«Голоду в Україні не буде»: в аграрній раді закликали не створювати штучний дефіцит продуктів

В Україні вже зібрали близько 58% запланованого врожаю зернових, зернобобових та олійних культур. Загалом аграрії очікують отримати за сезон понад 80 млн тонн зернових та олійних — це на кілька мільйонів тонн більше, ніж торік. Водночас аграрний сектор стикається з проблемами зі зберіганням урожаю, кредитуванням та експортом.

Про це в етері Громадського радіо розповів Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

За його словами, наразі вже зібрано близько 36 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур, зокрема ріпаку. Найбільш гостро проблема нестачі потужностей для зберігання може проявитися восени, коли розпочнеться активне збирання кукурудзи.

«Зараз так, ми маємо інформацію попередню, це вже зібрано порядка 58 % від запланованих обробітку площ. Фактично це 36 мільйонів зернових, зернобобових і олійних культур, мається на увазі тут ріпак. Ну і активно зараз почнуться скоро роботи по збору в деяких областях пізніх зернових культур, олійних, кукурудзи, соняшника, трошки пізніше сої.

І в цілому ми розраховуємо мати по сезону більше 80 мільйонів тонн зернових і олійних, це на кілька мільйонів буде більше навіть, ніж минулого року. Тому пік проблем, які можуть виникнути зі сховищами, вони будуть десь у листопаді місяці, під час активної фази збирання кукурудзи», — сказав Марчук.

Він зазначив, що для зберігання врожаю необхідно розширювати використання полімерних рукавів. За оцінкою Марчука, нині вже є близько 10,5 млн доларів відповідного фінансування, однак цього вистачає приблизно на 2–2,5 млн тонн зберігання. Загальна потреба може становити від 7 до 11 млн тонн залежно від ситуації з експортом.

«Тому ті речі, які сьогодні робляться в контексті пошуку можливості залучення через донорські фінансові допомоги, купування полімерних рукавів, це дуже важливий напрямок, який потрібно розширювати, тому що умовно 10 мільйонів з половиною — це десь на 2–2,5 мільйони зберігання, а нам таких потреб потрібно буде від 7 до 11. Якщо не буде здійснюватися експорт, якщо експорт налагодиться, то, звичайно, буде значно менше.

Але станом на зараз нам потрібно ще додаткове фінансування, але, враховуючи умови, які складаються, тобто до листопада місяця, є варіанти, що, можливо, закриємо полімерними рукавами потребу по Україні», — пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Марчук пояснив, що полімерні рукави дозволяють зберігати зерно безпосередньо на території підприємств. Один такий рукав може вміщувати до 200–250 тонн зерна, а його середня вартість становить близько 500 доларів.

Водночас, за його словами, більш гострою проблемою для аграріїв залишається кредитування. Йдеться, зокрема, про необхідність залучення понад 20 млн євро для підтримки кредитування товаровиробників та проведення посівної кампанії озимих культур.

«Але є гостріша проблема, яка пов’язана з виділенням більше 20 мільйонів євро, з якими ми звернулися в контексті підтримки кредитування товаровиробників. Це значно важливіше, тому що, власне, цей кредитний портфель, який мав би гарантувати кредити перед банками з боку держави. Це дуже важливі кошти, які йдуть на посівну кампанію озимих культур.

Тому що, якщо ми цих коштів не підтвердимо, то це серйозно вплине на фінансову спроможність взагалі займатися господарською діяльністю. І якщо цього не буде, то визначна кількість посівних площ просто буде невикористана під час посівної озимих», — наголосив він.

Окремо Марчук звернув увагу на ситуацію з продовольством. За його словами, дефіциту продуктів в Україні не очікується. А поширення заяв про можливий голод він назвав частиною інформаційного впливу.

«Голоду в Україні не буде. І те, що ми виробляємо сьогодні, і здатність переробити його на місцях для того, щоб забезпечити полиці магазинів, цього достатньо. Так, є певні можливі обмеження, там, наприклад, можливо, будуть по імпорту, тому що їх потрібно доставити, зберігати. Але на 90 % того, що ми там споживаємо, можемо виробляти в Україні», — сказав експерт.

Водночас він визнав, що проблеми можуть виникати через логістику та пошкодження великих логістичних центрів. Це здатне призводити до тимчасових затримок із постачанням продукції в торговельні мережі.

«Друга складова — це труднощі з логістикою. Це дійсно є, тому що ворог особливо б’є по логістичних великих центрах, де потім йде реалізація по торговельних мережах.

І в один період часу, коли знищено, умовно, більше 600 тисяч квадратних метрів площ, забезпечити постачання вчасно продукції, тим паче, яка не просто знищена, її ж треба ще виробити, довезти. І, власне, в цих умовах у нас можуть виникати затримки з наповненням. І, власне, це ми відчули, особливо в Києві побачили», — розповів Марчук.

За його словами, такі затримки можуть тривати до двох тижнів, але це не означає, що продукти зникнуть із магазинів. Він закликав громадян не створювати штучного дефіциту, скуповуючи продукти на кілька місяців наперед.

«Але, знову ж таки, це технічний, умовно, момент, який буде призводити до того, що певна продукція через цю логістику може 10 днів, до 2 тижнів бути затримки, але вона обов’язково з’явиться. Тому в даному контексті не треба бігти і створювати ще штучний дефіцит. Коли родина закуповує продукцію не на тиждень-два, максимум на три, а закуповує крупи, наприклад, на півроку чи на рік.

Звичайно, що за таких умов ми самі створюємо собі ажіотаж, паніку і кричимо, що з полиці все пропало. Але виробництво йде з позиції того, скільки потребує попит. Коли попит сам перевищує себе в 10 разів штучно, то такі потреби дуже важко задовольнити. Тому дуже важливо, щоб громадяни чули, розуміли, що так, якщо у вас є побоювання, якщо вам чогось буде не вистачати, ну зробіть запаси максимум на 2–3 тижні. Але не робіть штучні дефіцитні обривання полиць і потім не створюйте додаткову картинку для того ж самого ворога», — закликав він.

Ще однією проблемою Марчук назвав повільне впровадження розширених програм кредитування. За його словами, урядове рішення щодо програм «5-7-9%» діє вже близько трьох тижнів, але не всі банки належним чином його реалізують.

«Ми вже, фактично, з 8 серпня маємо розпорядження Кабміну щодо розширених програм кредитування — програми 5, 7, 9. Зменшення відсоткових ставок, які також передбачають розтермінування виплати по кредитах.

Але ми зараз, фактично, — пройшло три тижні — і, спілкуючись на місцях з товаровиробниками, ми бачимо, що не всі комерційні банки дослуховуються до рішення, яке видає Національний банк України. Тому що багато хто не може реструктуризувати свої кредити, багато хто не може взяти нові кредити. Банки ще не отримали певне якесь роз’яснення, а час іде. І, власне, ми зараз наполягаємо на тому, щоб цей процес був прискорений», — розповів експерт.

Він також заявив про необхідність спрямовувати державні гарантії передусім тим аграріям, які найбільше потребують фінансування. А не найбільш рентабельним підприємствам.

Найскладнішою, за його словами, залишається ситуація для малих і сімейних фермерських господарств. Частина з них змушена продавати врожай за низькими цінами, аби отримати кошти для подальшої роботи.

«Ситуація дуже важка, тому що вони зараз зібрали врожай і просто продали його за безцінь собі в збиток для того, щоб хоча б якось повернути якісь кошти людям, які працювали, для того, щоб закупитися матеріальними ресурсами для подальших робіт. Відповідно, їм найважче насправді в цих умовах.

І тут важливо, щоб такі кредитні портфелі мали можливість бути поширені і на малі фермерські господарства. Власне, ці портфельні гарантії мали б виступити захистом для цього малого фермерства», — пояснив він.

Марчук наголосив, що проблеми аграрного сектору можуть мати наслідки для всієї економіки України. За його словами, аграрна продукція формує значну частину українського експорту. А проблеми з експортом можуть позначитися на валютних надходженнях. І, відповідно, на курсі гривні та цінах на імпортні товари.

«Сьогодні збитки аграрного сектора будуть колосальними. І це відчує на собі не тільки малий фермер. Це, по суті, такий ланцюжок, який охопить всі сфери життєдіяльності нашої держави. Тому що аграрна економіка у нас дуже сильно розвинена в усіх сферах.

60 відсотків від того, що ми експортували, — це аграрний сектор, і це щороку близько 22–24 мільярдів доларів, які надходили у всі сфери економіки. У тому числі на підтримку соціальних певних важелів.

І зараз, коли в нас не буде вчасно приходити валютна виручка через те, що немає експорту, у нас може девальвувати гривня. І на осінь це зможе призвести до певного зростання цін на імпортні продукти, які на територію України завозять. Тобто коли ми говоримо про аграріїв і, умовно, тих, хто працює в аграрному секторі, це стосуватиметься дуже великої кількості родин», — підсумував заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.