Фото: ДБР
У Дніпрі 29 серпня двоє патрульних поліціянтів з підозрою у порушенні ПДР зупинили автомобіль, в якому перебували чоловік, жінка і двоє неповнолітніх дітей. На вимогу вийти з машини водій і пасажири відповіли відмовою. Чоловік зокрема лаявся, принижував патрульну та погрожував їй.
Після спроби жінки, яка перебувала за кермом автомобіля Jaguar, поїхати правоохоронці почали силоміць витягати її із салону. Через це почалася бійка. Один із патрульних застосував табельну вогнепальну зброю та здійснив постріли у напрямку чоловіка, який вдарив в обличчя його напарницю. Той помер на місці. Правоохоронця затримали, розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Про цей інцидент говоримо з консультанткою зі стратегічних комунікацій Яриною Ключковською.
Ярина Ключковська: Правоохоронні органи вступають у конфлікт з якоюсь частиною суспільства тоді, коли стаються подібні випадки. Згадаймо вбивство поліціянтами темношкірого американця Джорджа Флойда в США — це призвело до протестів, актуалізації расового питання та активізації руху Black Lives Matter. Це був величезний соціально-політичний зсув, поштовхом до якого став схожий до українського випадок.
У США ця ситуація нашарувалась на расовий аспект, а у нас на дуже складні взаємини держави й суспільства в розряді того, що держава має монополію на насильство. Це передбачає, що ми як суспільства повинні довіряти представникам держави, які можуть застосовувати стосовно нас зброю.
Але я б не сказала, що суспільство розкололось від цієї історії. Воно розділилось. А розкол існує, і він не один.
Також є доволі ліберальний сегмент суспільства, який вважає, що держава не повинна зловживати своєю монополією на насильство, а разом з громадянами повинна поважати закон. Має бути верховенство закону.
У ситуації з вбивством чоловіка поліціянтом два вищенаведені запити опинились по один бік барикад. З іншого ж боку опинились люди більш ліволіберального напрямку, які загалом не довіряють силовим органам і не хочуть, щоб їх якось утискали, обмежували. Такі особи більш схильні хотіти свободи в напрямку вседозволеності. Цей сегмент суспільства вважає, що поліція апріорі не має рації.
Також з іншого боку барикад є сегмент людей, які мають до закону одне ставлення, а у своїй поведінці проявляють щось інакше. Наприклад, вони вважають, що треба дотримуватися правил дорожнього руху, але якщо їм сильно треба, то вони їх порушать.
От ми й бачимо ці лінії розколу в суспільстві й цей суспільний діалог.
Читайте також: Експерт про стрілянину у Дніпрі: Підстави для застосування сили були, але пропорційність має визначити слідство
Ярина Ключковська: Ми більш схильні довіряти людям, яких ми характеризуємо як своїх. У випадку з трагедією з поліціянтом є відео, ситуацію видно майже в деталях. Тому ми свідомо чи ні ідентифікуємо себе з тією стороною конфлікту, якій більше довіряємо.
Увага, на відео присутня ненормативна лексика!
Дуже багатьом прилюдно не хочеться себе ідентифікувати з людиною, яку застрелили через те, як вона себе поводила. Слова чоловіка стали предметом окремого обговорення й обурення. Тому ми довіряємо тим, кого вважаємо більше своїми.
Ярина Ключковська: Довіра є базовим інгредієнтом репутації. Саме репутація значною мірою визначає, як ми взаємодіємо з тим чи іншим суб’єктом.
Подивімося на репутацію поліції. Є весь той багаж: корумпованість міліції за СРСР, дії правоохоронців під час Революції Гідності, тенденції розвитку поліційної держави за часів Януковича. Потім настала реформа, під час якої встигли нормально реформувати тільки патрульну поліцію.
Ми пам’ятаємо прекрасну комунікацію: молодих, привабливих, підтягнутих чоловіків і жінок в красивій сучасній формі та новеньких машинах. Ми пам’ятаємо відео, як патрульні переводили стареньких через дорогу і робили різні дуже добрі вчинки. І тоді соціологія показувала, як змінилося ставлення саме до патрульної поліції.
На жаль, не надовго цієї комунікації вистачило. Змінилось керівництво Нацполіції, пріоритети, почалась реальність. Тоді пішла хвиля комунікації про молодих, недосвідчених поліціянтів, які не дуже знають, як себе поводити, не дуже добре натреновані, розбивають машини, роблять помилки. Були люди, зацікавлені у підігріві цього наративу, але він нашарувався зверху.
Нема довіри до того, що правоохоронці все зробили правильно. Є презумпція того, що, може, вони й хотіли зробити правильно, але не вдалося, бо не вистачило професіоналізму.
Це результат несистемної роботи з репутацією правоохоронного органу, який ми зараз спостерігаємо. Адже системно репутацією поліції, зокрема патрульної, ніхто давно не займається.
Читайте також: Довіра до влади в українському суспільстві зростає, попри російську пропаганду — Бондаренко
Ярина Ключковська: Має бути довіра до силових органів. Самим насильством не можна розв’язати проблему. Лише через те, що у поліціянта є табельна зброя і повноваження її застосовувати, кожен конфлікт не повинен закінчуватись насиллям.
Тому варто вчити людей, що має бути верховенство закону і його треба дотримуватись. Але при цьому треба працювати на довіру, на це не можна не зважати.
Важко сказати, чи цей страх змусить змінити поведінку за кермом тих, хто допускає порушення. Однак він добре демотивує. Можливо, ми побачимо якісь короткострокові впливи, але враження страху і недовіри залишиться.
Інцидент у Дніпрі прокоментував міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Він зазначив, що «в події у Дніпрі потрібно розібратися об’єктивно». Також додав, що «якщо громадяни хочуть жити в правовій державі, вони самі ж мають дотримуватися законодавства, поводитися відповідно до встановлених норм і однозначно — не бити поліцейських».
У пресслужбі ГУНП у Дніпропетровській області повідомили, що за фактом посягання на життя патрульних поліціянтів у Дніпрі відкрито кримінальне провадження. Такі дії передбачають позбавлення волі від дев’яти до 15 років або довічне ув’язнення.
31 серпня патрульному, який у Дніпрі смертельно поранив чоловіка, обирали запобіжний захід. Кримінальне провадження стосовно нього відкрито за статтями про умисне вбивство та перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу (ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України). Захист патрульного назвав необґрунтованими підозри у навмисному вбивстві та виступив проти перебування підзахисного під вартою.
Того ж дня суд обрав запобіжний захід патрульному. Поліціянта відправили під цілодобовий домашній арешт, повідомило Радіо Свобода.
Патрульний своєї провини не визнав. Він стверджував, що застосував зброю тільки після того, як були використані всі можливі засоби, а також для захисту свого життя. Правоохоронець також не погоджувався на тримання під вартою. За його словами, він перебуває на лікуванні та не вчиняв злочину, повідомило «Суспільне. Дніпро».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS