Дайте можливість підлітку шукати себе і бути з зеленим волоссям — психологиня

Гостя — психологиня, медіаторка, членкиня Національної асоціації медіаторів України, авторка книги «13 ключів до розуміння себе, свого оточення та своїх стосунків» Анна Просвєтова.

Анна Просвєтова: Мені подобається жарт про сучасну жінку: мовляв, у нас зараз такі вимоги до жінок і дівчат, що вони мають працювати так, ніби в них немає родини, піклуватися про родину так, ніби у них немає роботи, а виглядати так, ніби у них немає ні роботи, ні родини. Це неможливо виконати, але дівчат у нас з самого малечку на це орієнтують.

Ти маєш бути не лише відмінницею, а ще й гарною «домогосподарочкою». Маєш і уроки робити, і мамі допомагати, а ще маєш бути гарною, ввічливою. Я перекладаю: маєш бути зручною для всіх, хто навколо тебе. Я бачу багато класних молодих дівчат, які зараз вже виходять з цих стереотипів, намагаються робити те, що до вподоби їм, а не те, що кажуть вчителі або бабусі на лавці.

• До дівчат ставлять вимоги слідкувати за хлопцем, відповідати за поведінку хлопця (не провокувати, думати, як він відреагує, як буде з тобою поводитись і таке інше).

Якщо дитину цькують в школі

У нас вже є стаття щодо булінгу. Можна за фактом цькування звертатися до поліції. Батьки будуть виплачувати адміністративні штрафи, знати, що діти перебувають під контролем поліції. Розумітимуть, що ці дії в майбутньому можуть призвести до в’язниці.

Буває складніше, коли батьки займають нейтральну позицію, фактично залишаючи дітей сам на сам в дитячих війнах. Діти не вміють себе адекватно поводити у таких ситуаціях. Тому для підлітків головне залучати допомогу дорослих, які можуть допомогти (можливо, є вчителі, яким дитина довіряє, можливо, є хтось з родичів, хто може підтримати).

Якщо ваша дитина скаржиться на булінг, виключаємо питання:

1. «А що ти такого зробила, що вони так поводяться?»
2. «А як ти думаєш, можливо можна якось домовитись?»
3. «А ти можеш якось інакше поводитись, щоб вони тебе не чіпляли?».

Усі питання, які перекладають відповідальність на жертву і примушують її щось робити з собою, щоб припинилося цькування, потрібно забути. Це абсолютно неправильний підхід.

Треба запитувати:

1. «Як ти себе почуваєш?»
2. «Як би ти хотіла, щоб ця ситуація розвивалася далі?»
3. «Як ти гадаєш, чому вони так діють?».
4. Висловлювати підтримку через співчуття: «Я розумію, як тобі зараз важко» або «Я навіть не уявляю, наскільки тобі зараз страшно, боляче і тяжко. Я не була в такій ситуації, не можу уявити себе на твоєму місці».

У мене бувають випадки, коли батьки кажуть: вчителька сказала, щоб самі розбирались. Добре, якщо вчителька не хоче втручатися в проблему, ми підемо далі: до завуча, директора, до когось, хто відповідає за ситуацію. І вже там спілкуватися з батьками другої сторони.

Тут треба вести фіксацію всіх слів. Це потрібно для того, щоб мати підтвердження, якщо не вдасться вирішити ситуацію в межах кабінету директора, якщо будете залучати до цього поліцію.

Особистісні кордони

Коли ми не знаємо своїх прав, не вміємо відстоювати свої права і кордони, ми звикаємо жити в постійному стані жертви. Звикаємо до того, що нам можуть хамити, що з нами можуть агресивно спілкуватися якісь чиновники. Звикаємо, що будь-хто має право поводитись, як йому заманеться.

«А ти будь спокійнішим, тихішим, і люди до тебе потягнуться». А люди насправді потягнуться, щоб тебе пнути зайвий раз.

Кордони є різні: фізичні, тілесні, соціальні, ціннісні. Кордони — це все, що складає уяву про моє комфортне існування. Дуже багато дорослих людей зараз починають це в собі вивчати. Адже на рівні відчуттів є постійне відчуття дискомфорту. «Мені щось сказали, і мені неприємно». «Хтось щось зробив, і мені це боляче». Але мене не вчили про це сказати ввічливо і спокійно. Оця емоція, реакція, злість, роздратування, а образа залишається всередині. І потім вона переходить або в пасивну агресію, або в активну відкриту агресію, жорстокі форми донесення своїх відчуттів. А це вже потім порушує кордони іншої людини.

• У підлітковому віці складність в тому, що ти поки що не знаєш, хто ти і яка ти.

Тому що підлітки проходять дуже складний етап формування не лише своєї особистості, а ще й фізичного тіла. Це додатковий стрес і додатковий страх. Батьки дуже часто про це забувають, коли тиснуть на підлітка, розповідають, яким він має бути, як себе має поводити. Ми забуваємо те, що дитина в цьому віці проходить трансформацію і фінал її невідомий нікому.

Як зрозуміти маніпуляцію?

От дівчина інколи каже: «Хочу схуднути, хочу наростити вії та підкачати трошечки губи, бо вони в мене недостатньо виразні». Якщо є сумніви, чи це я хочу, чи це якесь нав’язане питання — можна себе перевірити. Уявіть собі, що ви живете на острові, де нікого крім вас немає. Ви можете ходити, як ви ходите, виглядати так, як вам заманеться, поводити себе, не орієнтуючись на якісь норми, стереотипи й так далі. Чи в такій ситуації вам би хотілося підкачати губи, наростити вії, схуднути? Якщо відповідь буде так — окей, можливо, це дійсно ваше бажання. Хоча тут також можуть бути сумніви.

Якщо є велика залежність від точки зору оточення, від селебрітіз, на яких я хочу бути схожа, то це класна тема, щоб працювати з психологом чи психотерапевтом. І глибинно себе вивчити.

Коли ми дійдемо до усвідомлення, що жінка не дорівнює тіло, то в нас наступить рівноправність для жінки. А поки що нам тяжко, бо жінка сприймається або як красива, або як розумна. Якщо ти красива, приваблива зовнішньо  та ще й з класним інтелектом, сильним характером, то ти «або стерво, або якась не дуже жіночна». «Піди на якісь курси, прокачай себе. Щоб ти була просто красива і більш зручна».

Поради батькам підлітків

Я прошу батьків не нав’язувати дітям та підліткам свого бачення того, яким має бути цей підліток. Якщо хочеться будувати довірливі стосунки та відкрито спілкуватися з підлітками, то я рекомендую з ними говорити через запитання. Коли чуєш, як батьки говорять до дитини, там лише накази й розповіді про те, як правильно зробити. При цьому, батьки кажуть, що хочуть виховати сильну особистість, яка не буде підпадати під чийсь вплив.

Дайте можливість підлітку шукати себе і бути з зеленим волоссям або кільцем у пупі. Це все можна перефарбувати,  повернути, але той досвід, навіть своїх власних помилок, формує потім характер людини. Діти не прислухаються до нав’язаних порад, дочекайтеся, коли буде запит на вашу пораду.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS