Борис Хмілевський: Треба знизити вік мобілізації до 20 років

Військові Аліна Сарнацька, Максим Колесніков та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. Це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.

У цьому випуску говоримо на такі теми:

• чому біженцям треба повертатися;
• ухилянтство: соціальний феномен, російське ІПСО чи наслідки помилок влади.

Про необхідність ухвалювати непопулярні рішення

Борис Хмілевський: Наша влада продовжує гратися в популярні рішення і не робити того, що не подобається людям. Якщо вони й далі будуть думати про свої рейтинги, а не про те, як нам перемогти у війні, ми програємо, абсолютно стовідсотково. 

• Немає жодних причин, чому не знижують вік мобілізації до 20 років, це абсурд. У США призивають людей з 18 до 25 років, у них це прописано в законодавстві про призов. А ми призиваємо людей, станом на зараз, від 27 років. Це абсолютна дурість. І це не єдине непопулярне рішення, яке б нам варто було прийняти.

Також немає жодної причини, чому базова військова підготовка прописана тільки для чоловіків. Ми не говоримо про службу в армії, ми говоримо про базовий вишкіл. І таких рішень багато.

Сьогоднішня ситуація довкола законопроєкту про мобілізацію показує, що в нас в країні немає нікого дорослого, хто візьме на себе відповідальність. Всі кидають проєкт, як гарячу картоплю. Цей законопроєкт у питанні обмежень, які він запроваджує, дуже адекватний та своєчасний. Я передбачаю, що найнепопулярніші, але найефективніші заходи для мобілізації людей, які уникають призову, зникнуть з цього законопроєкту на етапі його переподання. Якщо так відбудеться, то це буде означати хрест на будь-якій мобілізаційній компанії. Це буде означати, що держава абсолютно не поважає військових, які служать в армії. Тому що тримати військових в армії нескінченно — це «нормальне» рішення, бо воно не викликає роздратування в суспільстві, яке давно з цим змирилось. А от якісь додаткові обмеження викликають. Тому подивимося, що для нашої держави важливіше: питання виживання чи чиїхось рейтингів.

Максим Колесніков: Я ж припускаю, що цей законопроєкт — показник того, наскільки ми близькі до перемоги. Наші депутати настільки впевнені, що взагалі не розуміють, нащо та мобілізація, нащо той закон. Пан Давид Арахамія сьогодні (11 січня — ред.) сказав, що військові прийшли, вони чогось хочуть, а депутати не зовсім погодились, тому нехай військові йдуть і думають. Але питання в тому, що цей закон подав до Верховної Ради Кабінет міністрів України. Це, мені здається, намаганням зробити військових якимись крайніми в цьому питанні. Нібито мобілізація потрібна не країні, не депутатам, а вона потрібна якимось там військовим. 

• Мобілізація — це не забаганки військових, це нагальна потреба.

Я повністю згоден з Борисом, що намагання прибрати непопулярне рішення — неприпустиме, тому що питання не в популярності. Не треба забувати, що військові, ветерани, члени сімей військових — це дуже велика частина суспільства, і на відміну від умовних ухилянтів, серед яких ця історія буде непопулярна, військові й ветерани дуже згуртовані у цьому питанні. Ми теж можемо лобіювати свої інтереси.

Читайте також: Можна надати бонуси добровольцям в армії — Борис Хмілевський про мобілізацію

Проблема військового обліку

Борис Хмілевський: У нас є проблема, на якій ми не так фокусуємо свою увагу, як на темі мобілізації. Це питання обліку. У ТЦК працюють також люди, і в цих людей є певні задачі: мобілізувати певну кількість людей. Вони мобілізують тих, до кого добираються. І в нас відбувається вибірка: починають хапати людей, які приходять з проблемами зі здоров’ям, які оновлюють свої дані в ТЦК чи мають бронь. Їх намагаються мобілізувати, бо вони просто ближче. Тобто у нас загальна проблема з базами даних у ТЦК, з оновленням даних. І ми маємо трошечки відділити цей процес від питання мобілізації.

Навіть якщо брати до розрахунку найскромніші оцінки кількості мобілізаційного потенціалу в Україні, то він становить 5 млн людей. Навіть якщо нам треба мобілізувати 500 000, то це 10%, кожен десятий. Посилення мобілізаційного законодавства для того, щоб зробити неможливим ухилення від оновлення своїх даних в ТЦК, вигідне всім, і в першу чергу людям, які намагаються ухилитись від мобілізації.

• Адже чим більше кількість людей буде стояти на обліку, чим більша кількість людей буде оновлювати свої дані, чим більша вибірка буде у центрів комплектування, тим менше шансів, що мобілізують саме вас. Тому що всі не потрібні, треба півмільйона з умовних 5 мільйонів людей.

І нам треба зараз законодавство настільки жорстке в питанні обліку, щоб не стати на облік було неможливим. Тому я вважаю, що облік має бути загальнообов’язковим для всіх, і під нього мають бути підв’язані банківські рахунки й державні послуги: якщо ти не стоїш на обліку, то ти не можеш робити абсолютно нічого.

Аліна Сарнацька: Я думаю, що закон про облік також вигідний ухилянтам не тільки через те, що сказав Борис, а й через те, що їм набагато краще служити в українській армії, аніж сидіти в таборах в Сибіру або ж служити в армії РФ. Думаю, що умови для українців, яких насильно мобілізують, щоб вони воювали з Польщею, будуть набагато гірші. І посади, які там відкриються для ухилянтів, якщо таке станеться, будуть набагато гіршими.

Читайте також: Для успіху мобілізації нам треба чіткі терміни служби й соціальний захист сімей ветеранів — Аліна Сарнацька

Удень 11 січня голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що законопроєкт щодо мобілізації повернуть ініціатору — Кабінету міністрів. Це відбулося після того, як 11 січня у закритому режимі відбулися закрита нарада з військовим командуванням і засідання Погоджувальної ради. Арахамія розповів, що не всі норми, запропоновані військовим командуванням, можуть бути підтримані. «Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані».

Уже ввечері 11 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що команда міністерства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Найближчим часом його збираються виносити на погодження Уряду. За його словами, у новій редакції врахували всіх пропозицій, які погодили з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Пояснювальна записка проєкту містить положення, які пропонує документ. Серед них:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнили з полону, додаткової відпустки на 90 днів
• залучення місцевої влади до мобілізації
• уточнення норм «щодо виконання військово-транспортного обовʼязку»
• уточнення обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
• уточнення підстав для відстрочки чи звільнення від призову
• встановлення додаткових обставин для звільнення чи відстрочки військовозобов’язаних від призову
• виключення з переліку висновків ВЛК висновку про обмежену придатність до військової служби
• виключення строкової військової служби – як виду військової служби та звільнення зі служби у запас військових строкової військової служби
• запровадження для всіх громадян базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку
• встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби
• надання повноважень Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації

Також питання мобілізації 26 грудня прокоментував Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. За його словами, військове командування України не робило запиту на мобілізацію саме певної кількості людей.  Командування продовжує виконувати функцію захисту своєї держави, відповідно формує свої запити.  Йдеться про запити на боєприпаси, зброю і людський ресурс.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі