словами Новака, надають близько 30 країн, які мають відповідне озброєння, технології або виробничі можливості.
«Ну, а військову допомогу надають ті, хто мають таку можливість, хто має відповідне озброєння, або технології, або виробництво. Ну, це, як ми розуміємо, трохи менше, ніж 60, так, біля 30 країн, які надають ще крім фінансової, гуманітарної, ще і військову пряму допомогу. У міру своїх можливостей, наявних своїх запасів, скажімо так, і виробничих можливостей», — зазначив економіст.
Новак також озвучив оцінку потреб України у фінансуванні до кінця 2026 року. За його словами, орієнтуватися можна на суму близько 27 мільярдів доларів, яку раніше називав президент України.
«Ну, на сьогодні, за останніми даними, можемо орієнтуватись на суму, яку озвучив президент України. Що нам до кінця цього року треба ще додатково, ну, не додатково, а в цілому треба ще біля 27 мільярдів доларів. Це для того, щоб завершити спокійно, якщо так можна назвати зараз це слово, завершити цей рік 26», — сказав Новак.
За його словами, точну потребу у фінансуванні неможливо спрогнозувати через інтенсивність російських атак. Кожен новий обстріл створює додаткові витрати для держави.
«Тому що зараз витрати додаткові виникають, збільшуються після кожного обстрілу, який ми отримуємо від Росії.
А обстріли, як ми бачимо, практично щоночі, практично щодня, і є нові напрямки. Ну, наприклад, Росія почала бити, знову ж таки, навіть в цій сфері плагіатно, плагіатить за методом України. Почала бити по наших складах масово, по наших складах різних компаній, складах продукції, чого вона, наприклад, настільки масово не робила раніше.
Ну, і продовжує бити по нашій енергетиці, продовжує бити по наших житлових кварталах, по житлових будинках, лікарнях, школах, поліклініках. І кожен такий удар, крім, на жаль, людських жертв, це і прямі економічні втрати по цих об’єктах. І по тим, що з цим зв’язано, потреба переселювати людей, переселяти кудись в нове житло тих, хто втратили житло. Чи тимчасово, чи назавжди втратили, залежно від руйнування», — пояснив він.
Новак наголосив, що прогнозувати майбутні збитки навіть на місяць уперед із точністю до кількох мільярдів гривень практично неможливо.
«Ну, а все це прямі додаткові витрати, їх, безумовно, неможливо спрогнозувати, там, з точністю, навіть до мільярдів гривень. Тому що війна, на жаль, дуже інтенсивна, обстріли дуже інтенсивні щоденні. І, відповідно, спрогнозувати, скільки саме треба грошей навіть на місяць вперед. Спрогнозувати з точністю до кілька мільярдів гривень, які будуть нові втрати місяць вперед, ну, це просто неможливо при війні такої інтенсивності, яку ми маємо зараз», — зазначив економіст.
Окремою статтею витрат, за його словами, є потреби оборони, зокрема виробництво та застосування засобів для ударів по російському тилу.
«Ну, і плюс потреби безпосередньо нашої оборони, наших дій, в тому числі глибоких ударів по самій Росії, це також витрати, які постійно ростуть. Тому що нам треба не просто відповідати, а відповідати так, як ми діємо, асиметрично. А це також додаткові витрати, які постійно виникають і постійно збільшуються», — сказав Новак.
Попри значні втрати, українська економіка продовжує працювати. За словами Новака, підприємства, торгівля та бюджетна система функціонують. Держава продовжує виплачувати зарплати та пенсії.
«Але, знову ж таки, в фінансах це найостанніша сфера, де ми повинні з вами хвилюватись. Тут у нас все є, завдяки нашим партнерам, ну, і можливості самої економіки України, вони не зникли як базові.
Так, економіка в важкому стані, під час війни вона і не може бути в інакшому стані, крім як в важкому. Але економіка наша працює, виробництво ті, які можуть працювати, працює, торгівля працює.
Так, є втрати, руйнування, але сплачуються податки до бюджетів всіх рівнів, і тому якась своя економічна база також завжди є. Якби вона там не тяжко працювала, якби нам всіх в цих умовах не було тяжко. Тому в сфері економіки і фінансів ми можемо бути відносно спокійні, зарплати виплачуються, пенсії виплачуються. Курс гривні також, як для умов війни, порівняно стабільний, і тому тут більш-менш все в порядку», — наголосив економіст.
Водночас він вважає, що значно більше проблем Україна має у сфері озброєння. Однак, за словами Новака, останні візити міжнародних партнерів до України та їхні заяви дали підстави очікувати продовження військової допомоги.
«От з озброєнням тут ми бачили значно більше питань і проблем. Але останні візити до України в зв’язку з нашим Днем прапора і особливо Днем Незалежності, візити наших ключових партнерів. Вони навіть у військовій сфері дали нам багато обнадійливої інформації, навіть таких, можна сказати, фактів, тверджень наших багатьох партнерів. Їхніх лідерів, прем’єр-міністрів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони, які приїхали в Україну останніми днями.
І Україна отримала запевнення з продовження надання нам зброї, в тому числі ту, яку ми просимо, і для нашого захисту. Вже є інформація, що Україна буквально вже отримала нові партії тих же ракет-перехоплювачів до систем «Патріот»», — розповів він.
За словами економіста, Україна також отримує озброєння середньої та великої дальності, яке може використовувати для ударів по російському тилу.
«І так само нам надають нове озброєння середньої, навіть далекої дальності враження для того, щоб ми далі продовжували ефективно, як це зараз роблять Збройні сили України. Далі продовжували ці діпстрайки, глибокі удари по російському тилу, які завдають неспівмірно більшої шкоди російській економіці, ніж російські удари по наших економічних об’єктах», — зазначив Новак.
Він також наголосив, що Україна не залежить від позиції лише однієї держави, зокрема США. За його словами, підтримку Україні надає широка міжнародна коаліція.
«Так, є те, що нам не подобається, якась незрозуміла і не завжди чітка позиція Сполучених Штатів Америки. На щастя, ми не залежимо від, скажімо, політики чи від ставлення до нас від однієї країни.
От, на відміну, знову ж таки, від Росії, яка вже практично немає партнерів у світі, Північна Корея в неї залишилася як партнер. Китай, такий дуже умовний партнер, який просто на Росії наживається, надає озброєння, не надає прямого, своїх військових не надає. Просто продає якісь комплектуючі, те, що можна продати, щоб на Росії нажитися. Іран через свої проблеми зараз вже Росії, безумовно, не може нічим особливо допомагати, тому Росія майже наодинці», — сказав він.
Водночас Україна, за його словами, має значно ширше коло партнерів.
«Ми, на щастя, далеко не наодинці, як я вже казав, 60 країн світу, коаліція підтримки України, плюс об’єднання країн, таких як ЄС, ну і плюс практично всі міжнародні організації, які є у світі, всі вони так чи інакше підтримують Україну. Хто фінансами, хто зброєю, хто гуманітарною допомогою, допомагають нашій енергетиці. Ну а хто хоча б на якомусь там дипломатичному, загальному, політичному рівні», — наголосив Новак.
Окремо економіст розповів про виконання Україною зобов’язань за державним боргом. За його словами, попри війну, Україна загалом дотримується графіка виплат.
«На сьогодні Україна, незважаючи навіть на війну, виконує графік, якщо ви питаєте про зобов’язання, графік виплат державного боргу, також практично без затримок.
Кілька разів за ці останні 5 років Великої війни Україна мала, я би навіть не сказав критичні моменти. А такі хвилюючі моменти з графіком виплат, але вони пройшли. На сьогодні до України навіть ніхто не може пред’явити навіть натяку, претензій, що Україна не виконує свої зобов’язання по державному боргу», — заявив Новак.
Він пояснив, що значною мірою це стало можливим завдяки зовнішньому фінансуванню. Водночас після завершення війни Україні доведеться окремо вирішувати питання кредитних зобов’язань.
«В основному це за рахунок нових вливань, які Україна отримує зовні, база власної економіки все одно залишається. Якщо говорити потім, після війни, після нашої перемоги, може таки виникати логічно у вас запитання, що потім нам робити з цими боргами, з цими кредитами, які ми беремо. Тому що частина допомоги, яку ми отримуємо, вона безповоротна, частина на якихось умовах. Ну а частину ми просто беремо в кредит. Тобто, вважайте, державний борг», — пояснив він.
За словами Новака, наразі головним завданням залишається перемога у війні, а питання боргів можна буде вирішувати вже після її завершення.
«От що буде з цим всім після війни, ну це вже питання, я вважаю, що це вже питання вторинне. Головне це наша перемога, тому що без неї нам буде не до боргів, без перемоги. У нас будуть набагато більші проблеми.
Ну а вже після перемоги ми розберемося з кожною країною, з кожною організацією. Зможемо запропонувати дуже багато чого партнерського по роботі з Україною, з нами. І тому я не бачу тут якоїсь супер великої проблеми, тим більше, що є загальний історичний такий принцип міжнародний: переможців не судять, а переможцями в цій війні безумовно буде Україна. Україна і наші всі партнери, які зараз разом з нами», — сказав економіст.
Новак також пояснив, як в Україні змінюють державний бюджет упродовж фінансового року. За його словами, якщо доходи бюджету не відповідають запланованим показникам, Міністерство фінансів готує пропозиції щодо змін до бюджету.
«Бюджетний процес відбувається так, що приймається бюджет на весь рік. Якщо в процесі фінансового року вже Міністерство фінансів бачить, що доходна частина вже явно не виконується помісячно, поквартально, так як це прийнято в бюджеті. Тоді Міністерство фінансів виносить запит на внесення змін до бюджету.
І вже в цих змінах, залежно від характеру відхилень виконання бюджету, Міністерство фінансів перш за все пропонує свої пропозиції, як збільшити доходну частину. Як зменшити витратну частину, із яких джерел покривати дефіцит. І от залежно від цієї пропозиції Міністерство фінансів подає потім весь Кабінет міністрів і Верховна Рада голосує за ці зміни до бюджету», — розповів економіст.
Він додав, що аналогічний процес відбувається і на рівні місцевих бюджетів. Особливо це стосується регіонів, які найбільше потерпають від російських атак.
«Тому що ми, наприклад, на рівні місцевих бюджетів розуміємо, що ситуація дуже різна по областях, по містах. Ті міста і області, які більше потерпають від обстрілів, це перш за все прикордонні території — Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Запоріжжя, Дніпро, Одещина. Там характер і масштаб руйнування збитків значно більший, ніж, наприклад, в глибших областях України», — зазначив Новак.
За його словами, додаткове навантаження на місцеві бюджети також створює підтримка внутрішньо переміщених осіб.
«Є ще така велика стаття витрат, як внутрішньо переміщені особи, які переміщуються і в тій області, куди вони їдуть. Також ці відповідні місцеві бюджети мають підвищені потреби для забезпечення всього необхідного житлом, харчуванням, допомагати в пошуку місця роботи для вимушено переміщених осіб.
Тому і місцеві бюджети також переглядають у процесі року свої доходні, витратні частини і також вносять ці пропозиції Кабінету міністрів. І він, все це враховуючи потреби місцевих бюджетів і центрального бюджету, вносить зміни до бюджету, якщо Верховна Рада за них голосує», — пояснив він.
Економіст підкреслив, що за умов тривалої війни перегляд бюджету є закономірним процесом.
«Поки є війна, ці потреби будуть завжди. І всі ці роки Великої війни, кожного року по 2-3 рази на рік Верховна Рада вносила зміни до бюджету поточних років. Цього року буде те саме, і тут не треба до цього ставитися якось надзвичайно», — підсумував Андрій Новак.