«Шахеди» в небі / Фото ілюстративне
Росія продовжує розвивати ударні безпілотники, намагаючись зробити їх дешевшими, швидшими та придатними до масового виробництва.
Про це в етері Громадського радіо розповів Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
Він зазначив, що Росія тривалий час шукала спосіб здешевити засоби повітряного нападу, одночасно збільшивши їхню кількість.
«Згадаємо, які були масовані обстріли із застосуванням стратегічної авіації, коли застосовувалися крилаті ракети з повітряного або морського базування. Тоді ворог прагнув збільшити якомога більше засобів ураження, які працювали по всій території України. Треба казати про те, що використання крилатих ракет Х-101, «Калібр» — це дороговартісне задоволення для Російської Федерації, плюс підняття стратегічної авіації, яка в обмеженому ресурсі.
Відповідно, ворог тривалий час шукав рішення, як йому здешевити засіб повітряного нападу. Зробити його масовим і запускати не з якогось додаткового ресурсу, а, умовно, із землі. Власне, поява перших «Шахедів» була спрямована на те, щоб навантажувати нашу протиповітряну оборону.
Після того, коли спочатку мобільні вогневі групи з гарматами, потім дрони-перехоплювачі почали ефективно працювати проти такої загрози, ворог шукав подальше рішення», — розповів Храпчинський.
За словами експерта, Росія за допомогою технологій та компонентів, отриманих від Ірану та Китаю, розвиває нові модифікації ударних дронів.
«І за допомогою Китаю, за допомогою Ірану з’явився спочатку «Герань-3». Це дрон, який модернізований з «Герань-2», з ДВЗ під реактивний двигун. Він не має таких великих швидкостей, як, наприклад, наступний «Герань- 4» або «Шахед», тому що він передбачався під ДВЗ.
Тому Росія зробила наступну ітеграцію з Іраном і Китаєм — це «Герань-4». Це повністю посилений планер, готовий до серійного виробництва, який використовує реактивну тягу.
Тут, знову-таки, треба повернутися до головного розуміння, що вся начинка цих «Шахедів», тобто це зв’язок, навігація, камери, Mesh-зв’язок, LTE-зв’язок — все це уніфіковано.
Тобто воно ставиться в будь-які «Шахеди», працює в єдиному механізмі, за винятком швидкості і прийняття реакцій. Тому, відповідно, якщо казати про «Герань-4», це вже адаптований для масштабованого виробництва засіб ураження. Ще і «Герань-5» — це копія іранського дрону «Карар»», — пояснив Храпчинський.
Він наголосив, що Росія прагне саме масштабувати виробництво таких засобів ураження.
«Відповідно, треба зрозуміти, що ворог прагне йти в напрямку масштабування. Те, що по кількості ми зараз бачимо, те, що вони виготовляють, значить, почалося виробництво активно цих засобів ураження. І основна ставка зараз у них буде саме на такі засоби озброєння, тому що вони дешеві за своїми характеристиками.
А ми вимушені перехоплювати ці дешеві засоби. Знову-таки, як і при першому застосуванні «Шахедів» на ДВЗ, ми вимушені застосовувати дороговартісні ракети класу «повітря-повітря» або «поверхня-повітря». Що виснажує наші ресурси», — зазначив експерт.
Храпчинський наголосив, що розвиток дешевих масових засобів ураження є результатом тривалої адаптації російської військової промисловості.
«Тому тут для того, щоб зрозуміти загальну всю проблему, треба розуміти, що Росія до цього йшла понад два роки з половиною.
Ми з вами неодноразово це в ефірах обговорювали, я пояснюю, що ворог буде шукати дешеві рішення. Те, що ми не були готові, це неправильно сказати, ми можемо зараз перехоплювати. Так, ми задіюємо авіацію, ми задіюємо наземні системи протиповітряної оборони, але це дороговартісне задоволення, тому що ми обмежені в ресурсах, які нам надають західні партнери.
Тому треба шукати своє власне рішення. І, знову-таки, не треба чекати, що зараз оприлюднили, що з’явилися дрони на реактивній тязі. Це лише 30% вирішення проблеми», — сказав він.
За його словами, Україні необхідно розвивати не лише засоби перехоплення, а й системи виявлення та автоматизованого наведення.
«Тому що потрібна ще якісна детекція, потрібно, щоб на цьому дроні була якісна система наведення. І взагалі потрібно переводити це в автоматизацію. Щоб вона працювала, коли, умовно, оператор командного пункту відмічає, що це ворожа ціль. Запускає відповідний засіб ураження, і він в автоматичному режимі знищує.
Тому що використання пілотів на реактивних швидкостях, коли там понад 600 кілометрів на годину, це малоефективно», — пояснив Храпчинський.
За словами експерта, російська система виробництва ударних дронів є розгалуженою, однак має залежності, на які Україна може впливати.
«Безумовно, ворог розкидав мережу по всій території Російської Федерації, але одночасно треба не забувати, що дрони китайські. Так, корпуси може робити «Алабуга», тому що там вони насправді закупили певні види станків, які дозволяють, умовно, склеювати або друкувати чисто ці корпуси.
Додатково треба не забувати, що велика кількість радіоелектроніки випускається в Білорусі. Тому тут я би казав про те, що це розлога система, але є слабкі вузькі місця, на які ми можемо вплинути і в подальшому зірвати можливість виготовлення достатньої кількості таких «Шахедів»», — зазначив він.
Водночас протидія російським дронам, на його думку, не повинна обмежуватися їхнім перехопленням у повітрі.
«Водночас, знов-таки, треба казати про те, що протидія «Шахедам» — це не лише захист у повітряному просторі, а це і удари по пускових майданчиках. Нещодавно був знищений один із пускових майданчиків. Суттєво пошкоджені і, відповідно, були певні втрати», — розповів Храпчинський.
Коментуючи інформацію про маркування на російських дронах, експерт закликав не робити висновків лише за написом на корпусі.
«Давайте почнемо з того, що шильдик, на якому написали, що це виготовлення серпня, це не означає, що воно виготовлене серпня. На жаль, Російська Федерація працює не лише, умовно, дуже активно застосовує інструменти впливу, підміну якихось даних для того, щоб впливати психологічно.
Водночас треба казати, що в будь-якому випадку те, що ворог зараз активно масштабує свої виробничі потужності. Працює безпосередньо з конвеєра на лінію боєзіткнення, це означає, що всі дрони з конвеєра виходять і відразу ж ідуть на лінію боєзіткнення. Можуть щось накопичуватися.
Тим паче ми бачили: тривалий час було менше застосування ударних безпілотників, а потім водночас почалося активне застосування і безпосередньо по Київщині.
Тобто з метою призвести до психологічного тиску, до гуманітарної катастрофи. Відповідно, це тактика війни Російської Федерації. Те, що вони тільки виготовили і застосували, і, знову-таки, повторюсь, ворог адаптував свої можливості для того, щоб тиснути на нас своїми засобами враження. Наша головна задача — це протидіяти цьому», — наголосив експерт.
Храпчинський також звернув увагу на зміну маршрутів російських безпілотників. За його словами, якщо раніше «Шахеди» могли довго кружляти та змінювати маршрути, то нині ворог використовує коротші траєкторії.
«Давайте згадаємо, як літали «Шахеди» на ДВЗ, які кружляли, накручували різноманітні маршрути, йшли різними маршрутами для того, щоб заплутати або обійти наші засоби протиповітряної оборони.
А зараз ми кажемо про те, що вони літають по найкоротшому маршруту, умовно 20 хвилин, що дозволяє скоротити час реакції для нас.
І, відповідно, треба казати про те, що наявна кількість засобів радіолокації не дозволяє нам якісно виявити і супроводити такі повітряні цілі. Тому я постійно наголошую про збільшення засобів тактичного рівня. Які би дозволили нам виявляти, незалежно від висоти і швидкості прольоту, будь-яку повітряну ціль на всьому етапі її прольоту до цього 20-хвилинного.
І, відповідно, треба казати про те, що ворог активно використовує саме прорив проти повітряної оборони за рахунок скорочення часу реакції нашого», — сказав він.
Водночас нові реактивні безпілотники, за словами Храпчинського, не замінять звичайні «Шахеди», а доповнюватимуть їх під час комбінованих атак.