Жінка розглядає залишки товару на майже порожній полиці в одному з супермаркетів Івано-Франківська 31 серпня 2026 / Фото: «Галка»
В Україні на тлі масованих ударів по складах торгових мереж виникають панічні настрої. У медіа та соцмережах з’являються публікації про те, що в супермаркетах деяких міст фіксують порожні полиці у відділах бакалії. Люди скуповують гречку, рис, інші крупи та макарони, бо бояться дефіциту та подорожчання. І хоча експерти вже не раз запевняли, що голоду й дефіциту не буде, людей це не зупиняє.
Про те, що стрімкого подорожчання харчів не буде, а тому панікувати не варто, говорять цифри. Їх в етері Громадського радіо озвучив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Він пояснив: через те, що російські удари фактично заблокували експорт з України, формуються надлишки зернових культур. Фермери не можуть вивезти 10 мільйонів тонн врожаю 2025 року, а тим часом вже надходить врожай цьогорічний.
Він пояснює: торік аграрії зібрали близько 62 млн тонн врожаю. З цієї кількості для внутрішнього ринку залишається тільки 18 млн тонн, бо саме така кількість задовольняє внутрішній попит. Решта йде на експорт.
«Через блокування чорноморських портів Україна не встигла вивезти 10 мільйонів тонн зерна. Зараз починає надходити врожай 2026 року. Через це сьогодні ціна на зерно у фермера різко впала. І це велика проблема. Фермери віддають зерно за ціною, яка на 30% дешевша за собівартість. Але для споживачів це має такі наслідки: загальний обсяг пропозиції на внутрішньому ринку буде надзвичайно великим», — наголосив економіст.
Олія також не буде в дефіциті. Олег Пендзин пояснює: в Україні за рік виготовляють 4 млн тонн олії. Водночас внутрішній ринок споживання становить лише від 350 тисяч до 380 тисяч тонн. Таким чином понад 90% виробленої в Україні олії йде на експорт.
Проблем з овочами також не буде, адже цей рік видався врожайним.
«А тепер уявіть собі, що експорт перекритий. Що робиться з цінами на внутрішньому ринку? Вони падатимуть», — сказав член Економічного дискусійного клубу.
Він наголосив, що ресурсу в Україні є достатньо й він зберігається в різних місцях. І багато з цього ресурсу зберігається не на тих складах, по яких били окупанти.
Олег Пендзин констатував: супермаркети виявилися вразливими до атак. Утім, на його думку, проблема тут у тому, що вони не почали децентралізацію постачань ще на початку повномасштабної війни. Утім економіст наголошує: питання відсутності того чи іншого товару в супермаркеті — це питання не ресурсу, а логістики донесення до споживача того ресурсу, що є у товаровиробника.
Водночас він наголошує: ситуація не є настільки критичною. Адже понад 40% українських родин купують продукти на ринках. Це показало дослідження Економічного дискусійного клубу.
Олег Пендзин наголошує: супермаркети — це сегмент міст-мільйонників і великих міст, тоді як у менших населених пунктах структура постачання трохи інакша.
Він нагадав, що перший супермаркет в Україні з’явився в 1998 році. А до того люди купували продукти на ринках та у магазинах біля своїх будинків. Отже, структура логістики, структура постачання тоді була відпрацьована.
Тому Олег Пендзин наголошує: якщо людина приходить у супермаркет, а там немає те, що їй потрібно, то вона йде на ринок або в немережевий магазин.
«Окрім супермаркету, аналогічні продукти можна знайти в інших місцях. Причому за ціною вони більш-менш конкурентні. Перші удари по Києву були 5 серпня. Сьогодні 1 вересня. Невеличкі зрушення цін були, але карколомного нічого не сталося. Бо в конкурентній атмосфері, якщо супермаркет підвищить ціну на той чи інший продукт, переклавши відповідальність за отримані збитки на споживача, то споживач просто піде на ринок чи в маленький магазинчик», — наголосив економіст.
Він резюмував: за умови надлишку пропозиції й стабільного попиту стрімкого подорожчання не буде. А якщо уряд не знайде шляхів розблокування експорту, то вони стабільно триматимуться, а на деяку продукцію можуть навіть знизитись.
Він також розповів, що продуктами не запасається, бо не бачить у цьому потреби, адже підходить до цього питання раціонально.