facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно ухвалять, але є нюанс — Максим Колесніков

В етері Громадського радіо в подкасті «Сувора догана» військові обговорюють законопроєкт про мобілізацію.

Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно ухвалять, але є нюанс — Максим Колесніков
1x
Прослухати
--:--
--:--

Військові Аліна СарнацькаМаксим Колесніков та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. Це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.

Закон про мобілізацію

Аліна Сарнацька: Закон про мобілізацію розглядатимуть у другому читанні. Маємо інформацію, що до законопроєкту про мобілізацію подали 3776 правок в електронному режимі та приблизно 500 у ручному режимі.

Борис Хмілевський: Це робиться спеціально. Тому що цей законопроєкт почали використовувати в політичних цілях. Це жесть. Ми так обурюємося, коли конгресмени не можуть проголосувати за допомогу Україні. Але при цьому наш власний парламент ніяк не може довести до пуття цей законопроєкт, який є критично необхідним для нашої оборони та нашої армії. Це дуже поганий сигнал для нас усіх.

Аліна Сарнацька: Нам пишуть у коментарях: «Якщо не вистачає воїнів, треба мобілізувати всіх жінок з 18 років. Ось це буде європейське „торжество“ рівноправності. Яка різниця, хто тримає автомат?». Тут є логічні помилки. Рівність означає, що мобілізувати жінок потрібно не з 18 років, а з 27, як є зараз для чоловіків. Нагадаю, що наразі призивають з 27 років, не з 25. Але це може змінитися. Ви ж бачите кількість правок. Усе може змінитися.

Ще щодо жінок. Ми не будемо брати всіх жінок. Так само, як і не беремо всіх чоловіків. Але я згодна з тим, що нам потрібна мобілізація жінок. Тому що нам дуже страшно відгукнеться ця нерівність. Коли ми говоримо про громадянина в Україні, який захищає свою країну, зараз по суті ми говоримо про чоловіків. Бо обов’язок захищати країну зараз лягає лише на чоловіків.

Максим Колесніков: Буду з тобою зараз сперечатися. Конституція насправді каже про обов’язок громадян. Вона не має в собі обмеження для жінок. Це з’являється вже в подальшому законодавстві.

У нас є законодавство, за яким відбувається мобілізація. Усі ми розуміємо, що воно не досконале, створює забагато дірок, не встановлює відповідальності для тих, хто намагається ухилятися від виконання цього обов’язку. Одним і важливих аспектів для тих, хто воює, є вказівка про якесь розуміння демобілізації для людей, які на війні високої інтенсивності знаходяться вже роками. Люди хочуть цю рамку побачити.



Демобіліазція буде?

Максим Колесніков: Я не бачу справедливості в тому, що держава почула «ухилянтів», які не хочуть блокування рахунків, контролю держави та переслідування. А військові, які виконують свої обов’язки, ризикують своїм життям кожен день кажуть: «Ми хочемо розуміти, коли демобілізація». Держава каже, що треба почекати. Виходить, що люди, які не виконують свої обов’язки (громадянина, — ред.) важливіші за тих, хто життя та здоров’я віддають цій країні. Мене це дуже обурює.

Я вже казав, що не вірю в демобілізацію до кінця війни, але прописати це і поставити крапку в цьому питанні треба.


Слухайте також: Борис Хмілевський: Треба знизити вік мобілізації до 20 років


Аліна Сарнацька: Говорити про те, що було в першій версії цього закону, вже немає сенсу. Друга версія точно буде дуже відрізнятися.

Інфографіка: Слово і Діло

Борис Хмілевський: З того, що ми знаємо про цей законопроєкт — ми бачимо його еволюцію від купи санкцій і якогось дуже репресивного законопроєкту до того, що з нього прибирають власне єдину ефективну норму, яка там була — блокування рахунків. Вона дуже всім не подобається, але це єдине, що може спрацювати. А вони її прибирають. Це виглядає так, ніби держава спробувала трошки зачепити цивільних, побачила, що звідти йде великий спротив і така «окей, тоді у нас будуть інші крайні». І ці крайні зараз є армія. Такий висновок можна зробити з рішення.

Зараз поширюється дуже небезпечний наратив про те, що у нас армія не воює, а «протирає штани».

Аліна Сарнацька: Мені подобається, що закон про мобілізацію взагалі розглядають. Цього року. Він пройшов перше читання. І скоріше за все, буде друге. Наша влада робить кроки, скеровані на мобілізацію. Подивимося, яким буде фінал цього законопроєкту. Зараз ми не знаємо, яким він буде.

Максим Колесніков: Я знаю, яким він буде. Закон, який зараз подано, не буде прийнятий. Він буде відкликаний, тому що в ньому забагато зауважень. Будуть намагатися його якось замутити, щоб не прийняти. Такий у мене прогноз. Найближчі місяці цей закон прийнятий не буде.

Ухвалять набагато жорсткіший закон, ніж був у першому читанні, але це станеться у випадку проривання фронту. Тоді, коли наші шановні депутати, представники центральної виконавчої влади, зрозуміють, що їхньому життю є загроза, росіяни прориваються та йдуть на Київ, а їм треба тікати зі своїх зручних крісел. Саме в той день миттєво буде прийнятий дуже жорсткий законопроєкт про мобілізацію.

Така кількість правок свідчить про бажання цей законопроєкт поховати. Ми вже чекаємо 4 місяці.

Борис Хмілевський: А я думаю, що цей законопроєкт ухвалять, але на момент ухвалення з нього приберуть ефективні механізми та залишать якийсь електронний кабінет призовника і санкцію за його невведення: заборону виїзду за кордон, наприклад. А далі відбудеться те, про що говорить Максим.


Читайте також: Мобілізація жінок і студентів 30+: аналітикиня Оксана Заболотна коментує законодавство


Нагадаємо,  у вересні 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів.

Увечері того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, у ній врахували всі пропозиції.

7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію (№10449).

До другого читання законопроєкту Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку (№10449) народні депутати подали понад 4 тис. поправок.

21 лютого закінчився термін подання депутатських поправок і пропозицій до другого читання документа. Зважаючи на кількість поправок, на їхнє опрацювання потрібно близько тижня.

Також нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник