Затримання в шахрайському кол-центрі/Фото: Нацполіція
Верховна Рада посилила кримінальну відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство. Це відбулося на тлі скандалу з шахрайськими кол-центрами, які, як з’ясували правоохоронці, «кришували» працівники прокуратури й через який втратив посаду генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За законопроєкт №10190 про внесення змін до Кримінального кодексу щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство у другому читанні та у цілому проголосували 313 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у середу, 16 вересня, повідомила агенція «Інтерфакс-Україна».
Закон, зокрема, доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями:
Закон встановлює відповідальність за протиправне збирання, зберігання, обробку та використання персональних даних, інформації, яка містить банківську таємницю, зокрема індивідуальну облікову інформацію, реквізити платіжного інструменту, платіжної картки, код авторизації з метою заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронної комунікації.
Ст. 255-4 закону передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна за створення та керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією або її структурними частинами. Надання послуг чи участь у такій організації карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна. Ті ж дії, вчинені в умовах воєнного чи надзвичайного стану або організованою групою караються позбавленням волі на строк від 8 до 13 років із конфіскацією майна.
Створення спільноти електронно-комунікаційних шахрайських організацій, тобто об’єднання двох чи більше електронно-комунікаційних шахрайських організацій, керівництво такою спільнотою караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
Закон також передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи (крім організатора чи керівника), яка добровільно повідомила про створення або участь у шахрайській організації до оголошення їй підозри та активно сприяла її розкриттю.
Народні депутати також проголосували за доручення голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку невідкладно підписати закон та негайно направити його на підпис до президента України.
На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.
Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.
Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.
Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.
Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.
Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.
За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.
Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.
6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку.
13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.
14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.
Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.
15 вересня Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора, а президент підписав указ про його звільнення.