Руки на столі під час перемовин/Фото ілюстративне
Україна намагається продемонструвати готовність до дипломатичного врегулювання війни. Однак це не означає готовності відмовитися від своїх територій. Водночас недостатньо лише дипломатичних заяв — українська влада має зрозуміліше пояснювати суспільству зміст переговорів і власну позицію.
Про це в етері Громадського радіо розповів Олег Преловський, асоційований експерт Інституту Американістики.
За його словами, проміжні вибори у США, які мають відбутися 3 листопада 2026 року, можуть вплинути на політичні сигнали щодо війни в Україні. Він звернув увагу на те, що заяви українського президента, позиція американської сторони, переговорні контакти в Осло та повідомлення Москви про готовність повернутися до тристороннього формату переговорів стосуються одного політичного контексту.
«Вибори справді вже зовсім близько — вони відбудуться 3 листопада. І заяви Зеленського співзвучні із заявами американської сторони. Ми знаємо, що йдеться про пошук компромісів. Вони також співзвучні із зустріччю в Осло, зокрема із заявами прем’єр-міністра Норвегії про те, що під час цієї зустрічі намагаються перевести всі ці розмови й дипломатичні контакти в конструктивний діалог. Можливо, це вдалося, тому що ми також чуємо новини про те, що Москва заявляє про готовність повернутися до тристороннього формату переговорів у листопаді. Йдеться про післявиборчий період. Тобто всі ці сигнали збігаються, вони перетинаються. І не випадково саме зараз звучать такі заяви», — зазначив експерт.
На його думку, українську дипломатичну активність варто розглядати не лише як спробу знайти вихід із переговорного глухого кута, а й як прагматичний крок. Україна та Росія наразі не мають спільного бачення умов завершення війни. Київ не погоджується на вимоги Москви, а російська сторона не демонструє готовності прийняти українські умови.
«Чи можна розглядати таку заяву президента України як певну дипломатичну хитрість? З одного боку, можна намагатися на цій великій шахівниці, якщо згадати Генрі Кіссінджера, розібратися, хто веде цю партію, і спробувати вивести ситуацію з патового становища. Але з іншого боку, я подивився б на це як на прагматичний крок. Ми справді перебуваємо в патовій ситуації. Не можемо запропонувати Москві нічого такого, що вона готова прийняти, і водночас не приймаємо того, що вона офіційно пропонує. Але десь компроміс має відбуватися», — сказав Преловський.
Він також звернув увагу на ситуацію на фронті.
«Можливо, ми хочемо таким чином показати, що готові просуватися далі, але за потреби можемо зупинитися на лінії фронту. Проте поки ми не визначили точки зупинення. Тобто це черговий сигнал Трампу про те, що Україна завжди готова до мирного врегулювання. Але найголовніше питання, яке я хотів би порушити, — скільки українців готові не поступатися територіями, але водночас запропонувати альтернативу або взяти до рук зброю, щоб захищати Україну й продовжувати воювати? На жаль, таких людей буде не дуже багато. Тому потрібно шукати певний компроміс. Думаю, що принаймні в дипломатії та політичних заявах ми зараз побачили спробу такого компромісу. Чи буде він повністю втілений на папері, коли йтиметься про договори та рішучі переговорні кроки, — не знаю. Але на теперішній момент, звісно, перед виборами я залишив би це в такому вигляді», — наголосив експерт.
Окремо Преловський прокоментував інтерв’ю Володимира Зеленського американському телеканалу Fox News. На його думку, вибір цього медіа міг бути частиною дипломатичної стратегії Києва. Продемонструвати готовність до діалогу безпосередньо американській аудиторії, яка підтримує Республіканську партію. І спростувати твердження про нібито небажання України йти на компроміси.
«Ми думаємо, що це вперше Америка перейшла на сторону зла. На жаль, історія доводить, що Сполучені Штати не раз підштовхували країни, які вважалися їхніми партнерами чи союзниками, до невигідних для них рішень. Це одна важлива ремарка. Чи змінилася риторика президента? Думаю, так, ви маєте рацію: послідовність і логіка думок дещо трансформувалися, і це не обов’язково йде на користь українській державі. Але, можливо, є певні підтексти, які з міркувань доцільності варто озвучувати, якщо ми говоримо про пересічного громадянина», — каже експерт.
Він звернув увагу на те, де відбулося інтерв’ю.
«Fox News — це медіа, прихильне до республіканців. Така практика нормальна у світі: є медіа, схильні підтримувати республіканців, є ті, що підтримують демократів. Це не означає, що вони обов’язково є проплаченими каналами. Йдеться саме про політичну прихильність», — пояснив Преловський.
На його думку, інтерв’ю могло стати способом показати американській аудиторії, що Україна відкрита до співпраці. Захищає власні інтереси й водночас готова обговорювати можливі шляхи завершення війни.
«У цьому випадку я б розглядав це радше як прореспубліканське медіа, і тут важливо показати, що, можливо, це справді правильний крок з боку нашої влади — дати інтерв’ю саме на цьому каналі. Аби продемонструвати активну співпрацю. Тобто фактично спробувати обіграти Трампа. Адже він розповідає, що Україна не йде на жодні поступки, тоді як Росія нібито поводиться правильно. Ми ж показуємо, що виходимо на американські телеканали, говоримо про свою позицію. Захищаємо власні цінності й водночас готові обговорювати можливість замороження лінії фронту та інші варіанти. Наскільки це буде вдалою політичною грою, побачимо. Але якщо це справді дипломатичний та іміджевий крок, я оцінював би його позитивніше. Водночас хотілося б побачити, які результати він принесе. Інтерв’ю вийшло зовсім недавно, тож подивимося, як його оцінять американські аналітики», — зазначив експерт.
Преловський наголосив, що під час комунікації зі Сполученими Штатами Україні важливо чітко пояснювати, за що вона воює і чому потребує подальшої підтримки партнерів. Водночас він зауважив, що американські політики не обов’язково сприйматимуть захист українських територій як власний національний інтерес. Тому Києву потрібно пояснювати війну передусім як боротьбу за життя людей і право України на самозахист.
«Якщо ми намагаємося знайти в цьому раціональне зерно, а це дуже важко зробити. Я б схилявся до того, що воно полягає в демонстрації нашої відкритості. Але це не демонстрація готовності здатися. Для тих самих конгресменів, наприклад, питання захисту української території не буде питанням боротьби за їхню власну територію. Жодна країна світу не воюватиме за територію іншої держави як за свою. Тому ми маємо пояснювати це, зокрема через лобістські групи, як боротьбу за життя. Ми повинні показати, що готові захищатися і що це питання для нас ключове. Адже нам потрібна подальша підтримка Сполучених Штатів. Ми не закликаємо американців воювати за нас — ми просимо їх не відвертатися від нас», — наголосив Преловський.
Він також припустив, що після проміжних виборів у США риторика адміністрації Дональда Трампа може зазнати певних змін. Однак закликав не покладати на це надмірних сподівань.
«Після виборів я не думаю, що риторика Трампа обов’язково повністю змінить свій вектор, хоча тут усе дуже непередбачувано. Ми бачимо певну активізацію антиросійських мотивів у риториці команди Білого дому, тому, можливо, відбудуться якісь зміни. Але я не покладав би на це великих надій. Як я вже казав, Сполучені Штати не раз розчаровували тих, хто вважав їх своїми партнерами», — зазначив експерт.
Окрему увагу Преловський приділив дипломатичним контактам, під час яких питання України можуть обговорювати без безпосередньої участі української сторони. На його думку, навіть якщо публічні заяви учасників переговорів здаються формальними й передбачуваними, це не означає, що за ними не можуть стояти рішення, які матимуть серйозні наслідки для Києва.
«Це справді виглядало дещо паркетно, тобто сторони повністю обговорили вже заїжджені фрази. Але я все ж закликав би не відкидати такі зустрічі, тому що за цими формальними домовленостями потім нерідко виникає певний неприємний сюрприз. І ми можемо отримати щось вельми неприємне, тому що нас обговорили без нас. Теза про те, що не можна вирішувати долю України без України, має правильну мету. Але її часто ігнорують. Вона не працює там, де ми самі не просуваємо її. Зараз про Україну без України говорять і Сполучені Штати, і Москва. Кремль намагається вирішувати за нас нашу долю. Ми знову чуємо заяви російських представників про те, що завершення війни нібито не наближається. Але виникає питання: про яке саме завершення йдеться? Якщо Росія радіє певному результату, це не обов’язково добре для України», — сказав Преловський.
Він вважає, що українській владі варто не обмежуватися загальними заявами про наявність плану. А детальніше пояснювати суспільству результати дипломатичних контактів і можливі сценарії подальших дій.
«Хотілося б почути не просто заяви президента України, а більш змістовні висловлювання від нашої влади — не протокольні й не канцелярські. Хотілося б, щоб зустріч в Осло комунікували предметніше, а не просто словами про те, що все відбувається за планом. Наша медійна й політична комунікація доволі слабка. Ми б не обговорювали так багато спекуляцій і того, що відбувається в голові Трампа, якби влада належним чином пояснювала суспільству, що відбувається. Я не закликаю розкривати всі таємниці. Але потрібно бути достатньо прозорими, щоб ми не будували теорій і не починали вважати Америку нашим ворогом.
Я не кажу, що Сполучені Штати є нашим ворогом. Я лише наголошую, що Україна — не перша країна, яка відчуває розчарування у відносинах зі США. Треба розуміти, що американська політика ніколи не була безумовно проукраїнською», — підсумував Олег Преловський.