Що робити з гіперопікою, коли 40 тобі, а не батькам? Про що говорить те, що деякі батьки не можуть відпустити своїх дорослих дітей? І як дітям варто сприймати своїх батьків? Про це говоримо з сімейною і дитячою психологинею Світланою Ройз.
На кожному етапі дорослішання потрібна зрілість і наповненість самих батьків. І якщо вони схильні до взаємозалежних відносин, не відчувають своєї правдивої ваги, це означає, що вони утримуватимуть поруч із собою дитину або підмінятимуть дитиною свій нереалізований сенс життя. Але це вже досить небезпечно.
Із підліткового віку хтось виходить у 17, хтось у 20, хтось у 40, а хтось і не виходить. Це і коли ми припиняємо обожнювати батьків, і коли ми припиняємо їх знецінювати, коли бачимо, що вони реальні люди. І в них є зрілі риси, і риси з ідеального світу, і ми бачимо їх об’ємними. І ми тоді й самі не прагнемо ідеальності, і себе не знецінюємо. І тоді ми почуваємося окремими живими людьми.
ДУЖЕ РАДИМО ПОЧИТАТИ:
Дітям важливо знати, що коли вони відділяться, ми будемо щасливі — Світлана Ройз
Що слід знати про здоров’я після 40: розмова із сімейною лікаркою
Коли людина стверджує, що сама собі психолог, їй точно треба психологічна допомога — психологиня
Текстову версію розмови можна почитати тут.