Вікторія Єрмолаєва
Андрій Куликов
Руслан Стефанчук
«Мир — але не за будь-яку ціну»: ексклюзивне інтерв'ю з Русланом Стефанчуком
В ексклюзивному інтерв’ю у спецвипуску програми «Далі заголовків» голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповідає про: ситуацію з воєнним станом та мобілізацією у 2025 році, позицію парламенту щодо «перемир’я», опозицію у Раді, інформаційну війну з Росією та підтримку від США та Європи.
Гості1
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Про зниження мобілізаційного віку
Верховна Рада не повертатиметься до питання щодо зниження мобілізаційного віку, зазначив Руслан Стефанчук.
«Я думаю, що парламент не буде повертатися до питання щодо зниження мобілізаційного віку».
За його словами, свого часу, український парламент уже знизив мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Крім того, є спеціальні програми, які на добровільних засадах набирають людей 18-24 років, які хочуть піти на службу до Збройних Сил України.
«Я не думаю, що парламент буде якимось чином «гратися» з призовним віком», — каже голова ВР.
Також він наголосив, що, безперечно, треба думати про державність. Проте треба думати й про майбутнє нашої країни. Це стосується людей до 18 років, які відбудовуватимуть Україну.
«Той «золотий фонд» України, яким зараз від 0 до 18, це ті люди, які будуть відбудовувати Україну. Особливо, ті, які тут, які щодня бачать, що таке прильоти, знають ціну своєму життю і майбутньому нашої держави. Збройні Сили України воюють заради них. Заради того, щоб вони мали своє майбутнє», — резюмував голова парламенту.
Чи готуються у Верховній Раді до виборів?
«По тому, що відбувається, ви ж розумієте, що деякі фракції і групи активно давно готуються до виборів. У них постійне ходіння в «політичний спортзал», «підкачування м’язів», розкидання якоїсь інформації незрозумілої.
Дивіться, з юридичної точки зору — я на всі речі дивлюся як юрист — ми не можемо під час воєнного стану проводити вибори. Хтось хоче наблизити це неголосуванням — представники однієї фракції. Хтось хоче наблизити це через якісь заяви, хтось — через свою політичну активність.
Поки воєнний стан — виборів в Україні не буде».
Про воєнно-промисловий комплекс
За словами Стефанчука, на сьогодні український ВПК є одним із найпотужніших:
«Коли ми говоримо про «рейки» — я думаю, що ми зараз на дуже хорошому такому «наборі швидкості». Ви це можете побачити по тому як відроджується національний військово-промисловий комплекс.
Коли приїздять, у тому числі, і мої колеги спікери, члени парламентів, і ми показуємо деякі речі, які роблять наші хлопці і дівчата в розумінні дронів, у розумінні системи безпеки для України. Вони в шоці. Вони розуміють, що сьогодні не тільки найпотужніша армія в Україні, в Європі, що визнається усіма. Але й ВПК сьогодні один із найпотужніших теж знаходиться в Україні».
Саме тому, додає Руслан Стефанчук, зʼявляється «данська модель», «норвезька модель»: «Коли інвестори вкладають в український оборонний комплекс. Коли українські дрони сьогодні є набагато кращими за світові аналоги будь-які. І це те, що є результатом, у тому числі, переведення економіки України на військові рейки. Потужний ВПК — це сьогодні результат, який ми також можемо предʼявити усьому світу».
Про санкції проти Росії
«Потрібні одні, правдиві санкції — які би могли переламати економічного хребта РФ», — наголошує Стефанчук.
«…Мають бути санкції правдиві, а не «про людське око». Мають бути такі санкції, щоб вони (ред. — росіяни) скавичали від них економічно. А до тих пір, поки у багатьох БпЛА, які летять в Україну, ми знаходимо компоненти, які виробилися у ЄС, можемо сказати — ваші санкції не працюють», — наголосив Руслан Стефанчук, і додав: «Я завжди колегам говорю, це вже стало, мабуть, мемом: «Друзі, нам не потрібні чергові пакети санкцій. Ми не хочемо їх чекати як нову модель айфону». Нам не потрібні санкції 16, 16 Pro, 16 Pro Max. Нам треба одні санкції, але які би могли переламати економічного хребта для РФ».
«Які б могли позакривати дірки. Які б не допустили цього «тіньового флоту», які би не дали можливість розкидувати кеш та підкуплювати багатьох політиків, популістів у багатьох країнах світу. Які би не дали можливості через такі джерела як TikTok, Telegram і тд впливати на свідомість», — зазначив голова ВР.
Він також наголосив, що у багатьох країнах уже є перші результати такої діяльності:
«Румунія, Словаччина, Угорщина та інші, які були переважно нашими друзями, партнерами. І я точно знаю, що народи цих країн підтримують Україну, але сьогодні там інколи перемагають люди, які мають трошки іншу позицію. Але не тому, що вони щирі у цих питаннях, а тому — що в це вклалася Росія».
Про цивільні партнерства
Наразі законодавчі ініціативи про цивільні партнерства не є пріоритетними, каже Руслан Стефанчук.
«Що стосується цивільних партнерств. У нас дуже багато є законодавчих ініціатив, але я не думаю, що вони можуть визначатися пріоритетними в той період, коли для України питанням номер один є забезпечення наших Сил Безпеки й Оборони».
Закон про демобілізацію: коли очікувати результатів?
«Я не знаю жодної країни в світі, яка б під час війни проводила демобілізацію, крім однієї — УНР в 1919 року. Результат цього ми також знаємо. Тоді ми втратили на великий період нашу українську державність. Що стосується інших видів — я абсолютно погоджуюся, що це нестерпно важко — 4 роки підряд бути на першій лінії і вести постійно бій проти країни-агресора, — наголосив Руслан Стефанчук.
«Але мають бути речі, які повинні забезпечити справедливість і на першій лінії. Це відпустки, ротації, це правильні підходи до менеджерування, і ви бачите, що останнім часом також дуже багато з цього робиться.
І тому ми очікуємо відповідних рішень від ЗСУ. Вони повинні прийти і сказати: «друзі, ми плануємо отак і так». Якщо для цього потрібен закон, Рада буде його розглядати, але я чомусь думаю, що тут дуже багато речей… У нас по будь-якому питанню всі хочуть підстрахуватися законом, але це теж неправильно. У нас є 92 стаття Конституції, яка чітко говорить, що повинно регулюватися законом. Не більше й не менше.
І тому, якщо деякі речі вони можуть провести на рівні постанов Кабінету міністрів тощо, такі питання як ротації, переведення, це точно «внутрянка» ЗСУ. Вони повинні просто налагодити. Тому що я знаю підрозділи, де це налагоджено, і де люди ходять в ротації, отримують відпустки тощо.
Тому тут питання не закону, а більше питання обміну цим досвідом, який є в тих чи інших підрозділів».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або у відео на Youtube-каналі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
