Стильні дорослі: як прийняти сивину й стати моделлю в 52 роки

Разом із стилісткою Анною Победимською вони заснували платформу «Стильні дорослі» — проект, який розпочався із їхнього однойменного авторського курсу.

Поспілкувалися про стильних дорослих, про прийняття сивини та зморшок, моду на вік і моделінг у 40+.

 

— Платформа «Стильні дорослі» — що це?

Анна Победимська: Ця платформа почалася з авторського курсу «Стильні дорослі», який ми придумали разом з Юлею. Юля прослухала мій базовий курс по стилю і ми зійшлися в розумінні того, що нам би добре було виділити аудиторію – виключно для комфорту. Ми вирішили зробити такий курс – спеціалізований курс для дорослих. Ми не встановлювали віковий ліміт. Ті, хто в 30 років почував себе досить дорослим, я маю на увазі, готовим до усвідомленого стилю, до прояву себе – будь ласка. Але склалося так, що аудиторія в нас приблизно 40-60 років.

Юлія в цей час закінчувала професійні курси моделей для дорослих, стала сертифікованою моделлю. Паралельно з’явилася ідея створити фотопроект за результатами курсу, щоб все, що ми обговорювали і до чого приходили, отримало прояв зовні й люди могли подивитися на це.

Ми вирішили поєднати всі напрямки: курс, фотопроект і база даних, джерело фотографій красивих, дорослих і свідомих жінок, які готові не просто сфотографуватися для себе, а й нести це в маси: брати участь в професійних фотосесіях, лукбуках, зйомках, рекламних кампейнах.

— Юліє, де в Україні є курс для дорослих моделей?

Юлія Перлова: У Києві є модельне агентство NEW MATURE MODELS – «Нові дорослі моделі», його засновниця – Галина Бурнишева. Вона створила спеціалізоване агентство для моделей 40+ і у неї зараз, здається, йде третій набір. Для мене цей курс був дуже корисним: дефіле, фотопозування, акторська майстерність, пластика.

Нам всім дали сертифікати й зараз я вже займаюся – я фотомодель і отримую за це гроші. Мене запрошують на фотосесії, є розвиток. Я задоволена.

— Чи пропонують вам вийти на тижні моди чи інші публічні події?

Юлія Перлова: Так, є запрошення. Після закінчення модельної школи нам створили професійні портфоліо, я розмістила своє на різних ресурсах. Люди шукають моделей і запрошують.

— Анно, чому ви взялися за тих, хто трошки доросліший?

Анна Победимська: Відразу скажу, що я ніколи не була стилістом, який за моду заради моди. Мене завжди цікавив персональний стиль. Моя аудиторія як персонального стиліста в більшості випадків – це 30+. Навіть коли я вела свій базовий курс, будувала його на тому, що витягала з усіх у будь-якому віці розуміння і відчуття себе. Слава Богу, ми зараз плаваємо хвилями різноманітних стилістичних рішень, можливостей – ніколи такого розмаїття не було. У цьому всім важливо знайти своє, а це значить – поставити собі багато запитань і зрозуміти, де цей зв’язок між тим, як ти відчуваєш себе, і як це потім все показати та прочитати. Мої курси завжди були про це.

Я дуже хотіла створити курс для юних дівчат, які тільки починають відчувати себе, щоб вони знаходили свою доріжку в самовираженні. Та й курс для дорослих теж. І з допомогою Юлі все це дуже швидко втілилося в життя. Я не можу сказати, що змінилася моя тональність: як я вела загальний курс, так і веду курс для дорослих. Напевно, я так відчуваю цей персональний стиль, що він дуже підходить для тих, хто готовий до такої усвідомленості.

— Що треба усвідомити, можливо, які запитання собі поставити? Чи впливає спосіб життя на те, як ми виглядаємо?

Анна Победимська: Із першої хвилини курсу й до останньої я дуже прошу чесно подивитися і оцінити те, як ви проводите кожен свій день. Я встала і? Я поспішаю, у мене є час, діти, я сідаю в автобус, в машину? Потрібно поставити собі мільйон запитань, щоб ваш стиль був не просто заради вау-ефекту.

— Це про комфорт?

Анна Победимська: Однозначно. Персональний стиль – 100% про власний комфорт, про власне проживання в комфорті та затишку цілий день, щоб це не був стиль вихідного дня чи щоб вражати всіх навколо.

Юлія Перлова: Найбільшим моїм особистим відкриттям, коли я була на курсі, стала, можливо, очевидна для когось річ. Є поняття базовий гардероб – ми всі про нього знаємо. І всі мої 52 роки до того, як я потрапила на курс, у мене було уявлення, що в базовому гардеробі обов’язково повинні бути такі, такі й такі речі. Під час курсу я усвідомила, що в базовому гардеробі повинні бути мої базові речі – вони можуть бути зовсім інші. Мої базові речі можуть відрізнятися від якогось стандартного набору базових речей.

Ще рік тому я подумати не могла, що буду мати хоч якесь відношення до модельного бізнесу. Зараз я працюю як фотомодель в тому числі. Моє життя змінилося.

Я можу собі це дозволити. Мені це цікаво. Я знаю, що це допомагає моєму самовираженню і доповнює моє життя

— Але от, наприклад, Ізабелла Росселліні – в 44 роки вона втрачає контракт із Lancôme тільки тому, що їй 44 і вона вважає, що їй непотрібні уколи, пластична хірургія. В світі, пов’язаному з фешн-індустрією, ця стереотипність залишається?

Юлія Перлова: А в 62 роки її знову запросили в Lancôme. Директоркою компанії стала жінка і запросила її знову.

Анна Победимська: Є поняття глобальних тенденцій, на які орієнтується світ. Оскільки вони є дуже глобальними, дуже багато пластів потрібно прибрати, перш ніж ми почнемо жити відповідно до цих тенденцій.  У тому числі — мода на вік, на природність, на більш усвідомлений етичний і екологічний спосіб життя. Це дуже глобальні тенденції. Їх не уникнути, бо вони настільки масивно наступають, що, здається, — це єдине, що з часом залишиться.

Але ми не побачимо це зараз настільки масовим і зрозумілим для всіх, як би нам хотілося, для цього потрібен час. Реклама, телебачення — там усе просувається швидше, а подіум — це трохи інше. Колекції відшиваються за певними параметрами — все це для зручності. Тому якщо ви подивитеся на подіум, там цього менше.

Але, звісно, є ті, хто ці шаблони активно руйнує. Наприклад, відомий Balenciaga. Можна погоджуватися або не погоджуватися з його естетикою, але подивіться показ цієї весни: як багато там красивих і статних жінок у віці.

— Кеди, біле, джинси, волосся голубого або рожевого кольору, якщо тобі 40+ — це дозволено?

Анна Победимська: Якщо візьмемо все окремо, я нічого не маю проти футболок, кед або навіть рожевого волосся, якщо це так підходить вашій особистості. Я за те, щоб це передусім відповідало на питання: хто я, чим я займаюся, яку історію я хочу розповісти оточуючим про себе за допомогою одягу.

Якщо ж говорити про поєднання і практичні рекомендації, я б радила остерігатися надто інфантильних образів, якщо вам не хочеться здатися маленькою дівчинкою в 40+. Якщо ви поєднаєте кеди, футболку і балетну пачку (яка якраз буде в моді), отримаєте образ інфантильної дівчинки.

— А якщо хочеться?

Анна Победимська: Замініть кеди на грубі черевики, але залиште спідницю. І доповніть це строгим піджаком у чоловічому стилі.

На перетині стилів і різних парадигм створюються найбільш цікаві образи

— Мені здається, раніше дизайнери, навіть світові імена, не знали, що робити з жінками 40-70. Багато чого для них не пропонувалося. Вони не бачили себе на подіумах і в журналах. І частині з нас просто не приходило в голову, що якщо нас немає на фотографії, ми це можемо одягнути на себе.

Анна Победимська: Звичайно. Все, що показується на подіумах, — основне джерело тенденцій, які потрібно вміти прочитати. Те, що показують на подіумах, — не завжди те, що слід одягнути і навіть не те, що з’явиться потім в магазинах. Це потрібно вміти прочитати, побачити повторювану естетику.

Якщо вам не пасують брюки карго з великими накладними кишенями і це не про вас, але вам подобається естетика мілітарі, — є маса інших елементів одягу, колірних рішень, які допоможуть її відтворити.

— Що ви думаєте про зовсім мінімалістичний підхід?

Анна Победимська: Прекрасно до нього ставлюся. Ми на курсі окремо розмовляємо про цей напрям. Він глобальний і вже довгий час залишається трендовим. Мінімалізм в одязі — це передусім аскетизм. Якщо вашому характеру він не властивий, я б не грала в те, що це модно.

— Юліє, ви відмовитись від чогось, що раніше для вас було звичним?

Юлія Перлова: У мене було кілька переломних моментів, коли я працювала зі своїм стилем і зі своїм гардеробом. На курсах ми визначаємо, який у людини кольоротип. І у мене був когнітивний дисонанс: я все життя жила з відчуттям, що у мене один кольоротип, а виявилося — інший.

Я прийняла те, що у мене інший кольоротип. Під це підібралася інша колірна гама. З іншого боку, я зрозуміла, що не потрібно мати дуже багато речей. Речі в гардеробі повинні бути робочими і розумно підібраними — під мене. Про це потрібно думати. Якщо приділити цьому час, сили і увагу, там вибудується персональна гармонія.

Перевага сьогоднішнього часу і мого віку, віку 40+, у тому, що ми можемо пробувати, дозволяти собі експериментувати. Ми вже знаємо себе, ми відчуваємо і розуміємо себе. А час такий, що нам це дозволено.

— Деякі з тих, хто нас оточує, можливо, не знають, що хтось уже п’ять років зафарбовує сивину, хтось тільки почав її зафарбовувати. Або ні. Але про те, що її можна не зафарбовувати, я почала чути тільки в останні два роки.

Анна Победимська: Я обожнюю цей тренд. Мій брат посивів у 15-17 років і зараз йому немає сорока, але він повністю сивий. Я вже теж два роки як майже сива. Тут уже мова не про 40+, бо є різні інші аспекти. Зараз сивина може стати прекрасним стилеутворюючим фактором — елементом, навколо якого можна вибудувати весь образ.

Коли мова йде про повністю сиве волосся, я б у жодному разі не зафарбовувала б його. Єдине – коли стаєш повністю сивим, це трохи вносить корективи в колірний малюнок зовнішності. Сивина завжди сприймається більш холодно, а шкіра може залишатися теплого відтінку. Все це потрібно враховувати, коли створюєш персональний стиль. Але я всіма руками за тренд на натуралістичність: у матеріалах, підході, в способі життя, в зовнішності передусім.

Юлія Перлова: Я вже п’ять років не фарбую волосся і ходжу з сивиною. Всі говорять, що мені пасує. Я радісно погоджуюся. У якийсь момент мені стало шкода своє волосся і я перестала фарбуватися. Зрозуміла, що в цьому може бути моя фішка.

Це про прийняття. У якийсь момент я зрозуміла: так є, мені окей, я не хочу гнатися за тим, щоб виглядати молодшою. Я просто цю сивину зробила доглянутою і гарною для себе. Мені в цьому цілком комфортно.

— Я часто думаю про ось це «виглядати молодшою» в контексті суспільного тиску. Він зменшується зараз?

Юлія Перлова: Мені 52 роки, скоро буде 53. Я на собі не відчуваю цього тиску. Можливо, я просто до цього так ставлюся. Хоча я знаю, що є багато жінок, які говорять: недобре з сивим волоссям, негарно, коли є природні зморшки. Мені здається, це теж стереотипи. Якщо ти внутрішньо десь від чогось звільнився, усвідомив себе й дозволив собі творчість, тоді й тиск цієї громадської думки стає меший.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Програму виготовлено за сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив