«Зняття санкцій — тривожна тенденція»: Подорожній про тиск на Україну та ЄС

Спроби скасувати санкції Європейського Союзу щодо російських олігархів можуть свідчити про ширшу тенденцію до послаблення обмежень проти Росії. Водночас санкції ЄС щодо осіб, які залишаються у санкційному списку, продовжили на 36 місяців, що змінює механізм їхнього перегляду.

Про це в етері Громадського радіо розповів політтехнолог Юрій Подорожній.

За його словами, зняття санкцій із російських олігархів є тривожним сигналом. Оскільки подібні рішення можуть стати частиною ширшого процесу щодо послаблення санкційного тиску на Росію.

«Ну, взагалі, зняття санкцій — це недобра і тривожна тенденція. Тому що такі спроби робились не тільки в Європейському Союзі, які от зараз намагаються зняти санкції з цих двох олігархів. А і США тиснули на Україну. Ми пам’ятаємо з вами, як Вашингтон просив стати адвокатом Білорусі в знятті санкцій з Білкалія. Тобто навколо цієї теми є дуже багато різноманітного тиску на Україну. Тут дійсноміністр закордонних справ Андрій Сибіга і Міністерство закордонних справ робили заяву, що це ганебно», — сказав Юрій Подорожній.

Водночас політтехнолог звернув увагу на рішення щодо продовження санкційного пакета ЄС на триваліший термін.

«Але ви знаєте, крім такого негативу, я б хотів би щось знайти в цій історії позитив у плані того, що Ірландія, яка зараз головує в ЄС. Вперше продовжила санкційний пакет на 36 місяців. І всі, хто сьогодні знаходиться під санкціями Європейського Союзу, будуть розглядатись наступного разу не за рік, а за 36 місяців, тобто за три роки. Власне, санкції продовжені лише на сім днів. І за сім днів буде новий розгляд. Але те, що ці двоє із ларця, як би мовити, із путінського ларця не потраплять знову в нього, скоріш за все, це вже так і залишиться. Тим більше, що навколо їхніх двох прізвищ ведеться величезна гра, в яку задіяні багато країн», — зазначив він.

Окремо Подорожній розповів про ситуацію довкола російського бізнесмена Алішера Усманова. За його словами, інтерес до зняття санкцій із нього виходить за межі Росії.

«Наприклад, по Усманову, це не тільки те, що він улюбленець Кремля, а його ще називають протеже тюркського лобі. Бо Азербайджан лобіював перед Францією зняття з нього санкцій. І погодились, французи на це погодились, тому що зараз заарештовані двоє французьких громадян в Баку. І фактично Єлисейський палац, не Міністерство закордонних справ, що цікаво, а сам Єлисейський палац, займався лобіюванням зняття санкцій Усманова. І, власне, все це робилося через Узбекистан. Тобто, власне, з французами говорили про зняття цих санкцій багато країн», — розповів політтехнолог.

Він зазначив, що Усманов, має зв’язки та підтримку в низці країн.

«Бо в Усманова, насправді, він є улюбленцем не тільки Москви, а й Баку, Ташкента і декількох ще країн Близького Сходу», — сказав Подорожній.

Подорожній також звернув увагу на роль окремих європейських держав у дискусіях щодо санкцій проти російських представників. Зокрема, він згадав Словаччину та Угорщину.

«Ну, очевидно, ми можемо говорити з вами про вплив Російської Федерації в цих країнах. Наприклад, у Словаччині, яка давно вже є адвокатом не тільки цих олігархів, а ми б її могли називати адвокатом Росії в Європейському Союзі. Ще нещодавно цю роль відігравала Угорщина. До речі, я хочу нагадати, що Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, ще за уряду Орбана, пролобіював зняття санкцій із сестри Усманова. І, власне, тоді ми вже розуміли, що цей процес зняття санкцій буде продовжуватись і продовжуватись», — зазначив він.

За словами політтехнолога, санкційний режим ЄС водночас передбачає тривале збереження обмежень для тих, хто залишиться у відповідному списку.

«Ну, на сьогоднішній день ті, хто знаходяться під санкціями, я вже про це говорив, на 36 місяців продовжать в цьому стані залишатися, в стані підсанкційному. І окремо країни знімати з них санкції не зможуть», — сказав Подорожній.

Водночас він зазначив, що Україна зацікавлена у тому, щоб європейські держави, які підтримують санкції на рівні ЄС, запроваджували додаткові національні обмеження.

«Але ми хотіли в Україні, щоб ланцюговою реакцією виступив зворотний процес. Коли країни Європи, які підтримують накладання санкцій на цих двох олігархів, вони приймали національне законодавство, в якому накладали особисті ці санкції. Наприклад, країни Балтії однозначно це зроблять, наші великі союзники, які, в принципі, могли б допустити цю реакцію по всьому Європейському Союзу», — пояснив він.

Подорожній вважає, що російська сторона від початку запровадження санкцій шукала можливості для їхнього послаблення або скасування.

«Тому, власне, задача Кремля — знімати санкції як з олігархів, так і з самої Росії, з підприємств, розблоковувати заморожені активи. Зараз ведеться дуже активно з Вашингтоном перемовини на рахунок цього. Путін навіть пропонує спільні з американцями проекти саме з цими замороженими санкціями в Арктиці. Тобто, насправді, це питання, яке зараз, знаєте, віє в повітрі, і яке цікавить багатьох в Європі і Сполучених Штатах», — заявив експерт.

Він наголосив, що робота Росії над послабленням санкцій триває від самого початку їхнього запровадження.

«Ну, давайте говорити про те, що, власне, ця робота, робота в напрямку зняття санкцій, як індивідуальних, так і з держави, так і підприємств, тобто з фінансового сектора, з економіки, вона велася з першого дня впровадження їх. І хоча росіяни публічно завжди заявляли, що «плювати, ми хотіли на ваші санкції». Що вони нам не заважають, і так далі, і так далі. Насправді, Росія завжди в цьому напрямку шукала якісь слабкі місця в Європі, в Америці і знаходила, до речі, адвокатів. Угорщину згадайте, скільки вона крові попила, власне, будучи адвокатом Російської Федерації. Тому, власне, сюрпризу тут немає ніякого», — сказав Подорожній.

На його думку, водночас сам факт появи дедалі більшої кількості дискусій про економічну співпрацю з Росією може свідчити про зміну підходів частини західних держав.

«Але те, що це вже стає трендом і тенденцією, тут можна стверджувати однозначно, тому що ми з вами бачимо, що навіть економічну угоду якусь збираються з росіянами підписувати. Cуть якоїсь ще не розголошується», — зазначив політтехнолог.

Подорожній вважає, що Україна має продовжувати дипломатичну роботу з окремими державами та інституціями ЄС. Пояснюючи наслідки послаблення санкцій для перебігу війни.

«Україні продовжувати, звісно, вести з кожною країною, окремо з інституціями, зокрема з ЄС, свою роботу і пояснювати, наскільки це впливає на те, що війна буде продовжуватись. А це справді так, тому що саме економічна удавка сьогодні буде заставляти РФ якомога швидше завершити війну», — сказав він.

Політтехнолог також згадав заяви президента США Дональда Трампа про можливе посилення санкцій проти Росії, якщо війна не завершиться.

«І навіть Трамп, виступаючи на Генеральній Асамблеї, намагався, знаєте, пряником і кнутом розказувати, що у нас незабаром буде угода. І війна закінчиться швидше, ніж всі думають. Але в той же час, якщо вона не закінчиться, тобто впевненості в нього немає, якщо вона не закінчиться, я введу пекельні санкції. Які, до речі, ніхто так особливо і не злякався, бо вони вихолощені із першої ідеї впровадження цього закону, закону про пекельні санкції», — зазначив Подорожній.

Водночас Подорожній наголошує, що позиції всередині окремих європейських держав можуть відрізнятися. За його словами, частина бізнесових та політичних груп зацікавлена у відновленні економічної співпраці з Росією, тоді як інші виступають проти цього.

«Що стосується країн, то, знаєте, я б тут фрагментував країни. Є ж лобі, які займаються економікою і пов’язані з Росією. Візьміть ту ж саму Німеччину, яка, з одного боку, там закриває представництва Російської Федерації в Німеччині. З іншого боку, ми з вами прекрасно розуміємо, що половина німецької економіки сидить і чекає зняття санкцій і поновлення постачань дешевого газу в Російську Федерацію. А з іншого боку є ті, хто розуміє, чим закінчиться продовження економічної співпраці з Російською Федерацією — закінчиться Великою війною в Європі», — сказав він.

Він додав, що через це позиція окремих країн щодо Росії може бути неоднорідною.

«Тому, насправді, самі країни, вони неоднорідні в своїй позиції. І нас завжди це дивує і дратує в Україні, що нібито одною рукою Німеччина, Франція чи там інші якісь країни допомагають нам, постачають зброю, виділяють кошти, іншою рукою шукають, яким чином взагалі поновити економічне співробітництво», — підсумував Юрій Подорожній.

Нагадаємо, що прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс доручив розпочати процес запровадження національних обмежувальних заходів щодо російських олігархів.  Алішера Усманова та Михайла Фрідмана після вилучення їх із санкційного списку ЄС.

Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити на 36 місяців – до 22 вересня 2029 року – дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

Зі списку було вилучено російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова.