Як працюють санкції ЄС щодо порушників прав людини в Криму

8 вересня Рада Європейського Союзу запровадила санкції щодо шістьох осіб за порушення прав людини у тимчасово окупованому Криму. До списку потрапили працівники ФСБ, прокурори, судді, причетні до переслідування кримських татар, а також журналіста Владислава Єсипенка.

Євросоюз ввів санкції проти шістьох людей, причетних до справи Єсипенка та інших порушень прав людини в Криму: https://t.co/WRh1ogO1nd pic.twitter.com/6fwNqVkyn6

— ZMINA. Центр прав людини (@zminaUA) September 9, 2023

Говоримо про це з головою Кримськотатарського ресурсного центру Ескендером Барієвим.

Про накладання санкцій на порушників прав людини в Криму

Ескендер Барієв: Кримськотатарський ресурсний центр системно працює в напрямку санкцій щодо порушників прав людини. Ми свого часу розробили класифікацію, за якою ми надаємо чітку градацію категорій, що порушують права людини в окупованому Криму:

• співробітники МВС;
• співробітники прокуратури;
• співробітники ФСБ РФ;
• судді;
• експерти;
• адвокати;
• секретарі;
• співробітники ФСВП;
• інші посадові особи (міністерства, МНС).

Протягом окупації Криму були санкції, але вони меншою мірою стосувались тих, хто порушує права людини. Кримськотатарський ресурсний центр, спираючись на закони-аналоги «Акта Магнітського», почав активно працювати з країнами, які мають такі закони-аналоги. Спочатку це були Канада, США, Британія, країни Балтії. А у 2021 році і Європейський Союз визначив, що необхідно виносити рішення про санкції відносно тих, хто порушує права людини.

На жаль, всі ці процеси йдуть повільно. Але за ці роки з’явився закон-аналог «Акта Магнітського» в Чехії й Норвегії.

Ми активно працюємо в Італії. Я з моїми колегами виступав перед Сенатом Італії для більшого інформування. Треба вводити санкції, щоб ті, хто порушує права людини в Криму, зрозуміли, що вони не можуть залишатися безкарними.

У кожній країни є свій рівень законів-аналогів «Акта Магнітського». Але вимоги різні. Наприклад, багатьом країнам, які вже мають закони-аналоги, ми надали список із 50 імен, що порушують права людини в Криму. Ми чітко верифікували тих людей, під кожним прізвищем надали інформацію про те, в яких карних справах над політв’язнями вони фігурують. Все для того, щоб була потужна доказова база. Загалом у нас є перелік зі 166 таких людей.

Читайте також: «Надавали повістки всім людям неслов’янської зовнішності»: як росіяни проводять мобілізацію в Криму

Як працюють санкції

Ескендер Барієв: Санкції щодо тих, хто порушує права людини в Криму, не дають порушникам виїжджати у ті країни ЄС, які наклали обмеження. Ці люди не зможуть перебувати у Європейському Союзі, тому що вони порушуватимуть, наприклад, міграційне законодавство однієї з країн.

А щодо недавніх санкційних рішень від ЄС, то першочергово ми отримали політичне послання про те, що світ знає, хто є порушниками. Світ знає, хто зловживає своїми посадовими можливостями й починає порушувати права людини, переслідує громадян, які мешкають на території Криму.

• Це надає можливість у майбутньому проводити кримінальні справи над порушниками як злочинцями, що будуть відповідати перед міжнародними судами.

Про роботу національних органів щодо порушників прав людини

Ескендер Барієв: Для того, щоб наші країни-союзниці вводили санкції проти порушників прав людини у Криму, дуже важливо, щоб відносно таких людей вже були відкриті карні справи, щоб їх вже внесли в санкційний список в Україні.

Якщо ми говоримо про санкційний список, то це компетенція РНБО, а якщо про карні справи, в тому числі заочні, то це питання органів прокуратури, СБУ тощо.

Дуже важливо, щоб ці процеси відбувалися оперативно, але я, на жаль, не можу зараз сказати, що це так. Адже є моменти, коли наші компетентні органи намагаються зібрати більше інформації. Це для того, щоб в процесуальному плані не було додаткових запитань. 

Про квазівибори в тимчасово окупованому Криму

Ескендер Барієв: У Криму на квазівиборах окупанти цілеспрямовано впливають на тих людей, які працюють в муніципальних або державних установах. Вони дають таким мешканцям завдання прийти на виборчу дільницю, обов’язково зробити фотокартку голосування і надіслати як звіт. Таким чином вони намагаються збільшити кількість людей, які беруть участь у виборах. Це для того, щоб продемонструвати світу, що мешканці самі йдуть і підтримують окупантів.

Також вони роблять відеоролики з молодими представниками кримськотатарського народу, яким на початок окупації було 9-10 років. Зараз такі люди вже повнолітні й можуть голосувати. Так росіяни намагаються продемонструвати, що у виборах беруть участь представники корінного народу (хоча самі вони кримських татар так не називають). Ми дійсно працюємо з нашими людьми, щоб вони не брали участь у виборах.

Читайте також: На окупованих територіях росіяни залякували людей позбавленням виплат, якщо вони не прийдуть на «вибори» — Барієв

Нагадаємо, у серпні ГУР повідомило, що кремлівський окупаційний режим планує імітацію проведення фейкових виборів на тимчасово окупованих територіях України у вересні 2023 року.

Згодом міський голова Мелітополя Іван Федоров заявив, що на тимчасово окупованій території Запорізької області відразу після проведення фейкових виборів росіяни мають намір розпочати мобілізацію.

Як повідомив Громадському радіо заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов 3 вересня, росіяни почали ходити по домівках людей у супроводі своїх «автоматників» ще навіть до оголошення старту цих «виборів». 

Представництво Президента України в АРК заявило, що окупанти в Криму відкрили 15 «тервиборчкомів», на яких у період з 01 вересня по 04 вересня жителі зазначених новоокупованих регіонів України, які перебувають у Криму, могли «проголосувати» на квазівиборах.

Про те, як російські окупанти намагаються проводити свої псевдовибори в окупованому Скадовську на Херсонщині, розповів міський голова Олександр Яковлєв. За словами мера, росіяни здійснюють подворовий обхід з автоматами й вимагають голосувати. Яковлєв повідомив, що за декілька місяців до цих псевдовиборів тиск на місцевих жителів значно посилився.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.