Ліза Кузьменко: Ми живемо під час війни, і питання безпеки для нас надзвичайно гостре. Чому саме аудити безпеки?
Галина Скіпальська: Аудити безпеки тому, що, власне, безпека зараз набула набагато ширшого тлумачення, визначення, ніж просто про війну, ракети чи про дрони. Навіть три роки тому ми теж і про дрони не дуже задумувалися, відверто кажучи. Це про безпеку в такому широкому сенсі, що навіть ми додали, ще транспорт. А починали ми з аудитів безпеки в громаді просто. І додали укриття, як теж елемент цієї системи.
І насправді ми думаємо про ще інші компоненти. Наприклад, людські, які варто додати. Але разом із тим, попри війну в Україні, військові конфлікти, різні країни, міжнародні структури говорять і звертають увагу на безпеку більше і більше.
Читайте та слухайте також: Часто чуємо за кордоном, що «справжні феміністки мають бути антимілітаристками» — Наталія Карбовська
Галина Скіпальська: І це дійсно про те, щоб мати відчуття, що є речі, які ти можеш контролювати. До чого ти можеш бути готовий, і що громада може допомогти тобі спробувати забезпечити.
Зараз здається, що ми взагалі не можемо контролювати безпеку, але якщо говорити на рівні громади, ми можемо підготуватись до різних сценаріїв.
І як говорять в тому числі психологи, які працюють у нас в Українській фундації громадського здоров’я Я вважаю, що це вже половина роботи зроблена. Коли ми хоча б системно готуємо себе і розуміємо, як нам діяти і що робити в тій чи в тій ситуації.
Якщо говорити про, наприклад, ті ж укриття, — недостатньо просто щоб воно було. Дуже важливо, щоб це укриття теж, наприклад, не могло нести небезпеки для тих же дітей, які там перебувають. Я вже не говорю про питання взагалі доступності цього укриття.
Чи може маломобільна людина туди дістатися? Чи може мама з каляскою, а якщо у мами двоє дітей? А якщо у мами четверо дітей, як у Анастасії Багаліки? Так, або каляска і велосипедик і ще щось, і все зненацька. Тобто це лише про укриття. Якщо це укриття освітлюється, якщо це укриття так збудовано і так розташоване, що, в принципі, є сенс, і його можна назвати укриттям, бо ці стандарти, вони теж дуже широкі і розлогі.
Якщо воно закрите і вчасно не відкрилося. Якщо ця людина, яка має, наприклад, відкривати, неадекватна Або якісь інші моменти.
Слухайте та читайте також: Навіть на окупованих територіях люди втомилися мовчати — правозахисниця про сексуальні злочини росіян
Галина Скіпальська: Тому ми зараз навіть почали думати про людський фактор і про те, як все ж таки подивитися ще ширше. Не лише якимись об’єктами і ситуаціями, але так само про роль людини. І як це може теж впливати на нашу безпеку.
Анастасія Багаліка: Бо ми всі пам’ятаємо випадок у Києві трагічний, коли мати з донькою не змогли потрапити в укриття. Вони добігли, але воно було закрите і, на жаль, через це вони загинули.
Галина Скіпальська: Тут дуже важливий ще момент, щоб була дорога до укриття. Щоб була інформація про це укриття. Ви знаєте, дорога це взагалі… колись ми починали аудити безпеки ще в 2018 році, і вони стосувалися Донецької і Луганської області. Пізніше, вже у 2021 році ми так більш активно почали включатися у допомогу громадам у проведення аудитів безпеки.
Я особисто, оскільки я людина з соціальної сфери, завжди думала, що дуже важливі послуги, дуже важлива якість, не звертала, деколи применшувала вагу доріг і навіть дивувалася, що в мене тут у Києві третій раз чи четвертий ремонтують біля дому дорогу І не розуміла, яка власне цінність доріг. Так от, коли ми говоримо про громади, коли в громадах не всі мають навіть, наприклад, автомобілі, то дуже важливо, щоб була дорога
Бо дорога — це доступ до послуг дитячого садочка, до школи, до, наприклад, того ж психолога, якщо він потрібен, медичної послуги, до поліції. Особливо, якщо це громади за містом великим І для мешканців дорога, вона просто життєво необхідна. Дорога так само дає можливість для мами доїхати до роботи.
Звісно, в умовах ковіду ми багато навчилися, ми навчилися працювати онлайн. Багато хто дає собі раду, але так не всюди. Особливо, якщо ми говоримо про громади. В Україні більше півтори тисячі громад, якщо не брати тимчасово окуповані території, але це тисячі громад. І вони всі дуже різні.
І для того, щоб населення, жінки мали можливість доїхати до роботи, вони спочатку мають можливість завезти дитину в садочок. Дитина має доїхати до школи. Є ще інші послуги, і соціального захисту, й охорони здоров’я. І так само дорога — це можливість добратися до якогось місця праці.
Читайте та слухайте також: Гендерна рівність насправді вигідна і чоловікам — Ольга Перунова
Галина Скіпальська: І зараз у наших аудитах тому й додались аудити транспорту. Бо це так само про те, чи безпечно доїхати транспортом цією дорогою. Яка може бути освітлена, не освітлена. Ми чули про випадки, як люди гинули в маршрутках. І тому ми говоримо про наявність того ж вогнегасника, аптечки, першої медичної допомоги І вміння ним користуватися, хоча б водію або іншим тим, хто проживає у громадах І тут важливий цей людський фактор.
Ліза Кузьменко: Я це так бачу так, що технічно провести аудит складно, але можливо. Але набагато цінніше показати людям, що вони на місцях мають оцю силу, і як вони можуть її використовувати. Бо це не про спущення з гори. Це про те, щоб усвідомити власні проблеми, власні складнощі, і запропонувати рішення. Не чекати, що тобі запропонують рішення .
Галина Скіпальська: Абсолютно вірно. І ви знаєте, я скажу, що аудити безпеки може провести насправді будь-яка громада, яка бажає і має ініціативну групу. Але це так, з чого ми починали.
На зараз аудити безпеки вже покладені в Національний план дій виконання програми 1325 «Жінки, мир, безпека». Тобто ми вже зараз цю методологію і підхід інституюювали завдяки Офісу урядової уповноваженої, пані Катерини Левченко. Власне, це є частина вимог і потім певного звітування громад.
Цього року ми навчили 38 громад, 37 аудитів проведено. Зараз аудити, це є певне залучення місцевої влади. Уже серйозне, це не просто група активістів. Це може бути група активістів, але це вже певне протокольне рішення місцевої влади, повноваження і віповідальність.
Ліза Кузьменко: Чи є якийсь приклад успішної взаємодії між громадськими організаціями, поліцією, місцевою владою?
Галина Скіпальська: Таких дуже багато.
Ліза Кузьменко: Який найяскравіший?
Галина Скіпальська: Я можу говорити про аудити безпеки, їх є дуже багато. Фактично з 37, які взяли участь, більша частина — це конкретні програми, на які ще й дала місцева влада кошти. І пізніше в нас є ціла низка відео, де можна практично побачити, як від простого освітлення і кількох ліхтарів ми отримали можливість, все ж таки, що жінки до якогось малого підприємства мають доступ.
Це могла бути просто адвокація з цим підприємством, певні там зустрічі, переговори з цим підприємством Підприємство зробило, вони ж теж зацікавлені, вони просто могли не думати про те, що має бути дорога освітлена. Тобто в цьому є взаємодія, коли кожен слухає один одного і разом вирішуються проблеми
Із поліцією чому так, я не готова сказати, зараз без поліції взагалі складно. Все ж таки в країні триває війна і ми тільки підготуємо активних, сильних поліцейських, — і якась ротація, і вони їх вже забирають в інші частини. Тобто з поліцейськими дійсно складніше.
Питання в іншому. Якщо є, наприклад, притулок чи якийсь денний центр, то там має бути та тривожна кнопка. Тобто не обов’язково нам знати, як працює, хто там є в поліції, але є тривожна кнопка, контакт з поліцією. І якщо щось відбувається, то працівники цього притулку, мешканці цього притулку для постраждалих розуміють, що вони убезпечені і відповідно може бути таким простим рішенням тривожної кнопки.
Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» ухвалена Радою Безпеки ООН 31 жовтня 2000 року, та резолюції Ради Безпеки ООН 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122, 2242, 2467, 2493, які разом формують порядок денний «Жінки, мир, безпека».
Резолюція 1325 є однією із найбільш важливих резолюцій РБ ООН у сфері політики безпеки. Цей документ наголошує на важливій ролі жінок у запобіганні і врегулюванні конфліктів та в розбудові миру, а також закликає держави-члени забезпечити більш активну участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень в національних, регіональних і міжнародних інститутах, у механізмах запобігання, управління та вирішення конфліктів. Резолюція стала інституційною рамкою для інтеграції жінок до безпекового сектору.
Основні положення резолюції визначають особливу важливість врахування потреб жінок та дівчат у конфліктних ситуаціях та особливу вразливість жінок перед негативними наслідками конфліктів.
Рада Безпеки закликає держави-члени ООН активно залучати жінок до прийняття рішень на всіх рівнях в рамках національних, регіональних та міжнародних інститутів та механізмів запобігання, регулювання та вирішення конфліктів.
Держави-члени ООН закликають включати гендерний компонент в польові операції, зокрема активніше залучати жінок у складі військових та поліцейських сил.
Перший Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 637-р). Україна стала першою країною в світі, де документ було прийнято в умовах збройного конфлікту.
28 жовтня 2020 року Уряд України прийняв рішення про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції на період до 2025 року, розроблений Мінсоцполітики у співпраці з центральними та місцевими органами виконавчої влади, міжнародними партнерами та 18 громадськими організаціями.
Цей План набув нової якості, орієнтованої на результат, консолідував зусилля 56-ти органів державної влади на національному та місцевому рівнях, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій, сфокусувавши увагу на 17-ти основних цільових групах жінок і чоловіків.
Документ включає конкретні кроки, покликані створити умови для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у подоланні конфліктів, встановленні миру, процесах відновлення, протидії безпековим викликам, системній протидії насильству за ознакою статі та насильству, пов’язаному з конфліктом.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі
Спільний проєкт Громадського радіо та ГО «Жінки в медіа». Виготовлення подкасту стало можливим завдяки підтримці Уряду Королівства Нідерландів у межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби — місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд.
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: