Чи дійсно українці бояться мобілізації

Про опитування

Роман Кульчинський: Головне питання, яке ми хотіли поставити людям — чому люди хочуть мобілізуватися та що їх відлякує від мобілізації. Це питання складне. Сформулювати його було не просто. Ми трохи скоротили питання, зробили їх дещо сухими, як для журналістів. Але соціологи порадили робити саме так, бо так питання не спрямовуватимуть людей в іншу сторону.

Крім того, що ми хотіли дізнатися мотиви людей, які хочуть іти в армію, і тих, хто боїться, ми також хотіли подивитися звідки люди беруть інформацію про ситуацію на фронті та чи впливає це на їхнє рішення. На жаль, вибірка мала, тому таке дослідження не змогли зробити. Але ми дослідили, що люди читають, наскільки вони цікавляться фронтом, подіями на ньому, які проблеми вони бачать. Ну і були звісно традиційні питання «Що є запорукою успіху», «Чи правильно ведуть справи в Україні».

Це було не довге, широке та розлоге опитування, а коротке. Головне, що ми хотіли дослідити — мотивація.

У нас не було певних сподівань. Ми якраз і хотіли прояснити картину. Бо багато дискусій, спекуляцій, емоційних закликів, звинувачень. А ми хотіли подивитися на реальну ситуацію. Ми не уявляли, якою вона може бути. Дивно, але такого соцдослідження ще ніхто до нас не робив, або ми їх просто не знайшли.

З висновків ми бачимо, що досить висока готовність чоловіків до мобілізації. Люди бояться, але готові.

Слухайте також: У владі питання мобілізації можуть боятися навіть більше, ніж в українському суспільстві — Олег Саакян

Чому українці бояться мобілізації

Роман Кульчинський: Ця мобілізація працює з двох сторін. Якщо в армії все добре, там все працює як налагоджений механізм, люди довіряють командуванню, вони туди легше ідуть. Коли ми бачимо в армії проблеми, люди демотивуються. Відповідно, кількість охочих іти в армію зменшується.

Соціологи намагалися з’ясувати не лише готовність українських чоловіків долучатися до лав ЗСУ, а й мотивацію їхнього рішення.

Серед основних причин, що демотивують українських чоловіків йти у ЗСУ, опитані називали недостатнє матеріальне забезпечення (65,6%), можливість отримати інвалідність або померти (64,1%), невизначеність строків служби (63,8%) та ймовірність потрапити до поганого командира (59,6%).

Дослідження також показало: ймовірність потрапити до «поганого» командира опитаних лякає більше, ніж полон — 59,6% проти 50,8%.

Цим опитуванням ми хотіли звернути увагу саме на ці проблемні аспекти в армії. Якщо їх вирішити, то буде легше проводити мобілізацію в країні. Тут цікавий момент — найбільше людей відповіло, що їх турбує недостатнє матеріальне забезпечення. Але насправді це не відповідає реальності, тому що забезпечення в армії зростає. Принаймні воно не гіршає.

У мене знайомий недавно мобілізувався, він служив у 2015 році. Каже, що забезпечення тоді й забезпечення зараз — це земля і небо. Тому цей страх не дуже справедливий. Але найбільша проблема — це відсутність навчання перед відправленням у підрозділ. Деякі навчальні підрозділи працюють дуже гарно, і деякі — ні.

Про справедливість мобілізації

Роман Кульчинський: Так, це важливе питання. Тому що, що таке справедливисть — не знає ніхто. Потрібно, щоб у нас був великий бюджет, і ми могли б провести фокус-групу і детально з поговорити з ними, що вони мають на увазі під справедливістю. У нас люблять справедливість, але що означає — мало хто може сказати. У даному питанні мені теж важко сказати, що люди мають на увазі під словом «справедливість». Потрібні дослідження.

Хто хотів сам піти, вони вже пішли. Може хтось хоче, але чекає додаткового поштовху. Військкомати працюють теж не дуже чітко. Чому люди не мобілізуються — це окреме складне питання. І це питання не тільки до людей, а й до системи мобілізації, як вона працює в країні.

Ми бачимо, що є проблеми з мобілізацією. Логічно питати людей, чого вони бояться і які їхні мотиви. Якщо ми знаємо, чого вони бояться, то ми можемо працювати з причинами, і це полегшить їхнє залучення до збройних сил. Якщо ми знаємо мотивацію, то її можна підсилювати.

Ще цікавий момент. Частина людей сказала, що вони втомилися від буденного життя і вони не проти піти в армію. Є потенціал для того, щоб люди йшли в армію, бо останнім часом від шуму в інфопросторі складається враження, що в армію йти ніхто не хоче. А це опитування показує, що є люди, які готові йти на службу.

Читайте також: Є чимало способів зайти з розумом в армію, а не одразу пхатися у ТЦК — військовий

Нагадаємо, у вересні 2023 року у ВРУ зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

8 січня цього року стало відомо, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт «про мобілізацію» таким, що містить корупційні ризики.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів. Долучивши до нього пропозиції напрацьовані на Комітеті з питань нацбезпеки та у відповідних робочих групах.

Того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію уже готова, у ній урахували усі пропозиції.

7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію (№10449). До другого читання законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№10449) народні депутати подали понад 4 тис. поправок.

21 лютого закінчився термін подання депутатських поправок і пропозицій до другого читання документа. Зважаючи на кількість поправок, на їхнє опрацювання потрібно близько тижня.

Також нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі