Ветеранам потрібні люди, яким вони довіряють: Пономаренко про адаптацію військових після фронту

За дослідженням Громадського радіо, протягом вересня українські ветерани ставали темою російських інформаційних маніпуляцій. Їх переважно представляли як жертв насильства з боку працівників ТЦК.  Паралельно поширювався інший наратив — цього разу від імені самих ветеранів. Окремі з них висловлювали відкриту ворожість до ТЦК.  У найбільш радикальних випадках  українську владу намагалися представляти як нелегітимний «окупаційний режим», якому нібито потрібно чинити опір.

Засновник ГО «Обʼєднання ветеранів російсько-української війни», Герой України Сергій Пономаренко в етері Громадського радіо акцентував увагу на проблемах взаємодії ветеранів із державними інституціями.

За його словами, суспільству важливо краще розуміти досвід людей, які повертаються з війни, а також їхні фізичні та психологічні травми.

«Напевно, найактуальніше і це те, що буде нас тримати дуже довго, — це розуміння суспільства про потреби ветеранів. Про їхній пережитий біль і про їхні всі травми — психологічні і фізичні, які вони отримали. І усвідомлення того, що ці люди, які дуже багато віддали для збереження країни, мають повертатися в нормально адаптоване суспільство. Не зовсім цивільні люди, які були мало дотичні до війни, розуміють шлях, який пройшов ветеран, і як з ним спілкуватися», — сказав Сергій Пономаренко.

Пономаренко зазначив, що багато проблем виникають через людський фактор. За його словами, законодавчо ветерани мають низку гарантій. Однак на практиці отримання передбачених послуг може перетворюватися на тривалий бюрократичний процес.

«У нас дуже чудово прописані закони і ніби ветерани захищені абсолютно з усіх сторін і по всіх напрямках. Але коли ти починаєш щось вирішувати чи намагаєшся отримати якусь ту чи іншу послугу, яка тобі прописана законом. Ти стикаєшся з нерозумінням, з бюрократичними різними моментами і з людьми, які не дуже налаштовані тобі допомогти. А просто формальними відписками тебе відправляють на пошук нових документів чи дооформлення, чи переписання заяв, не пояснюючи навіть, як це зробити. Наша основна проблема — це відсутність чіткого механізму. Ніби закон є, а механізм, як його реалізувати, не зовсім зрозумілий», — наголосив ветеран.

Він навів як приклад безкоштовний проїзд для ветеранів. Формально така пільга передбачена, однак на практиці виникають проблеми з компенсацією перевізникам. Окремо він звернув увагу на проблеми, з якими ветерани можуть стикатися у медичній сфері.

«Медичні послуги, ніби і прописані і все чудово, але слава Богу не всі.  На жаль є лікарі, які звикли отримувати якусь вигоду чи додаткову нагороду від пацієнтів, і іноді не соромляться ветерану казати, що за анестезію доплати мені за операцію. Ну от такі моменти, виключно на людському факторі і на нерозумінні людей, з ким вони спілкуються», — розповів він.

Пономаренко вважає, що роботодавцям варто створювати окремі механізми підтримки ветеранів. Зокрема, на підприємствах, за його словами, має бути людина, яка розуміє специфіку досвіду військових і користується їхньою довірою.

«Від роботодавців дуже важливо, і деякі компанії вже почали це запроваджувати. На підприємствах мати людину по роботі з ветеранами. Це має бути військовий колишній з бойовим досвідом, щоб йому ветерани, які повертаються, довіряли. Бо не завжди ветеран, людина, яка пройшла складні умови, бої і отримала якісь ушкодження, зможе довіритися і відкритися цивільній людині, яка абсолютно не була дотична до війни», — зазначив він.

Він розповів історію ветерана з ампутаціями, який після повернення з війни влаштувався на підприємство, але через певний час вирішив звільнитися. Співробітники не розуміли причини, доки з ним не поговорив психолог.

«І на власному прикладі можу розказати історію, коли на підприємстві військовий колишній повернувся після поранення, з ампутаціями. Його прийняли на робоче місце, він трошки попрацював і хотів звільнятися, і ніхто не розумів чому. І вже потім, коли пропрацював з ним психолог, пощастило, так склалися обставини, що на підприємстві була людина-психолог. Яка саме розумілася на роботі з ветеранами, і вона таки дізналася, чому він звільняється. А звільнявся він банально через те, що стілець, на якому він працював, був незручний для людини з ампутаціями», — розповів Пономаренко.

За його словами, ця ситуація показує, наскільки важливими можуть бути на перший погляд дрібні побутові деталі.

«І от ніби дріб’язкова проблема, ну що таке зараз для компанії замінити стілець? Це там п’ять хвилин і кілька тисяч гривень, в масштабах компанії це взагалі нічого. А людина не хотіла поділитися своєю проблемою, їй було соромно. І навіть дійшло до того, що він збирався звільнятися через те, щоб не доставляти нікому незручності і собі не робити дискомфорт. І це велика біда, тому що люди, які пройшли війну, вони бояться здатися слабкими. На їхніх плечах була велика відповідальність, вони робили дуже важливу і потрібну роботу. І оцей вантаж відповідальності і сили має продовжуватися і нестись і в цивільному житті», — сказав ветеран.

Пономаренко наголосив, що ветеран може не наважуватися повідомити цивільним колегам навіть про очевидний для нього дискомфорт.

«І сказати, що мені важко, чи мені некомфортно, чи мені боляче, не кожен наважує цивільній людині. Тому обов’язково потрібно в компаніях не просто прописувати і декларувати, що ми там працюємо, ми забезпечуємо, ми чекаємо ветеранів. Ні, декларації, гучні заяви і групи у різних месенджерах — це для галочки, для піару. А якщо ви хочете реально допомагати, то шукайте людей, яким ветерани і ветеранки будуть довіряти. До кого вони зможуть прийти зі своїми проблемами, і ці люди стануть місточком між ветеранами і цивільними і зможуть їм знайти правильну комунікацію і зрозуміти один одного. Оце важливо», — наголосив Пономаренко.

Окремо ветеран висловився про суспільну напругу навколо територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Він наголосив, що неправомірні дії конкретних працівників потрібно розслідувати. Однак не можна переносити відповідальність окремих людей на всіх військовослужбовців, які працюють у ТЦК.

«Це дуже велика наша проблема, бо ми дуже сильно програємо інформаційну війну. І був випадок, коли людина, яка повернулася з війни через поранення, і ми з ним спілкувалися, от я був в ініціативній групі, не буду називати населений пункт, ми створили дружину, і от ми допомогли, відбили цивільного від ТЦК. Кажу, зачекай, а давай просто розкладемо по полицях. Ти з першого дня на війні, і через ушкодження, через поранення, через втрати по здоров’ю ти повернувся назад. А хто має замінити твоє місце? А скільки твоїх побратимів лишилося в Збройних силах України, і вже чотири роки поспіль виконують бойові завдання, не маючи нормального часу відпочити? Так, відпустки є, але коли ти рік у війні, то оці 30 днів відпустки, вони абсолютно ні про що. А якщо людина не встигає відновити це і відпочити, і діти ростуть без тебе, і дуже великі втрати не тільки по здоров’ю, а й по часу. По-нормальному ж тебе має хтось замінити? Ну так, хлопці виснажені», — розповів він.

Водночас Пономаренко зазначив, що перевірка документів працівниками ТЦК сама по собі не означає неправомірних дій.

«Якщо в людини абсолютний порядок з документами, або вона військовий, або вона працює і має бронювання, в критичній інфраструктурі працює. Або вона має проблеми зі здоров’ям і не може виконувати бойові завдання чи нести службу, то до неї в ТЦК немає ніяких питань абсолютно. Я сам ставав неодноразово об’єктом, в якого перевіряли документи, і коли ти ввічливо поводишся з поліцейськими, співробітниками ТЦК, показуєш їм документи, і в тебе немає ніяких питань, то тебе відпускають і бажають гарного дня», — сказав Пономаренко.

Він також наголосив, що серед працівників ТЦК є військові, які раніше брали участь у бойових діях, але через стан здоров’я вже не можуть служити на бойових посадах.

«Серед ТЦК зараз дуже багато військових, які повернулися з бойових через втрату здоров’я, і вони не можуть продовжувати далі службу на бойових посадах. І це люди, які заслуговують поваги, і кричати, що всі ТЦКшники негідники, і зневажати їх не можна. Тому що серед них дуже багато бойових військових, які достойно несли службу і тільки через втрату здоров’я опинилися в ТЦК», — зазначив він.

За словами Пономаренка, випадки неправомірних дій або хабарництва потрібно розглядати як конкретні порушення. А не як підставу для узагальнення щодо всіх працівників ТЦК.

«Ветеран — це не означає свята людина. І серед ветеранів є люди, які, ну, хотілося б, щоб вони були кращі. А серед тих, хто тікав від армії, або тих, хто різними методами, щоб не потрапити на бойові, намагався потрапити в ТЦК, їх ще більше. І тому, звичайно, іноді трапляються випадки, коли ТЦК робить якісь неправомірні дії, чи отримують якісь вигоди, чи беруть хабарі, і з цим потрібно боротися. Але з цим потрібно боротися, не підриваючи процес мобілізації, і не знецінюючи державу, за яку ми боремось. Потрібно боротися з конкретними такими випадками і конкретними такими людьми. Якщо ми ловимо хабарника, то це не означає, що абсолютно всі працівники ТЦК — хабарники», — наголосив ветеран.

Він порівняв це з медичною сферою, де помилка або порушення одного лікаря не означає відмову людини від усієї системи охорони здоров’я.

«Бо якщо якийсь лікар помилився, то ти просто не йдеш до цього лікаря, а йдеш в іншу клініку до іншого лікаря, який нормально тобі зробить. Ти ж не відмовляєшся від лікування. Так само і тут. Не можна по одній людині судити, вішати ярмо абсолютно на всіх і кричати, що давайте будемо створювати якусь там силу і боротися з державою. Тому що держава — це те, що робить нас людьми, суспільствами, те, за що ми боремось», — сказав Пономаренко.

Пономаренко також звернувся до ветеранів і закликав їх усвідомлювати, що їхня поведінка впливає на ставлення суспільства до інших військових.

«На вас велика відповідальність. Статус ветерана не дає привілей, а дає велику відповідальність, тому що по вас судять про ваших побратимів, а їх ви явно не хочете образити і підставити», — зазначив він.

Водночас він закликав державу більше уваги приділяти обороноздатності, патріотичному вихованню та вшануванню загиблих.

«Стосовно держави, дуже багато коштів вкидається в… Ну, можливо, воно і важливо, там дороги зробити чи облаштувати, але в час війни значно важливіше обороноздатність і інформаційну війну. І тому я б, напевно, трошки переспрямував ресурси і знімав не веселі фільми, а патріотичні фільми. Не бруківку прокладав, а забезпечив гарне вшанування загиблих, щоб їх не возили машинами, які ламаються і потрібно штовхати. І от відчуття єдності і патріотизму не дасть пропаганді російській так сильно впливати на нашу свідомість», — сказав Пономаренко.

На думку ветерана, одним із головних ризиків для України є розкол суспільства.

«Розкол суспільства, тому що це єдиний їхній шанс. Якщо ми проаналізуємо історію, ніколи Україну не перемагали в чесному бою. Завжди знаходили якісь шляхи, або когось підкупляли, або сіяли зерно розбрату і розколу. І тільки коли українці йшли проти українців, тільки це давало можливість ворогу нас здолати. Тому в прямому бойовому зіткненні, в прямій агресії вони не змогли нічого зробити вже за 12 років, можна сказати», — зазначив Пономаренко.

Він закликав українців уникати внутрішніх конфліктів та більше уваги приділяти патріотичному вихованню дітей.

«А зсередини спробувати розколоти, ослабити нас — це той шанс, який може спрацювати і якого я найбільше боюся. І тому закликаю, що не потрібно між собою сваритися. Потрібно максимально об’єднуватися і всім працювати на перемогу. І стосовно патріотичного виховання, дуже важливо, щоб батьки усвідомлювали і правильно зерно закладали дітям», — сказав він.

Пономаренко також порадив ветеранам, які стикаються з проблемами після повернення з війни, звертатися до ветеранських організацій та говорити про свої труднощі публічно.

«Ви можете звертатися в нашу громадську організацію, можете звертатися до будь-яких інших громадських організацій ветеранських, яким ви довіряєте. Тому що дуже велика сила в згуртованості і в інформаційному просторі. Якщо є проблема і ти її виносиш в маси, висвітлюєш і говориш про це відкрито, то її значно легше і швидше побороти. Стовідсотково не замикатися в собі і не думати, що ти нікому не потрібен, всі тебе зрадили і все, що ти зробив, було дарма. Бо саме це і є нашим основним зараз ворогом і нашим слабким місцем», — наголосив Сергій Пономаренко.

Може бути цікаво