Ілюстративне фото
Ізюм залишається прифронтовим містом, яке регулярно зазнає ударів російських КАБів, дронів та реактивних систем залпового вогню. Водночас українські військові посилюють захист логістичних маршрутів, зокрема встановлюють антидронові сітки на дорогах.
Про це в етері Громадського радіо розповів Сергій Тіщенко «Тренер», командир 96-го окремого батальйону підтримки 3-го армійського корпусу.
За його словами, підрозділ прибув до Ізюма навесні 2024 року. На той момент місто залишалося зруйнованим після російської окупації та бойових дій.
«Мій підрозділ прибув у Ізюм у 2024 році навесні. До цього у 2022 році я був на Запорізькому напрямку. Коли ми прибули в місто навесні 2024-го, то на околицях міста і в самому місті ще було дуже багато руїн і залишків згорілої техніки. І місто було малолюдним насправді. Перше враження від нього — це така весна і сіре, майже безлюдне місто. Це моє перше враження від Ізюма», — розповів Сергій Тіщенко.
Військовий зазначив, що згодом місто стало для нього фактично рідним. На той час він служив у 3-й штурмовій бригаді, яка діяла на цьому напрямку.
«Але, обжившись тут, коли я тоді служив у 3-й штурмовій бригаді, яка заходила сюди на цей напрямок, воно стало як рідним. Потихеньку місто наповнилося людьми, які вже бачили, що прийшли ті, хто буде це місто реально захищати. І не допустить ворога до форсування водних перешкод, а саме Сіверського Донця і тих річок, які навколо», — сказав командир.
За словами Тіщенка, Ізюм відрізняється від тих прифронтових районів, які не були окуповані. Він наголосив, що російська окупація завдала місцевим жителям не лише фізичних, а й серйозну психологічну шкоду людям.
Військовий також розповів, що після приїзду до Ізюма відвідав місце масового поховання людей.
«Мене одразу, коли я прибув, вразило те, що я поїхав на місце масового поховання людей, одразу вшанував пам’ять загиблих, закатованих. Тому в Ізюма є своя історія, вона певним чином відрізняється від інших регіонів, які не побували під окупацією», — розповів Тіщенко.
Командир 96-го батальйону наголосив, що називати Ізюм тиловим містом можна лише умовно. За його словами, від лінії бойового зіткнення до міста понад 30 кілометрів, однак російські війська регулярно завдають по Ізюму ударів різними засобами.
«Тил насправді — це дуже умовно, тому що більше 30 кілометрів від лінії бойового зіткнення до Ізюма. Ми, коли зайшли в цю смугу, відкинули противника далі. Третій штурмовий, а пізніше 3-й армійський корпус став надійним щитом. Люди в Ізюмі перестали боятися, що завтра тут на вулицях міста буде інфільтрація ворожих сил або буде ворожа техніка», — сказав військовий.
Водночас, за його словами, місто продовжує залишатися під постійною загрозою.
«Але все одно місто прифронтове. І навіть якщо говорити про умовний тил, то ці поняття дуже умовні, дуже невизначені, тому що сюди летить усе. І КАБи противника дістають регулярно. Ізюм — місто з найбільшою кількістю ударів КАБами за рік по ньому. І «Гербери», й інші засоби противника сюди летять, вражають. І ракетні системи залпового вогню дістають, ті ж самі «Смерчі». Тому складно, але українці — це така нація, яка не здається, бореться, і по Ізюму люди ходять, намагаються відчувати себе в мирному місті», — розповів Тіщенко.
За словами військового, українські підрозділи мають встановлювати антидроновий захист не тоді, коли російські атаки вже почалися, а завчасно.
«На жаль, на багатьох напрямках військові, які діяли, встановлюючи антидронові сітки, вже практично під ударами противника, вони робили це з великим запізненням. Ми діємо з випередженням. І наш командир корпусу Андрій Білицький завжди намагається здійснювати такі превентивні заходи для того, щоб потім було легше в разі чого», — зазначив командир.
Тіщенко пояснив, що одним із напрямків роботи його батальйону є встановлення антидронових сіток на основних логістичних маршрутах біля Ізюма.
«Тому що ситуація може розвернутися будь-якою стороною, ми розуміємо самі, що в країні війна. Тому візьму одне з тих місць, в якому вперше були встановлені антидронові сітки на основних логістичних маршрутах. Ви знаєте, що через Ізюм пролягає маршрут Слов’янськ — Харків. І, власне, коли ми закрили місто та основні логістичні маршрути антидроновими сітками, то людям стало спокійніше жити», — розповів він.
За його словами, місцеві жителі бачать цей захист і позитивно реагують на нього.
«Саме мій батальйон здійснює встановлення, і ми продовжуємо це робити і в самому Ізюмі, і на навколишніх автомобільних шляхах. Люди підходять, дякують, тому що бачать, що є захист», — сказав Тіщенко.
На думку командира 96-го окремого батальйону підтримки, антидронові сітки необхідно встановлювати по всій території в радіусі 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Насамперед йдеться про дороги, якими переміщується військова та цивільна логістика.
«В першу чергу це логістичні маршрути, тому що логістика — це кров війни. Тобто через саме дороги постачаються засоби і провізія, харчування, евакуюються поранені. Ви ж розумієте, що антидроновий захист дозволяє надійно евакуювати того самого пораненого або цивільного — вивезти його з міста або, навпаки, завезти в місто. Тому в першу чергу це логістичні маршрути, а в другу чергу, звичайно, безпосередньо по самому місту — захищати як дороги, так і об’єкти критичної інфраструктури», — пояснив Тіщенко.
Він наголосив,що самих антидронових сіток недостатньо — захист має бути комплексним.
«Тут не лише антидроновий захист. Тут ще мають бути додаткові укріплення, фортифікаційні споруди. Тут цілий спектр має працювати», — зазначив командир.
Тіщенко також розповів, що попри постійні атаки Ізюм поступово адаптувався до життя в умовах близькості до фронту.
«Місто достатньо швидко адаптувалося. І всі прифронтові міста завжди відчувають такий бум, такий спалах торгівлі, кафе.Тому що в цих прифронтових місцях живуть військові, які після боїв хочуть елементарно десь зайти, посидіти, відпочити. Це нормально для людини, і, в принципі, я розумію цей бум такої торгівлі», — сказав військовий.
Водночас він наголосив, що російські удари по прифронтових містах часто припадають на час, коли на вулицях перебувають цивільні.
«Я сам родом із міста Павлоград. Сьогодні по моєму місту, буквально годину тому, було ураження прямо по центру міста. І мені дуже болить, коли я бачу, що аналогічні міста, ті, які є прифронтовими, по них б’є противник серед білого дня. Противни не зважає на цивільне населення, не зважає на жінок, дітей, по дитячому майданчику, по торговельних центрах. І в Ізюмі практично та сама історія, але люди тримаються», — розповів Тіщенко.
За словами військового, нині одним із важливих завдань залишається відновлення пошкодженої інфраструктури міста, зокрема критичної. Водночас щодо військової спроможності утримувати місто він висловив упевненість.
«Щодо того, щоб втримати Ізюм, я насправді зараз не переживаю, тому що ми його втримаємо. Наш корпус доволі міцно стоїть на своїх позиціях. А от відновлення інфраструктури точно не завадить», — підсумував Сергій Тіщенко.