Оксана Заболотна: У жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону про військовий обов’язок військову службу, відповідно до якого жінки-медики мають стати на військовий облік. Інші жінки, які мають спеціальність, яка споріднена з військовою, можуть стати на такий облік за бажанням.

І минулого року у вересні почалися історії про виїзд за кордон, почався скандал у суспільстві. І тоді наступниця міністра Ганна Маляр сказала, що ще на рік, до 1 жовтня 2023 року, вони у межах своїх повноважень відтерміновують терміни введення цього закону в дію, не розробляють наказ, а в той час парламентарі зможуть на законодавчому рівні встановити, що такий військовий облік для жінок відповідних професій є виключно добровільним.

Але за цей рік в парламенті не було зареєстровано законопроєкт про облік для медичних працівників-жінок, що він є добровільним. Тобто ця норма закону про військовий обов’язок військової служби є чинною, але щодо виїзду за кордон, то вона регулюється постановою Кабінету міністрів про правила перетинання державного кордону громадянами України. І там є багато винятків і багато деталей, кому можна, кому не можна виїжджати за кордон.

І, фактично, єдина категорія жінок, які обмежені у своєму виїзді за кордон — це ті, які на державній службі, або в службі в органах місцевого самоврядування, або займають певні посади. Вони можуть виїхати за кордон, якщо вони мають належно оформлені документи службового відрядження. Або якщо їхня дитина потребує догляду за нею.

І таким чином Кабінет міністрів поки що не вносить зміни в ці правила перетину.

Тому жінки-медики навіть з 1 жовтня вони зможуть виїжджати за кордон.

Анастасія Багаліка: Тобто це працюватиме буквально так, як роз’яснили. Якщо жінка стала на військовий облік і її мобілізували, то вона вже не може Вона вже військовослужбовиця, вона вже не має можливості перетинати кордон без дозволу відповідного. Якщо жінка просто має медичну освіту або фармацевтичну освіту, то факт наявності її освіти не призводить до того, що на кордоні її будуть спиняти?

Оксана Заболотна: Звісно, абсолютно ви правильно кажете. І навіть зараз ті жінки, які мобілізовані, вони не можуть вільно виїхати з країни. Якщо їм потрібно виїхати з країни, має бути належно оформлений документ про відрядження, про службове відрядження. Цей документ має бути підписаний у Міністерстві оборони, тому все не так просто, як здається.

Це все насправді про правову визначеність і про якість законів і підзаконних актів, які ухвалюють на виконання цих законів.

Читайте також: Хто і за яких умов може розраховувати на бронь від мобілізації?

Про законопроєкт щодо мобілізації студентів 30+

Оксана Заболотна: Цим законопроєктом уточнюються умови призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. І цим законопроєктом, як на мене, усувається легальна підстава ухилення від мобілізації. Зокрема, в ньому вказується, що не можуть бути мобілізовані студенти, які за даною формою навчання вчаться на рівнях освіти в послідовності, яка визначена законом про освіту. Якщо це навчання було розпочато не пізніше року досягнення здобувачем освіти 30-річного віку. Тобто, студентів, які у свої 40-45 років масово вступають у виші заради того, щоб ухилитись від мобілізації, у нас більше не буде.

Анастасія Багаліка: А в цій ситуації, наскільки це релевантний інструмент визначення, саме вік того, що хтось ховається від мобілізації в такий спосіб?

Оксана Заболотна: Ресурс «Наші гроші. Львів» писав, що в низці вищих навчальних закладів різко зріс відсоток студентів-контрактників, причому зріс на 400, 600 або навіть 700%.

Наприклад, у Чернівецькому торгівельно-економічному інституті контрактників першого року навчання стало більше в 12 разів. Тому дуже добре, що держава нарешті подумала про те, що це такий дуже гарний легальний спосіб ухилення від мобілізації.

І вони визначили вік 30 років.

Зараз у нас можуть мобілізувати з 27 років У президента є закон, який вже ухвалений Верховною Радою про те, що можна буде мобілізувати чоловіків з 25 років.

Анастасія Багаліка: Тут ще хочеться запитати про перспективи ухвалення, тому що ми знаємо, як парламент складно іноді голосує за законопроєкти, які суспільству можуть не подобатись. Іноді буває так, що суспільству не подобається те, за що парламент голосує… Я до того, що суспільна думка впливає на голосування народних депутатів. Як вважаєте, що із цим законопроєктом буде?

Оксана Заболотна: Я насправді думаю, що тут суспільна думка розділилася, тому що для тих людей, які зараз мобілізовані, які воюють, цей законопроєкт є справедливим і логічним. Я думаю, що їм не дуже приємно усвідомлювати, що їхній сусід в 45 років пішов вчитися на фізкультурника для того, щоб уникнути мобілізації. Одночасно для тих людей, які уникають мобілізації всіма можливими способами, він буде не дуже комфортний, але я думаю, що такі депутати зберуться і проголосують за це.

Читайте також: Мобілізація жінок в Україні — це російський фейк — Маляр

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів.

У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.

Нагадаємо, 1 вересня Федір Веніславський заявив, що з перших днів війни різко збільшилась кількість абітурієнтів 30-35 років, котрі почали раптом здобувати знання на денній формі навчання. Через це вони отримують відстрочку від мобілізації. Нардеп підкреслив, що «у цьому можуть бути певні зловживання».

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що доцільність здобуття другої вищої освіти для чоловіків призовного віку під час війни визначатиме Міністерство освіти.

Нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

Раніше в етері Громадського радіо юристка Ірина Підреза розповіла про порядок вручення повістки: повістка повинна бути вручена особисто особі, про яку йдеться в цій повістці. Тобто конкретно має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, адреса; у повістці має бути зазначено, куди з’явитися, на яку годину, на яку дату, і ця повістка має бути вручена під підпис особі, якій вона вручається. За її словами, будь-яке місце є прийнятним для вручення повістки, якщо вручення відбувається згідно з нормами.

Також для Громадського радіо Ірина Підреза розповідала про випадки, коли від повістки можна відмовитись. За її словами, немає жодної юридичної ваги повістки старої форми, які існували до 30 грудня 2022 року. Також можна відмовитись від повістки, яка адресована не вам — містить помилку у написанні прізвища, ім’я, по батькові тощо.

У квітні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров прокоментував інформацію про надсилання повісток через «Дію». Міністр повідомив, що послуги немає ані в розробці, ані в планах.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS