Андрій Рибалт: Ініціатива Тримор'я здатна вивести країни-учасниці з-під впливу Берліна та Москви

24 вересня польський президент Анджей Дуда заявив, що рішення Польщі запровадити односторонню заборону на імпорт української агропродукції було правильним. Однак, за його словами, необхідно зробити все, щоб забезпечити максимально можливий транзит, адже українське зерно не дійшло до тих країн, які його потребували.

У Канцелярії президента у соцмережі Х (колишній Twitter) написали, що Польща підготувала транзитні коридори для того, щоб Україна могла постачати зерно країнам, які його потребують.

Говоримо про нинішні відносини Польщі та України з польським журналістом Андрієм Рибалтом.

Огріхи України та Польщі у торговельних відносинах

Андрій Рибалт: Тогоріч, коли починалася війна, пан президент Анджей Дуда і пан прем’єр Матеуш Моравецький однозначно казали, що будуть допомагати Україні також з транзитом українських зернових поза територію Польщі. І цей транзит справді відбувався. Але, на думку польської сторони, деякі українські партнери почали цією «наївністю» поляків зловживати. Тобто намагалися продавати свою продукцію не поза територією Польщі, а на ній.

Минулого року опозиційна польська сила почала наголошувати, що це дуже дестабілізує польський ринок. Тодішній міністр фермерства, якого, до речі, потім усунули з посади, казав, що це не такі масштаби, які можуть спричинити серйозну дестабілізацію польського ринку. 

  • Але з плином часу виявилося, що українські партнери ще більш зловживають цим. Тобто не думають, як через територію транзитних коридорів експортувати свою зернову продукцію до третіх ринків. Вони просто почали робити великий бізнес на тому, що економили на такому експорті. Це йдеться про огріхи української сторони.

Якщо говорити про огріхи польської сторони, то Польща, на мою думку, запізно почала помічати цю серйозну проблему. Тобто те, що це настільки знизить ціну зернових, що почнуться протести фермерів, що впливатимуть на дуже серйозну дестабілізацію польського ринку. А на цьому, звичайно, почнуть грати популісти, тому що у Польщі 15 жовтня відбудуться парламентські вибори.

Протест польських фермерів у лютому 2023 року. Фото: agropolska.pl

Читайте також: Чи може Україна виграти в торговій суперечці з Польщею?


Яка глобальна мета розв’язання питання з українським зерном

Андрій Рибалт: Політики й в Польщі, й в Україні починають усвідомлювати: якщо вони не розв’яжуть питання з українськими зерновими продуктами, то можуть програти свій епохальний шанс записатися в історію цілої Європи як ті, хто подолали чергове втілення імперії зла, тобто Путіна.

У Польщі складне становище. Незабаром парламентські вибори, і якби теперішній польський уряд прем’єра Моравецького не запровадив блокаду продажу українського зерна у таких потужних масштабах на території Польщі, то, мабуть, втратив би підтримку села і міг би програти вибори. А оскільки це важливо також для захисту України, то теперішня влада визнає себе незалежницьким табором. Тобто таким табором, який хоче формувати польську політику й відносно Росії, й відносно ЄС.

Теперішня польська влада почала однозначно відстоювати інтереси Польщі. Тобто не є так, як за часів правління «Громадянської платформи» Дональда Туска, коли польська влада все узгоджувала або з Ангелою Меркель, або, що ще гірше, з російської стороною. 

Дональд Туск і Володимир Путін. Фото: Polskie Radio
  • Теперішня влада в Польщі усвідомлює, що існує великий шанс створити разом з Україною, Латвією, Естонією, Литвою, Болгарією, Румунією, Чехією, Словаччиною потужний блок Тримор’я, який буде здатний знищити домінанту у Центрально-Східній Європі німецько-російську коаліцію.

Ця коаліція фактично існує від часів Катерини II, Петра I, через Бісмарка, через Першу світову, через пакт Молотова — Ріббентропа. 

Поляки вважають, що народи Тримор’я мають шанс врешті-решт порвати з тим, щоб Берлін і Москва вирішували їхню долю. Теперішній уряд робить велику ставку на це. А якщо 15 жовтня він втратить владу, тоді Польща, на думку цього ж уряду, знову буде підкорена домінантній у ЄС Німеччині. А якщо йдеться про східний вектор, то Путін дуже швидко почне знаходити спільну мову з німецькими лідерами.

У Німеччині також починають брати голос популісти, які натякають на те, що з Путіним рано чи пізно треба буде домовлятися. Навіть попри те, що, як знаємо, він вже визнаний, за стандартами міжнародного закону, воєнним злочинцем.


Читайте також: Дії Польщі, Угорщини та Словаччини — це «бунт на кораблі»: Іван Ус про заборону експорту українського зерна


Чому заяви Зеленського в ООН зачепили поляків

Андрій Рибалт: Були гострі заяви прем’єра Матеуша Моравецького після слів пана президента Зеленського в ООН. Останній зробив однозначний натяк на те, що радше Україна буде робити ставку на Німеччину, а Польщу фактично прирівняв до Угорщини. 

  • Це зачепило лідерів керівної партії Польщі «Право і справедливість». Адже прем’єр Моравецький і президент Анджей Дуда на початку вторгнення, коли буквально хвилини й години вирішували, чи вдасться зупинити атаку Путіна не лише на Україну, але на цілу Європу, почали формувати так звану «танкову коаліцію».

Тоді поляки передали українцям 200-300 танків. А канцлер Шольц заявив, що надасть шоломи. Прем’єр Моравецький поїхав тоді до Німеччини й сказав, що це, мабуть, жарт. Цікаво, що німецькі потужні суспільні мовники, як Deutsche Welle чи ARD, не висвітлювали цієї пресконференції польського прем’єра. Він казав, що негайно треба постачати потужні кількості зброї в Україну.

Тепер, здається, деякі радники в адміністрації президента Володимира Зеленського почали йому радити, що треба робити ставку на Німеччину. Поляки тим дуже розчаровані, але також здивовані. Адже, мабуть, ці ж радники в адміністрації Зеленського мають інформацію про те, що в Німеччині зростають сили, які кажуть про необхідність відновлення діалогу з Росією. Маю на увазі, наприклад, «Зелених» чи партію AfD, яка, до речі, дуже потужна у Бранденбурзі, — землі, що вирішує багато питань.


Читайте також: Зеленський подякував Польщі: Будь-які виклики — ніщо порівняно з міцністю між нашими людьми


Нагадаємо, 15 вересня закінчився термін дії заборони ЄС на експорт українського зерна до країн-учасниць, які межують з Україною.

Але Польща заборонила ввезення української сільгосппродукції після 15 вересня в односторонньому порядку, незалежно від рішення Єврокомісії щодо заборони ввезення зерна до п’яти країн ЄС.

Україна звернулась до СОТ з проханням про консультації через агроембарго країн ЄС та готова запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини.

19 вересня президент України Володимир Зеленський виступив на Генасамблеї ООН у США, де сказав, що «деякі наші друзі в Європі підривають солідарність політичним театром, роблячи із зерна трилер. Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора».

Як повідомило RP.PL 22 вересня, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що хоче сказати Зеленському, аби той більше не ображав поляків, як це нібито зробив під час виступу в ООН.

Втім 21 вересня Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що міністр відомства Микола Сольський провів телефонну розмову з польським колегою Робертом Телусом. Під час діалогу сторони домовилися знайти спільне рішення щодо експорту українського зерна.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: