Потрібно переводити в цивілізоване русло роботу працівників ТЦК СП: народна депутатка про законопроєкт щодо мобілізації

Андрій Куликов: Коли можна розраховувати, що законопроєкт про мобілізацію буде на 2 читанні?

Ірина Фріз: Цього тижня законопроєкт було розглянуто за всіма до нього зареєстрованими правками. Це 4269 правок. Наступного тижня комітет розглядатиме вже комітетські правки. Бо за деякими напрямками вони були такими, що не дозволяли в повному обсязі дати ту редакцію, яка би відповідала розумінню ситуації і була би погоджена членами комітету. Тобто, наступного тижня ще будуть дорозглянуті комітетські правки. Після того буде ухвалене рішення комітету, яке фактично відкриває можливість розглядати цей законопроєкт уже в парламенті.

Що стосується того, коли він може бути ухвалений — тут усе залежить від політичної волі монобільшості, тому що саме вона формує порядок денний Верховної Ради. Відповідно, вони мають його включити в порядок денний Ради і ввійти в процес розгляду.

Андрій Куликов: Скільки комітетських правок?

Ірина Фріз: Станом на зараз їх точно буде більше 10. Скільки підготує безпосередньо секретаріат з головою для того, щоб запропонувати комітету — я думаю, що ми знатимемо незабаром.

Слухайте також: Чи достатньо жінок в українському IT, щоб замінити чоловіків у разі посилення мобілізації

Андрій Куликов: Від яких політичних сил приходила більшість правок?

Ірина Фріз: Загалом там практично 2000 правок з 4, це подали представники монобільшості. Тому за великим рахунком, кожен автор правки може поставити свою правку на врахування, а також може поставити деякі інші правки на підтвердження. У такий спосіб збити ту чи іншу редакцію, запропоновану до 2 читання. Але разом з тим, якщо є політична воля не просто розглядати, а дійсно ухвалювати цей законопроєкт, то я думаю що було би логічним, щоб фракція «Слуга народу» дійшла якоїсь згоди й підтримала, наприклад, рішення комітету. Тому що в комітеті також більшість складають представники саме цієї фракції. І, відповідно, не затягувала процес розгляду законопроєкту вже в парламенті, погоджуючись з позицією своїх же членів у комітеті нацбезпеки.

Андрій Куликов: Чи були ці правки заради затягування процесу?

Ірина Фріз: За великим рахунком, якщо йти по блоках цього законопроєкту, то значна кількість правок була подана зокрема до перших пунктів. Це так звані заходи впливу, які ми трактували як «надмірні повноваження представників ТЦК СП» і фактично відхиливши 1/14 правку, тобто підтримавши її, було відхилено всі ці заходи впливу, до яких було подано 340 правок.

Якщо рухатись далі, то так само велика кількість правок була до питання звільнення з військової служби, тобто демобілізації. Декілька сотень правок було подано до цього. Дуже велика кількість правок була подана щодо врегулювання питання доглядачів, утримувачів, усиновителів осіб з інвалідністю 1,2,3 групи. Так само значна кількість правок була подана до питання щодо відстрочки. Не можна сказати, що там був якийсь «правковий спам». Питання в тому, що представники різних фракцій подавали до конкретних норм, які були ухвалені у першому читанні. І з огляду на те, що законопроєкт громіздкий, одну правка може розноситися як зміна до 3-4 законів.

Умовно кажучи — 1 подана правка може перетворюватися на 5-6 через те, що зміни вносяться до 8 законів одночасно.

Андрій Куликов: Можливо, тоді було би легше не створювати такий громіздкий законопроєкт, а зробити 2-3, щоб їх легше було ухвалювати?

Ірина Фріз: Повністю підтримую вашу точку зору. Не потрібно було чіпати одночасно внесення змін до такої кількості законопроєктів. Якщо пригадати, то питання звільнення строковиків так само було закладено в цей законопроєкт, але його виокремили, подали одним невеликим законопроєктом від президента як першочерговий, і парламент його давно ухвалив, президент його давно підписав і вже видав указ про звільнення строковиків.

Якби ми зосередилися в цьому законопроєкті окремо на питаннях, наприклад, мобілізації і звільнення, відстрочки, бронювання, питання про осіб з інвалідністю, то було би легше та швидше.

Читайте також: Конституція і мобілізація: омбудсмен назвав три суперечливі положення у законопроєкті

Андрій Куликов: Кому належала ідея звільнення від мобілізації тих людей, які отримують високі зарплати, що дало підстави для побоювань, що ця війна може перетворитись на війну бідних?

Ірина Фріз: Було спочатку обговорення на рівні концепції, і це артикулював народний депутат Наталуха від «Слуг народу». Дійсно, до цього законопроєкту є невеликий перелік правок, які можуть називатися «економічним бронюванням». Вони мають різні підходи. Одні пропонують прив’язатися до заробітної плати, інші пропонують прив’язатися до рівня сплачених податків. Усі ці правки комітет відхилив, тому що ми вважаємо, що це законопроєкт про мобілізацію. З нашої точки зору це є неприйнятним. Воно руйнує єдність в суспільстві, тому що хтось може відкупитися, хтось не зможе відкупитися. Це точно не той формат, який має держава або парламент пропонувати суспільству під час воєнного стану.

Якщо ми говоримо про необхідність роботи економіки, на що наголошували ті, хто цю концепцію намагаються поширювати, то для цього є виконавча гілка влади. Є уряд, який має чітко зрозуміти, проаналізувати і забезпечити функціонування тих секторів економіки, які є життєво необхідними для забезпечення ЗСУ. Уже ці галузі, які зараз є під бронюванням згідно з постановою Кабміну, мають працювати без відриву від виробництва. Усе, що стосується інших форматів, ми вважаємо абсолютно неприйнятним і хибним з будь-якої точки зору.

Андрій Куликов: Наскільки на роботі парламенту позначаються ті зміни, які відбуваються в суспільних настроях? І наскільки обговорення в засобах масової комунікації й публіці цього законопроєкту ви та ваші колеги берете до уваги, коли працюєте над ним?

Ірина Фріз: Він торкнувся дуже великої кількості категорії осіб, і до того він у першому читанні містив норми, які суперечили і чинному законодавству, і порушували права громадян. Станом на зараз я можу сказати, що посилення заходів для того, щоб мобілізація або мобілізаційні процеси набули іншого формату, є необхідними.

По-перше, треба переводити в цивілізоване русло роботу працівників «ТЦК СП». Тобто за цим законом представники «ТЦК СП» мають вам представитися, не мають хапати і затягувати громадян в автівки, а мають вести фото- та відеофіксацію того, як вони вручають повістку. За цим законом громадянин має право вести фото- та відеофіксацію для того, щоб відстоювати свої права в разі їхнього порушення. Буде врегульована більш чітка адміністративна процедура і буде надана можливість державі розуміти, яка кількість мобілізаційного ресурсу є для того, щоб здійснювати адекватний військовий облік. І головне — яку кількість мобілізаційного резерву вони здатні підготувати.

Мобілізація за великим рахунком — це мобілізація всіх сфер життя нашої держави. Це не лише про людський ресурс, це, у тому числі, необхідність мобілізовувати економічне та фінансове забезпечення людей, яких потрібно підготувати для того, щоб вони мали можливість захищати нашу державу.

Читайте також: Чи дійсно українці бояться мобілізації

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

Уряд пропонує парламентарям накласти низку обмежень на тих громадян, які не виконали обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, для порушників правил військового обліку та законодавства про оборону підвищити штрафи, а за відмову проходити медогляд позбавляти волі, так само як за ухилення від мобілізації.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі норми законопроєкту про мобілізацію можуть суперечити Конституції.

8 січня стало відомо, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів.

Увечері того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, у ній врахували всі пропозиції.

7 лютого Верховна Рада підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію. Серед його пунктів — скасування строкової служби (замість неї буде базовий військовий вишкіл) і демобілізація військових після 36 місяців служби за рішенням Ставки. 

29 березня Профільний комітет Ради завершив розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі