facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Кампанія із заклику росіян здаватися у полон була б успішнішою, якби третя країна могла утримувати їх у себе — Решетилова

Чи можуть російські полонені відмовитися від повернення в РФ і залишитися в Україні? Про це говорили з координаторкою Медійної ініціативи за права людини Ольгою Решетиловою.

Кампанія із заклику росіян здаватися у полон була б успішнішою, якби третя країна могла утримувати їх у себе — Решетилова
1x
Прослухати
--:--
--:--

Днями в мережі ширилося відео, на якому громадянина Росії, бойовика ПВК «Вагнер», який здався у полон до ЗСУ, а потім знову потрапив до рук росіян, жорстоко стратили без суду та слідства. Чи дійсно цю людину вбили та для чого записали це відео?

Ольга Решетилова: Ми не знаємо, що там відбулося. Ми розуміємо, яка може бути мета — зірвати доволі успішну кампанію України щодо заклику росіян здаватися в полон. Російська влада намагається максимально дистанціюватися від ПВК «Вагнер», представляючи їх суто найманцями. Хоча ми розуміємо, що там є всі ознаки регулярного підрозділу російських збройних сил. Їм дуже вигідно дистанціюватися від «вагнерівців» та їхніх воєнних злочинів, і вони це роблять. Але російське військово-політичне керівництво повинно нести відповідальність за це.

Росіяни в полоні

Ольга Решетилова: Росіяни, які потрапляють в український полон, можуть бути в безпеці. Україна дотримується Женевської конвенції. Але кампанія із заклику росіян здаватися у полон була б успішнішою, якби третя країна могла утримувати їх у себе. Цього не відбувається. По-перше, Україна розраховує на допити російських полонених. Слідства ідуть. Крім того, цих полонених використовують з пропагандистською метою: беруть інтерв’ю, наприклад. Насправді Женевською конвенцією заборонено виставляти військовополонених на «цікавість публіки». Є багато трактувань цього поняття. Україна тут може обійти даний пункт і сказати, що ці інтерв’ю проводяться та публікуються цивільними особами, а цивільні не підпадають під відповідальність за Женевською конвенцією. Проте дозвіл на інтерв’ю та доступ до цих полонених дають саме посадовці. Тут може бути небезпека та претензії до України, яка (виходить) порушує права цих військовополонених.

Якби була третя сторона, це сприяло б масовій здачі в український полон російських військових. Така практика в історії вже була. Україна зараз має достатньо союзників, які могли в цьому посприяти. Але я не бачила ініціативи щодо цього від України.

Минулого тижня була нарада, на якій Андрій Єрмак запропонував створити захисний штаб із питань звільнення військовополонених. Це для того, щоб формувати ідеї як можна інтенсифікувати роботи по визволенню наших військовополонених. Плюс — неефективність чинних міжнародних організацій вимагає шукати альтернативи. Україна шукає альтернативу Червоному хресту, наприклад. Це факт.


Читайте також: У разі нового потужного наступу ЗСУ нові мобілізовані РФ не втримають цю атаку — Михайлов


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

Поділитися

Може бути цікаво

Каховське водосховище заростає лісами: чому це цінно — пояснює біолог

Каховське водосховище заростає лісами: чому це цінно — пояснює біолог

Високий холестерин, статини і спосіб життя: інтервʼю з кардіологинею Вірою Горбачовою

Високий холестерин, статини і спосіб життя: інтервʼю з кардіологинею Вірою Горбачовою

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом