Ілюстративне фото: AP
22 квітня стало відомо про зупинку надання консульських послуг чоловікам за кордоном. А 24 квітня Кабінет міністрів заборонив пересилати за кордон паспорти для чоловіків призовного віку.
Говоримо про ці обмеження з політологом Олексієм Кошелем та старшим лейтенантом Збройних сил України Миколою Мельником.
Олексій Кошель: Процес призупинення надання консульських послуг та видачі паспортів за кордоном потрібно оцінювати в різних площинах.
Ключове — це питання справедливості. Для тих людей, які стоять на військовому обліку, захищають Україну на фронті, такі рішення є абсолютно природними та нормальними. Тому що неприпустимим є той факт, що сотні тисяч громадян у той чи інший спосіб покидають Україну. І цілком природно, що реакція з боку держави повинна бути.
На мою думку, ця реакція мала би бути в різних площинах. Перш за все, при роботі над законодавством щодо мобілізації потрібно було враховувати низку інших факторів.
Для мене, наприклад, неприйнятним є той факт, що для людини, яка незаконно перетинає державний кордон, передбачена лише адміністративна відповідальність, штраф. Парламенту варто подумати про те, щоб криміналізувати цю статтю. Тобто за незаконний перетин кордону має бути реальна відповідальність, включно і з реальним тюремним терміном.
З іншого боку, рішення щодо паспортів було недосконалим. Адже ми бачимо, що є окремі категорії громадян, які законно перетнули кордон. Наприклад, зробили це до 24 лютого. Або ж йдеться про громадян, які перетнули кордон неповнолітніми, і їм зараз виповнюється 18 років.
Все-таки варто було би розмежовувати окремі категорії. Мав би бути більш жорсткий підхід до тих, хто незаконно перетнув кордон, і більш м’які рішення щодо 18-літніх або тих, кому стільки виповниться.
Ми вже побачили реакцію, наприклад, з боку офіційних органів Литви. Пішли чіткі сигнали про те, що вони готові допомагати Україні повертати військовозобов’язаних чоловіків.
Щоправда, потрібно думати над механізмом ухвалення рішень. Якби ми не розглядали рішення в такому чорно-білому форматі, а запропонували реальні механізми, то ми сьогодні могли б побачити й більш адекватну реакцію з боку наших західних партнерів.
Олексій Кошель: У мене є ключове зауваження щодо внесення змін до законодавства про мобілізацію і щодо розпорядження Кабміну про документи для тих громадян, які перебувають за кордоном. Ці рішення потрібно було приймати два роки тому. Зміни до законодавства і регулювання всіх цих питань мало відбуватись ще весною 2022 року.
Я хочу особливо звернути увагу на цей аспект, тому що досить багато інших рішень також приймають зі значним запізненням.
У 2023 році я бачив до 10 так званих військових законопроєктів, які запізнилися в часі на рік і більше. В умовах війни це неприпустимо.
Нам потрібно глобально розв’язувати це питання. Має бути спільний план законодавчої роботи між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою із чітким військовим пріоритетом.
До того ж очевидно, що рішення Кабміну щодо паспортів не матиме жодного результату. Мені складно повірити в те, що через проблеми з оформленням чи переоформленням паспортів ми побачимо масовий приїзд чоловіків з-за кордону. Очевидно, це буде стосуватися пів відсотка людей, не більше.
Ефективність рішення щодо паспортів буде мінімальною.
Микола Мельник: На мою думку, постанова Кабміну не сильно допоможе мобілізувати громадян, які вже штурмують консульські установи за кордоном. По-перше, вони вважають такі дії влади несправедливими відносно себе. По-друге, якщо вони вже не приїхали в Україну, то вибір між життям поза законом та життям в армії вони для себе зробили. Зробили один раз, як мінімум, і він є послідовним.
Тобто немає жодних чинників, які можуть змусити повернутися чоловіків призовного віку в Україну.
Такими чинниками можуть бути лише адміністративні дії країн, де вони зараз перебувають. Але українці — це доволі дешева робоча сила, яка зараз потрібна Європі. Тож дуже мало країн погодиться на те, щоб депортувати чоловіків призовного віку в Україну. Хоча поодинокі випадки все ж таки будуть.
Також будуть поодинокі випадки, коли люди повертатимуться в Україну для того, щоб здійснити свій конституційний обов’язок із захисту батьківщини. Але ключове слово — поодинокі. За великим рахунком, це не збільшить кількість мобілізованих солдатів ЗСУ.
Як повідомлялося, 23 квітня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував інформацію про зупинку надання консульських послуг чоловікам за кордоном. Він, зокрема, доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном.
Згодом Міністерство закордонних справ України оприлюднило роз’яснення щодо призупинення надання послуг чоловікам призовного віку в дипломатичних установах. Зовнішньополітичне відомство пояснило, що нормативні документи, які визначають надання консульських послуг, та пов’язані з ними інформаційно-комунікаційні системи МЗС повинні бути змінені відповідно до закону про мобілізацію.
Призупинення надання консульських послуг «є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном», наголосили в МЗС. Там додають, що обмеження поширюється на звернення, що надійшли після 23 квітня, позаяк «строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття чинності» законодавством про мобілізацію. Обмеження не поширюються на інші категорії українців.
Водночас, Кабмін 24 квітня заборонив пересилати за кордон паспорти для чоловіків призовного віку.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі