Постковід: хто в групі ризику, чому не треба зловживати анальгетиками і як тренувати нюх

Гостя — неврологиня Олександра Щебет.

Олександра Щебет: Постковід, лонгковід — це не діагноз, і це не є медичний термін. Це описовий термін, який описує нейропсихіатричні, нейропсихологічні симптоми, які не залежать від важкості ковіду, яким людина перехворіла, ні від того, чи вона була на інтенсивній терапії, чи перехворіла безсимптомно.

6 квітня вийшло наразі найбільше дослідження стосовно психологічно-психіатричного постковіду, вийшло воно в журналі «Ланцет. Психіатрія», і зараз ми ним активно користуємось.

Серед майже 237 тисяч досліджених 56% були жінки, 44% — чоловіки.

Якщо тест негативний, якщо симптоматика лишається, ми можемо думати, що це є дійсно прояв постковіду.

• Спочатку ми думали, що постковід триває до 3 місяців. Наразі ми маємо більший термін, зараз вже говорять, що він може тягтися і до 6, і до 9 місяців з моменту одужання.

І можуть бути хвилеподібні перебіги. Коли людина після одужання себе почуває більш-менш нормально, а через 2-3 тижні знову з’являються якісь такі непевні симптоми. Ми можемо дійсно це розглядати як наслідки ковіду. Але при цьому маємо виключити якісь інші органічні причини, наприклад, дефіцитні стани, порушення гормонального балансу, серцево-судинні якісь моменти… І тоді говорити, що це є постковід.

Статистика говорить про те, що люди, які страждають на постковід, попередньо мали або серцево-судинні захворювання, або гіпертонічну хворобу, надмірну вагу і ожиріння, чи ендокринні порушення. Стовідсоткової кореляції постковіду з віком немає.

Ментальне здоров’я і постковід

Пряма дія ковіду на нейрони мозку — стовідсотково не доведена.

Люди, які до цього не мали ніяких тривожно-депресивних моментів, психіатричних діагнозів, у них вірогідність постковіду протягом наступних 6 місяців після одужання є 33%.

А в тих, хто мали попередньо тривожно-депресивні моменти, лікували тривогу, цифра зростає до майже 50%.

Про обстеження

Якщо є суттєва симптоматика, яка лякає (оніміння певної частини тіла, втрата якоїсь функції), тоді, безумовно, це привід прямо йти до невролога. Але я хочу всіх просити самостійно ніяких обстежень собі не призначати. Тому що до кожного обстеження є певні покази і протипокази. Досить часто в практиці ми бачимо таке, що приходить людина з пачкою аналізів на багато тисяч, з купою МРТ, а вони взагалі непотрібні.

Не завжди треба одразу бігти до лікаря. Тому що постковідні моменти найчастіше полягають в чому? Людина є більш втомленою, може відчувати незначну тривогу, можуть бути зміни самку і нюху.

• Я би звернула увагу на режим праці та відпочинку. Не треба від себе багато вимагати в перші декілька тижнів, а то навіть місяців після ковіду. Час у даному випадку є дуже хорошим лікарем.

Якщо не засинаєте чи погано спите — починайте з немедикаментозних інструментів налагодження сну. Стандартні поради: прогулятися перед сном, за 2 години до сну не дивитися телевізор, відкласти гаджети, раціональне харчування.

«Туман в голові»

Про мозковий туман ми знаємо давно, він просто не був настільки популярний. Це найчастіший симптом у постковідній проблемі. Причина цього туману може лікуватися конкретними медикаментами типу гормональних таблеток, вітамінів, мікроелементами.

З точки зору еволюції для нашого мозку пам’ять взагалі неважлива. Важливо швидко бігати, щоб наші ноги працювали і серцево-судинна система. Тому організм ресурс енергії витрачає не на вашу пам’ять, концентрацію і увагу, а на те, щоб ваші ноги могли нормально рухатись і серце працювало.

Про нюх

При ковіді буває паросмія — спотворення смакових і нюхових відчуттів. Є теорія про те, що вірус діє на нейрорецептори нюхових клітин у слизовій оболонці носа. Він їх там пошкодив, а потім вони мають відновитися. В когось це кілька тижнів, в когось — кілька місяців. Зараз говорять про те, що ольфакторні тренування пришвидшують відновлення клітинок.

Є 4 найпопулярніших смаки і аромати (солоне, солодке, гостре, кисле). Можна брати спеції, розкласти по різних баночках з кришечками (наприклад, гвоздику, мускатний горіх, цедру лимона, каву), і протягом дня 2-3 рази відкриваєте баночки і нюхаєте.

Якщо затримується відновлення нюху більше ніж на 3-4 тижні — зверніться, будь ласка, до ЛОРа.

Чому не зловживати анальгетиками?

Проблема в тому, що головний біль при ковіді дуже погано знімається стандартними анальгетиками, знеболювальними засобами. Люди, які раніше мали діагноз головного болю, будь-якого, мають почастішання цих нападів. Ці напади стають більш важкими, що змушує нас збільшувати дози профілактичних препаратів. Або змінювати взагалі підхід до терапії. Тобто ми зараз змушені вишукувати нестандартні підходи.

Головний більш після ковіду може ставати хронічним, і це проблема, бо хронічний головний біль не лікується звичайними анальгетиками. Там є специфічна терапія. Ми це все знаємо, і просимо людей не зловживати знеболювальними препаратами самостійно.

• Якщо ви вживаєте знеболювальні засоби частіше, ніж 2 рази на тиждень, це може призводити до хронізації болю і до появи медикаментозно залежного головного болю.

Чим найкраще знімати головний біль? Це має бути однокомпонентний препарат: аспірин, парацетамол, ібупрофен. Комбіновані популярні препарати, які продаються, найчастіше викликають хронізацію.

Про реакцію на щеплення

Раніше, коли виникав головний біль, всі боялися онкології і інсульту. Тепер всі бояться онкології, інсульту і тромбозу. Тромбози після вакцинації дуже рідкісні.

Набагато більше шансів отримати тромбоз після ковіду або під час, набагато більше шансів його отримати в тих, хто палить. А вакцинація… 6 випадків на 2,5 мільйони вакцинованих — це не ті випадки.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS