Санкції проти РФ. На фото покажчик із написом "санкції" англійською, що вказує на прапор РФ, який знаходиться на фоні. Також на фоні колючий дріт/ Ілюстративне зображення з відкритих джерел
З нового списку санкцій ЄС проти Росії, до якого внесли 743 фізичних та 826 юридичних осіб, на запит Естонії було виключено російську компанію, яка постачає рідкісноземельні метали естонській компанії Silmet.
Про це повідомив редактор «Радіо Свобода» з питань Європи Рікард Джозвяк.
Початковий проєкт пропозиції, який на затвердження подала Європейська служба зовнішніх справ (EEAS), передбачав включення до санкційного списку 744 фізичних осіб та 827 компаній. Однак у версії, яку узгодили посли ЄС 7 жовтня, список скоротився на одну фізичну та одну юридичну особу.
Журналіст пише, що ці зміни відбулися на прохання Естонії. Він розповів, що російська компанія, яку виключили з санкційного списку, постачає рідкісноземельні метали естонській компанії Silmet, де ця сировина переробляється, зокрема, на матеріали, необхідні для виробництва вітротурбін та інших виробів у Європейському Союзі.
Журналіст також пише, що згадана естонська компанія шукає альтернативні джерела постачання сировини.
Сама Естонія неодноразово надавала та продовжує надавати Україні як військову, так і гуманітарну допомогу й підтримує Україну на міжнародних майданчиках.
Посли держав Європейського Союзу 7 жовтня погодили два нові пакети санкційних включень у межах режиму Євросоюзу щодо територіальної цілісності України, які міністри закордонних справ ЄС повинні формально затвердити на засіданні 12 жовтня. Це буде найбільший затверджений одночасно санкційний пакет, який містить 743 фізичних та 826 юридичних осіб, повʼязаних з військово-промисловим комплексом Росії, зазначає «Європейська правда».
Як повідомляло Громадське радіо, .22 вересня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців, але вилучила зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Зокрема, зняття санкцій з Усманова домагалася Франція. Відразу після цього президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував засудженого француза.
Читайте також: «Зняття санкцій — тривожна тенденція»: Подорожній про тиск на Україну та ЄС