Ірина Мудра / Фото: Дарина Коломієць / «Радіо Свобода»
Колишня заступниця голови Офісу президента й фігурантка справи НАБУ «Форест Гамп» Ірина Мудра заявила, що колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує в цій справі, був для неї «близькою людиною».
Про це вона сказала у вівторок, 25 серпня на засіданні Вищого антикорупційного суду, який обрав їй запобіжний захід, пише «Українська правда».
Зокрема, на суді Мудра заявила, що екснардеп Максим Микитась не давав їй ніяких 4 мільйонів доларів, про які йшлося в записах розмов, які НАБУ опублікувало в рамках операції «Форест Гамп».
«Микитась в одній із розмов сказав, що нібито залишив мені 4 мільйони доларів. Заявляю прямо. Я ніколи не отримувала від Микитася 4 мільйони доларів: ані готівкою, ні на банківський рахунок, ні в будь-якій іншій формі… У матеріалах немає вилученої готівки, немає жодного свідчення про сам факт передачі мені цих коштів. Є лише слова іншої особи, можливо його власний намір. Я гадаю, що слідство запитає його, що він мав на увазі під цими 4 мільйонами доларів від «Укрбуду», як він сказав», — заявила колишня заступниця голови Офісу президента.
Ірина Мудра зазначила, що весь цей час її записувала людина (йдеться про Максима Микитася), яка була їй близькою:
«Я їй довіряла, а вона мене записувала», — сказала колишня посадовиця.
Вона зазначила, що 232 з 237 розмов були записані на мікрофон Микитася.
«Він говорив, я слухала, він записував», — заявила Мудра про екснардепа Микитася, пише «Центр протидії корупції».
Також вона заявила, що проти Микитася було багато справ, але йому призначили 30 мільйонів гривень застави, а її перший раз судять і вже просять про заставу в 150 млн грн.
Прокурор у суді раніше зазначав, що у Мудрої багато коштовностей знаменитих ювелірних брендів. За його словами, їй нібито навіть робили зауваження через занадто дорогі прикраси на роботі.
Під час свого слова Мудра розповіла, що після оголошення підозри вона не намагалась залишити країну. Крім того, вона повернулася з-за кордону 14 серпня.
Вона зазначила, що готова здати документи для виїзду за кордон, не спілкуватися з фігурантами справи та виконувати всі обов’язки, які суддя визначить в ухвалі. Мудра просила застосувати до неї запобіжний захід, який не передбачає арешту.
Також вона попросила, у разі обрання відповідного запобіжного заходу, не обмежувати її пересування по Київщині, адже вона проживає там із сином.
Також Ірина Мудра розповіла, що у лютому 2022 року виїхала з малолітнім сином за кордон, але у травні того ж року повернулась в Україну. За її словами, тодішній міністр юстиції Малюська запросив її очолити напрям притягнення Росії до відповідальності.
Адвокат Мудрої натякав, що жінка також жертва і що з опублікованих розмов бачить з боку Микитася «тиск» і «примус».
Захист Мудрої також заявляв в залі суду, що готує звернення до ЄСПЛ через ймовірне порушення конвенційних прав ексзаступниці глави ОП.
Крім того, головний рабин Києва та військовослужбовець Сергій Коваленко заявили про готовність взяти Мудру на поруки.
Нагадаємо, ВАКС почав обирати запобіжний захід Ірині Мудрій ще 21 серпня. Прокурор САП заявив, що колишня заступниця голови ОП Ірина Мудра може мати активи на понад 250 млн грн, тому обвинувачення просить визначити їй заставу у 150 млн грн як альтернативу триманню під вартою.
Водночас захисник Мудрої заявив, що такий розмір застави – це непомірна сума. Адвокат вважає підозру необґрунтованою і просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
Зрештою у вівторок суд обрав Мудрій запобіжний захід — тримання під вартою на два місяці з правом застави 20 млн грн.
Виступаючи в суді, Мудра розповіла про свої заслуги на посаді, зокрема, щодо формування міжнародного трибуналу стосовно Росії та компенсаційного механізму.
Ексзаступниця керівника Офісу президента також запевнила, що не збирається виїжджати з України, та співпрацюватиме зі слідством.
«Україна є моїм домом. Тут моя, смішно звучить, мабуть, але тут моя професійна репутація, моє життя, моя відповідальність і моя родина. Я не маю наміру від цього всього втікати», — сказала Мудра, яку цитує LIGA.net..
Слідчий суддя Ігор Строгий заявив, що у разі внесення застави, на Мудру будуть покладені такі обов’язки:
Після рішення ВАКС Мудра зазначила, що спробує зібрати необхідні 20 млн грн застави. Вона заявила, що частково має власні кошти. Крім того, розраховує на допомогу друзів. Після запитання про те, скільки їй потрібно часу для збору застави, один з адвокатів заявив, що на цьому коментарі закінчились.
«Радіо Свобода» опублікувало відео, як конвой виводить Ірину Мудру в кайданках з зали суду.
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.