Олена Новікова
Дії Польщі, Угорщини та Словаччини — це «бунт на кораблі»: Іван Ус про заборону експорту українського зерна
Єврокомісія зняла обмеження на імпорт українського зерна до 5 країн. Однак Польща, Угорщина та Словаччина вводять заборону на національному рівні. Чому ці країни ухвалили такі рішення? Пояснює Іван Ус, кандидат економічних наук та головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
Ведучі1
Гості1
Фото: Depositphotos
Польща
Іван Ус: Для Польщі зараз вибори в пріоритеті. Польські фермери — це значна частка електорату. Вони можуть вплинути на кінцевий результат цих виборів. Розуміючи це, партія «Право і справедливість», представником якої є Матеуш Моравецький, будує свою політику так, щоб максимально залучити голоси цих фермерів. Це було в основі рішення, ухваленого ще у квітні, коли розпочалися всі ці ігри Польщі. Вони ламали через коліно всю європейську «архітектуру».
«Я називаю це політичним популізмом, коли політики використовують електоральний період і маніпулюють даними, щоб здобути електоральні переваги або вигоди. Україна зараз точно не в тому стані, щоб дати можливість комусь популістично зростати на нашій біді», — сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час брифінгу.
Вибори в Польщі будуть в середині жовтня. Мені здається, як тільки вони пройдуть, одразу Польща зможе заявити, що знімає всі заборони на українські товари, адже «Україна для нас — братня країна, яку ми підтримуємо». Але насамперед вони думають про вибори та їхні результати. Тому зараз, до завершення виборів, вони навряд чи будуть робити якісь подібні заяви. Головне, щоб Польща дійшла до цього рішення.
Може так трапитися, що Польща не буде отримувати важливі для її економіки речі. Такі, як вливання з єдиного європейського бюджету, наприклад. Адже буде сказано, що Польща своїми діями підриває єдність Європейського союзу. ЄС — єдина митна територія. Ще тоді, коли запроваджували всі ці обмеження, італійці, наприклад, казали, що хочуть купувати українське зерно, бо вони його переробляють. А ці обмеження не дають їм заробляти гроші. Це створило певну напруженість, яка, до речі, призвела до дуже цікавої ідеї, над реалізацією якої вже працюють італійці. Це проєкт «сухого порту».
Коли зараз ми маємо рішення Єврокомісії про те, що цю заборону не продовжать, Польща заявляє, що буде робити, що хоче. Угорщина, що не дивно, так само. Словаччина теж. А інші дві країни, які були в цій забороні, Румунія та Болгарія, нічого такого не казали. Ба більше, Румунія місяць тому сказала, що здатна перевозити через свою територію щомісяця 4 млн тонн зерна.
- Дії Польщі, Угорщини та Словаччини — це «бунт на кораблі».
Despite the war and the Russian blockade of our ports, Ukraine is fulfilling its obligations under both the Association Agreement with the EU and WTO law. We have no intention of harming Polish farmers. We greatly appreciate the support of the Polish people and Polish families!…
— Denys Shmyhal (@Denys_Shmyhal) September 12, 2023
Читайте також: До 15 жовтня ми заледве побачимо якийсь прогрес — журналіст про зернове ембарго Польщі
Угорщина
Іван Ус: Коли ця проблема почалася, у квітні, багато хто казав, що це не проблема України, це проблема інших країн і їхніх внутрішніх перекупників. Їм треба не з Україною розв’язувати проблему, а зі своїми приватними компаніями. Які замість того, щоб перенаправляти українське зерно та іншу продукцію на інші ринки, прагнули її залишити в країні та заробити на цьому.
- Правильне питання до міністра сільського господарства Угорщини — чого ви не розібралися зі своїми перекупниками?
Фото: EPA/UPG
Може, вони бояться, що всі ці громадяни, які заробляли кошти, почнуть ставати в опозицію до влади. Тоді можуть з’явитися проблеми через подібні кроки. Тут є різні зацікавлені сторони.
- Європейський союз створювали заради єдиного підходу. А тут ні про який єдиний підхід не йдеться. Виходить так, що окремі складові поводяться як незалежні автономії. Якщо вони хочуть бути окремо від ЄС, може, хай вони вийдуть з Європейського союзу?
Словаччина
Іван Ус: Вони також готуються до виборів. 30 вересня. Там лідирує кандидат, який проти України. Що буде після 30 вересня, будемо дивитися.
«Вона (заборона – ред.) діятиме до кінця року на ті ж самі чотири товари, тобто пшеницю, кукурудзу, насіння ріпаку та соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо до вітчизняних фермерів», – заявив прем’єр-міністр Словаччини Людовіт Одор.
Фото: TASR
Чи можна якось на це вплинути?
Іван Ус: Так, можна звернутися до Світової організації торгівлі. Але, по-перше, у них є й свої проблеми. Свого часу США блокували призначення суддів. Тому я не впевнений, що ця система там налагоджена. Що робити? Спілкуватися на рівні Україна — Європейський союз. Тому що є угода про асоціацію, є рішення, яке порушується. Треба розмовляти з ЄС на тему «Чому окрема складова ЄС порушує угоду про асоціацію?». Навіщо говорити про це? Для того, щоб був тиск на Польщу, Угорщину, Словаччину ще й зі сторони Брюсселя, який може вплинути на перерозподіл коштів в рамках ЄС.
Читайте також: Зеленський про заборону імпорту зерна в ЄС: Україна категорично будь-якого продовження обмежень
Нагадаємо, у травні 2023 року Європейська комісія заборонила постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника з України до 5 країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Обмеження діятимуть до 5 червня.
Раніше офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.
Єврокомісія 28 квітня досягла угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродовольчої продукції, імпорт якої ці країни обмежили.
«Виняткові захисні заходи», тобто заборону на імпорт, погодили для чотирьох видів продукції: пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику. До переліку не увійшла соняшникова олія. При цьому, згідно із домовленістю, будуть проводитися захисні розслідування щодо деяких інших продуктів, включаючи олію.
Також ЄС планував виділити пакет підтримки у розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 країнах-членах.
15 вересня 2023 року Європейська комісія ухвалила рішення не продовжувати обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня.
Проте прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що заборона імпорту українського збіжжя діятиме доки не буде вибудувано модель відповідної співпраці з Україною.
У разі блокування експорту українського зерна Київ буде змушений звернутися до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ). Втім, Україна сподівається на послідовну позицію Європейської комісії й відповідальність країн-сусідів. Про це 15 вересня заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
