Олег Саакян: Питання мобілізації виходить за рамки суто військових потреб. Війна триватиме довго, тому йдеться про організацію процесів життєдіяльності й оборони держави із розподілом зусиль та забезпеченням оптимального коефіцієнта корисної дії.

Мобілізація стала яблуком розбрату. Держава самоусунулась із врівноваження інтересів різних груп. Мобілізація є тим питанням, де сходяться інтереси військових та потенційних військовослужбовців, їхніх сімей та трудових колективів. Бізнес має знати, коли повернуться працівники і які з них підуть служити. Йдеться про інтереси мільйонів людей. Всі вони привʼязані до одного закону.

Питання мобілізації є політичним та соціальним. Що держава мала б зробити цим законопроєктом? Поліпшити систему, внести ясність і врівноважити ці інтереси. Однак, держава ж самоусунулася і змусила конфліктувати між собою різні групи. Для військових це звучить так: «Поки не будуть мобілізовані нові люди, ви додому не поїдете». Тому вони кажуть, що треба брати людей де і як завгодно.

У тилу виникає інший момент. Цивільні кажуть, що держава апелює до обов’язку служити, але профанує сам мобілізаційний процес. Система проходження ВЛК часто носить виключно формальний характер, а також порушуються права людини при забезпеченні мобілізації, як нещодавно з неповнолітнім юнаком.

Держава створює ситуацію, за якої різні групи конфліктують. Їх змушують конкурувати за обмежений ресурс. Водночас мобілізаційний процес мав би виходити з того, щоб врівноважити ці групи та створити інші правила, які були б більш справедливими.

У законопроєкті ми здебільшого бачимо вихолощеність цього процесу, тому й прибрали з нього демобілізацію. Парламент прийме законопроєкт, який дещо оптимізує цифрові та організаційні процеси мобілізації. Однак, майбутній закон не дасть стратегічної зрозумілості ні фронту, ні тилу. Він лише підвищить рівень деморалізації.

У законопроєкті немає ключового — зміни самих принципів. Ми так і залишаємося в пострадянській моделі мобілізації, яка більше схожа на російську, ніж на ту, яку хотіло б бачити суспільство в демократичній Україні.

Читайте також: «Не ділімо людей за грошима» — Максим Колесніков про мобілізацію

Що треба змінити

Олег Саакян: За чотири місяці цієї епопеї можна було зробити комплексний, хороший законопроєкт, пройти всі процедури й напрацювати серйозний доробок.

Законотворці повинні були ідентифікувати ключові кризові питання, які є в суспільстві щодо мобілізації. Це теж можна зробити достатньо швидко.

Потрібно, щоб держава внесла ясність щодо демобілізації.
Треба система оцінки професійних та фізичних якостей людини. В Україні є досвід рекрутингу окремими частинами, яким міг би лягти в основу цієї методології. Це могло б зменшити можливості до профанації військово-лікарських комісій.
Одним із важливих факторів є грошове забезпечення. Хто і які кошти отримуватиме. Це не має бути різна практика, а повинний бути чіткий та прозорий механізм. Людині має бути зрозуміло, стільки вона буде отримувати, поки віддає своє життя в розпорядження державі.
Має бути нормальна система супроводження тих, хто залишив своє здоров’я або частину себе фізично на полях російсько-української війни. Наразі виходить так, що комусь допомагають фонди або доводиться «вибивати» у держави гроші родичам.

Ці питання не стосуються відчуття патріотизму. Це не про брак мужності чи відчуття свого обов’язку перед суспільством. Йдеться про суто прикладні конкретні речі, які треба вирішити.

Також мобілізовані не можуть закрити цивільні справи. У них є рідні, робота. Комусь треба тиждень, щоб закрити справи. Декому й місяць потрібно перед тим, щоб відправитись в частину. Коли людину хапають на вулиці, впродовж 24 годин вона проходить ВЛК та відправляється в навчальний центр, то виникає багато питань.

Така система не відповідає очікуванням суспільства щодо того, що є гідність громадянина та справедливість. Теж стосується і військових, які бояться зловживань всередині армійської структури. Немає прозорих механізмів, яким чином цьому можна протидіяти. Як держава може захистити мобілізованого громадянина від потенційного свавілля всередині армійської вертикалі? Чи є такі можливості та номери довіри? Ні.

Ми не бачили на рівні військово-політичного керівництва покарання всіх тих, хто був причетний до зловживань. В суспільстві зростає відчуття незахищеності, несправедливості й толерування зловживань щодо громадян. Все це дискредитує мобілізаційний процес. Законопроєкт у його теперішній версії не розвʼязує питань, не стає зрозумілим суспільству і не знімає претензій.

Читайте також: Потрібно переводити в цивілізоване русло роботу працівників ТЦК СП: народна депутатка про законопроєкт щодо мобілізації

Як повідомлялося, 10 квітня парламент почав розгляд урядового законопроєкту про мобілізацію у другому читанні. Напередодні стало відомо, що Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони виключив положення щодо демобілізації та ротації військовослужбовців з урядового законопроєкту про мобілізацію № 10449. Це питання пропонується передбачити окремим законопроєктом.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував розробити новий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців.

Нагадаємо, у вересні 2023 року у ВРУ зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів.

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

8 січня цього року стало відомо, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів. Долучивши до нього пропозиції напрацьовані на Комітеті з питань нацбезпеки та у відповідних робочих групах.

Того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію уже готова, у ній урахували усі пропозиції.

7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію (№10449). До другого читання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№10449) народні депутати подали понад 4 тис. поправок.

29 березня стало відомо, що Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив розгляд 4269 правок до закону про мобілізацію.

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту