У студії — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. Скачати постери від організації з інформуванням про коронавірус можна за посиланням.
Про масштаб загрози
Катерина Булавінова: Я проти дискусії про масштаб загрози, і поясню чому. Як тільки починається загальне нагнітання, як ми дивимось новини під тривожну музику, воно відволікає людину від конкретних дій, які може зробити саме вона. Я люблю концепт «40 — нові 20», тому що вік зараз розмитий і немає ніякого значення. Але інколи в медичних питаннях він має значення.
У тих, кому 40 чи 40+, статистично частіше є батьки, яким 60+, які якраз належать до груп ризику по коронавірусу. Чого би я хотіла від ваших слухачок і слухачів, — щоб ви продумали логістику, як все так підлаштувати, щоб ваші батьки, бабусі та дідусі зайвий раз не бували в місцях, де вони можуть контактувати з новим коронавірусом. Оскільки для них він може бути дуже небезпечним. Ще тиждень тому були черги на пошті за пенсією. На даний момент, все це недопустимо. Можна або гуляти на свіжому повітрі в парку (але не сидіти на лавочці), або бути вдома.
Дорослі люди в Італії дуже багато часу проводять в ресторанах, один з одним, випиваючи в кафе. Те саме у Франції, у США. У нас це церкви, я сподіваюсь, глави церков прийняли відповідні рішення.
Наша медична система дуже крихка, саме тому вона перебуває на стадії реформування.
Тому, от прийшли ви додому — помийте, будь ласка, руки. Якщо у вас болить горло або температура — не ночуйте вдома, або не забудьте про маску. Пам’ятайте про дистанцію 1 метр, а краще 2-3 метри.
Про маски
Хірургічна маска захищає лише від великих капель, які летять в людину. І лише якщо вона правильно одягнута. Але якщо ці краплі потрапляють в очі, то маска не захищає.
Носіння на вулиці — це взагалі не потрібно і нерозумно. Але якщо, наприклад, ви захворіли, то, щоб зменшити ризик для інших — носіння має сенс, але як тільки вона промокає, її треба змінювати, і не класти в кишеню економно для наступного використання.
Їх багато на «швидкій», і в лікарнях, і середній, молодший персонал. Говорять, що італійці аплодують і співають, щоб підтримати лікарів.
Про симптоми
Не треба шукати в себе симптомів. Будь-яке захворювання, схоже на ГРВІ, може виявитися коронавірусом, або грипозним вірусом. Єдине, що людині варто в себе шукати — це чи можливий контакт (людина приїхала з якоїсь країни, де багато виявлено захворілих), або людина шукає небезпечні симптоми, наприклад, це може бути частий кашель, що не припиняється, або температура, що важко збивається. Це може бути віддишка, болі в грудній клітці, сплутаність свідомості або різка в’ялість, це може бути часте блювання або пронос. Все те, що насторожує, може опинитися небезпечним симптомом.
Групи ризику — це не лише дорослі люди, це також люди, у яких є хронічні захворювання серця або легень, наприклад, гіпертонія, стенокардія, бронхіальна астма, діабет. Такі люди потребують додаткового захисту, так як і люди 60+.
Про що мають подбати лікарні і громади?
Дуже важлива роль громади, особливо в маленьких містечках чи селах. Якщо це якесь село, чи є в них людина, яка проаналізувала, скільки в них людей 60+, як вони живуть, чи не живуть самі, куди вони звикли ходити. Чи точно ваша церква знає, що зараз не найкращий момент. Чи точно Управління праці та соціального захисту населення не почало вимагати якихось довідок. Важливо, як громада забезпечує лікарів масками (це мають бути N95), які в лікаря захисні окуляри, знати, скільки людей повернулося з якихось країн.
Звертаю вашу увагу на те, що тести не мають жодного стосунку до клінічних рішень, це про епідеміологію та епіднагляд. До того, як вас рятувати, це не має жодного стосунку. Якщо ви поїхали кудись здавати тест, це, по-перше, великі гроші, а по-друге, ви якраз себе наражаєте на небезпеку заразитися вірусом грипу чи коронавірусом. Вас має цікавити, чи є у вашого лікаря пульсоксиметр, який вимірює, чи достатньо у вас кисню.
Про тести і кисень
Пацієнта мають відправити туди, де є кисень і лікар, який може скористатися цим киснем так, щоб вирішити питання дихальної нестачі пацієнта і врятувати максимальну кількість тканини легень. Сенс госпіталізації — щоб там був кисень і той, хто вміє ним користуватися.
Багато людей в Україні просто задихаються. Наприклад, через тяжку пневмонію (вони отримують антибіотики, і не отримують кисень. Або люди, у кого рак, і є метастази в легенях. І вони страшним чином гинуть від задухи, або дуже сильно від цього страждають.
Взагалі завжди мають бути в громаді кисневі концентратори. Коли бізнес запитує: «що купити?», ми часто відповідаємо: «кисневі концентратори». Бо якщо мова йде про великі апарати ШВЛ — це добре і важливо, але це потребує підведення кисню, щоб все співпадало з іншим, щоб був газовий аналізатор крові в лікарні і т.д. Пам’ятайте, що є така річ, як кисневий концентратор, який доволі легкий у використанні, але дуже важливий.
Киснева терапія має свої тонкощі. Ми зараз хочемо максимально в онлайні зібрати українських лікарів і це обговорювати, обмінюватись протоколами, досвідом лікарів з інших країн.
Про превентивну терапію і рекламу
Це трагедія. Ми бачимо, що виробники якогось невідомого препарату, який не має ніяких доказів ефективності заполонили цією рекламою все телебачення. Люди дивляться і на хайпі намагаються купити все що завгодно. Жодних псевдопротивірусних препаратів, імуностимуляторів, — категорично не приймати. Непотрібно свій невроз заспокоювати таким способом, це може бути небезпечно.
Я скептично ставлюсь до звичок українців щодо вакцинації. Є грип, який дає таку ж жахливу пневмонію, то люди відмовляються вакцинуватися. Дуже важко люди розкачувалися, щоб встати і захистити себе від кору, і це неправильно. Ми не дуже любимо себе захищати.
Замість того, щоб підвищувати собі тривожність порівняннями інфекцій, не будучи експертом, раджу вам подумати, чим зайнятися вдома з дітьми чи батьками і дідусями. Це ваш шанс провести з ними багато часу, наприклад, записати інтерв’ю.
Про епідемію 2009 року
Наша медична система переживала стрес у 2009 році. Але це була інша група ризику. Наприклад, вагітні жінки, і тоді перинатальні центри пережили жахливий стрес, тому що в них в реанімаціях лежали вагітні жінки. Плюс це були реанімації звичайних лікарень. Зараз є деякі відмінності, про які не дуже популярно говорити. Інфекційні лікарні — найбідніші лікарні в системі, часто їх не дуже добре фінансують. Наприклад, рівень оплати праці санітарки, робота якої буде дуже важлива, 3500 гривень. Людей треба підтримати в цій ситуації.
Британський досвід — колективний імунітет
Британці обрали інакший шлях. Вони зараз схильні ізолювати всіх, хто в зоні ризику, а інших ніяк не обмежувати, щоб вони якомога швидше «проепідемічились», і в них з’явився імунітет. Вони не відправляють дітей до бабусь та дідусів.
Стигма і агресія у відношенні до хворих
Ніколи такого не бачила, ні під час епідемії кору, ні поліо, H1N1 — такого страху чи негативу аж до агресії. Мені здається, цю тему треба якомога більше зараз підіймати. Тому що це недопустимо і веде в якусь антигуманну прірву.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі
