Україні не загрожує голод, але російські удари можуть створювати проблеми з логістикою, — економіст

Україні не загрожує голод через війну. Російські удари по логістичній інфраструктурі можуть спричиняти тимчасові перебої з постачанням продуктів.

Про це в етері Громадського радіо розповів економіст, доктор соціальної економіки Зіновій Свереда.

«Як ми бачимо, Росія б’є не лише по фермерах, але й по портах, по торгівлі. Навіть якщо ми зможемо виробляти більше. Не завжди ми будемо мати можливості вивозити та експортувати дану продукцію. Це поки що досить обмежено, і багато фермерів саме знаходяться в цій ситуації, що вони виробляють, але не мають змоги продати по відповідній ринковій ціні. Тому що якраз трейдери та інші перевізники мають дуже обмежені можливості на сьогодні»,— каже Свереда.

За його словами, російські удари по складах і логістичній інфраструктурі, а також подорожчання пального можуть призвести до подальшого зростання вартості товарів та послуг.

«Ці удари є болючими, тому що один склад — це є знищення, наприклад, овочів та фруктів, які можуть бути в такому стані кілька днів. А якщо розбита логістика, то звичайно, що вони гниють і вони портяться, і вони часто не доставляються до населення. Бізнес поступово адаптовується, він починає створювати менші склади, більш захищені. І такі, що один шахед, він не вирішить проблеми логістики. Зараз просто, що на щастя, все ж таки світ пішов вперед, є різні роботехнології, фури, автомобілі, які швидко можуть доставити з інших областей»,— пояснив економіст.

Він додав, що зміна цін на паливо, вона автоматично сприяє підвищенню цін, зменшення персоналу та доставки з інших регіонів також. Тому він передбачає, що поступово до зими на 30% буде збільшення ціни на усі види товарів та послуг.

Водночас, російські удари по складах, торговельних і логістичних об’єктах можуть бути частиною стратегії створення соціального напруження в Україні.

«Ну, ми повинні знати історію. Це є частина політики російської. Ви згадаєте, наприклад, ось таке влітку, як Голодомор, колись була конфіскація продуктів. Зараз вони хочуть просто зруйнувати систему логістики, тому що, справді, більшість людей харчуються супермаркетів, навіть у селах. Тому для них є важливим максимально створити передумови для соціальних бунтів, незадоволення серед населення. Продукти, харчування будуть доставлятися, навіть під час військових дій, буде змінена справді сфера логістики. Ви згадаєте, як колись середньовіччя старалися, були так звані облоги, коли навколо міст вишукувалися військові і старалися дочекатися, поки населення буде голодним, тоді воно здатне до бунтів.Проте, справді, будуть проблеми. З українськими продуктами у нас немає, тому що ми експортна держава, ми виробляємо в сільському господарстві набагато більше, ніж ми споживаємо», — наголосив доктор соціальної економіки.

Український бізнес змушений переміщувати виробничі потужності у безпечніші регіони через постійні російські атаки. Найбільшою втратою для підприємств при цьому є не лише знищене обладнання, а й відтік кваліфікованих працівників.

«Ну, з одного боку, наприклад, дуже багато є проблем у фермерів, тому що їм потрібні трактористи, комбайнери. Але вони переважно залучені до артилерії чи танкових військ, тому що вони вміють водити трактори та іншу техніку. Звичайно, що є потреба у доставці товарів, у логістиці, але сказати, що це поки що є критично, це не так. Звичайно, що говорити про виробництво, підприємці вимушені були переносити виробництво обладнання на захід України, тому що основна проблема — це безпека», — пояснив він.

Зіновій Свереда додав, що державна політика щодо прифронтових регіонів має передусім бути спрямована на збереження людей. Він вважає, що замість компенсації вже завданих збитків ефективніше фінансувати релокацію підприємств.

«Звичайно, що воно не є до кінця достатньо, тому що переважна компенсація для будь-якого бізнесу є набагато менша, ніж завдання шкоди. Тому що шкода — це не лише обладнання, а найперше — люди. Втрата професійних працівників, які виїжджають з прифронтових територій, є найбільшою втратою для підприємств. Але тут я би сказав, що набагато краще інвестувати і подати кошти не для страхування. А для перенесення бізнесу в більш безпечні місця», — наголосив він.

На думку економіста, збереження людей у прифронтових регіонах має бути одним із ключових завдань держави. Він наголосив, що економічне життя таких територій значною мірою залежатиме від сфери послуг.

«Росія буде бомбити все. Треба завжди бути готовим, треба усвідомити, що вони будуть застосовувати тактику випаленої землі — це знищити від бензозаправок, пізніше елеваторів, цехів. І я б не сказав, що є важлива економіка. Найважливіше — це є люди. Я б думав про це найголовніше, тому що це є сім’ї. І там, де є українці, там і буде Україна. Тому я б більше сприяв релокації бізнесу, допомозі точковій для кожного працівника, який працює на підприємстві. Тому що я поки що, якщо взяти з досвіду інших воєн, найкраще це — і зберегти людей.

Тому ось ця тактика випаленої землі може бути реалізована Росією на прифронтових територіях. Ви бачите, що дрони все далі літають і швидше, вони застосовують КАБи, які вже до 30–60 кілометрів можуть впасти в будь-яку ціль. А це і небезпека для багатьох. Тому для мене, як для українця, найперше — спасіння людей. Це є основне», — підкреслив він.

Зіновій Свереда наголосив, що у разі тривалих бойових дій частина прифронтових територій може втратити промислове виробництво, а основою економічної активності там залишиться сфера послуг.

«Я б готовився до даного варіанту, тому що будуть не тільки сірі зони, але і сірі економіки. Тобто буде лише залишатися сфера послуг, продажу і більше нічого. Тобто до цього треба бути готовими, у тому немає нічого страшного. Згодом, як ми створимо справді цілісну програму, відновимо Україну. І будемо говорити і про виробництво, і про більш такий цілісний великий проєкт», —  пояснив він.

Водночас, на його думку, через війну та скорочення кількості працівників Україна буде змушена більше інвестувати в автоматизацію та сучасні технології.

«Майже всюди Україна стане дотаційною, тому що тут питання не лише є обладнання. Для того, щоб Україна розвинулася, ми маємо інвестувати або в набагато краще обладнання та технології. Переважно в автоматизацію, де потреба набагато менше персоналу та працівників. Або ми справді побудуємо і таким чином зможемо вижити, максимально вживаючи інновації. Тому що в прифронтових областях без спекуляцій основне питання — це держава», — підсумував Зіновій Свереда.