Стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) перелічив список фігурантів, які згадуються у справах «Форест Гамп» та «Феміда».

Це відбулося в четвер, 20 серпня під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з обрання запобіжного заходу підозрюваному екснардепу Максиму Микитасю, повідомляє Центр протидії корупції.

Фігуранти, які згадуються у справах «Форест Гамп» та «Феміда»:

• Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу президента;
• Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента;
• Олена Ференс, заступниця міністра юстиції;
• Максим Микитась, колишній народний депутат;
• Вадим Столар, чинний народний депутат;
• Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;
• Микола Гладишенко, відсторонений голова Наглядової ради державного «Сенс Банку»;
• Олег Ступак, голова правління державного «Сенс Банку»;
• Людмила Снігур, начальниця департаменту державного «Сенс Банку»;
• Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»);
• Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);
• Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»);
• Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент»).

Які ролі мали фігуранти

За словами прокурора, якого цитує «Суспільне», Максим Микитась та Вадим Столар створили злочинну організацію не пізніше 15 листопада 2024 року. Сторона обвинувачення посилається на так звану «понятійну угоду», яка, за даними слідства, свідчить про домовленості між ними.

До організації, як стверджує прокурор, також входила колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. За версією САП, вона впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях діяльності антирейдерської комісії Мін’юсту.

Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента, за даними обвинувачення, надавав поради та вказівки щодо того, як діяти в антирейдерській комісії, використовуючи свій досвід.

Колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон, за словами прокурора, відповідав за судовий супровід рішень, аби вони ухвалювалися в інтересах учасників організації.

Фактичному керівнику ТОВ «Метробуд» Валентину Єлізарову слідство відводить роль координатора операційної діяльності. Він нібито давав вказівки номінальним керівникам підприємств, шукав людей, на яких можна було оформлювати компанії, а також відповідав за легалізацію коштів у червні 2026 року.

Що відомо про справу «Форест Гамп»

19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».

Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.

Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.

Що відомо про справу «Феміда»

20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.

Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.

Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.

Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.

Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.

У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.

У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.

Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.