Чи будуватимуть на Хмельницькій АЕС нові енергоблоки попри корупційний скандал в «Енергоатомі»

Чи дійсно Україна орієнтована на зелену відбудову?

Інна Совсун зауважує, що сьогодні дивно говорити про відбудову України, коли ми продовжуємо втрачати наші землі та населені пункти. Зелена відбудова — радше популярний термін, який активно вживають на всіляких конференціях протягом останніх років, каже нардепка:

«Якщо порівнювати риторику і реальні дії влади, це радше використання термінології, зрозумілої європейцям. Це можна їм красиво продати й попросити на щось гроші, але реальної практики ми не спостерігаємо. Це не означає, що зелена відбудова — поганий меседж, це означає, що Україна навчилася підлаштовуватися під європейський дискурс, але значно гірше навчилася підлаштовуватися під європейські політики».

Як згадує Інна Совсун, влітку минулого року Володимир Зеленський на Ukraine recover conference у Берліні заявив, що буде побудовано один гігават децентралізованої генерації до початку опалювального сезону. Натомість через тиждень після цього до парламенту внесли законопроєкт про будівництво двох нових енергоблоків Хмельницької АЕС.

Інше питання — енергоефективність, яка позиціонується як один із головних пріоритетів, але не отримує жодного фінансування, говорить народна депутатка.

Яка роль атомної енергетики для України?

Наразі відсоток атомної генерації в українській енергосистемі збільшився через скорочення частини інших джерел. Сьогодні АЕС відіграють ключову роль у забезпеченні країни електроенергією, хоч вони й мають низку особливостей.

«Атомка дуже не маневрена, ти не можеш її вмикати чи вимикати, залежно від піків споживання. Вона забезпечує базову генерацію, а далі потрібні інші джерела, що зможуть її регулювати. Тут є велика перевага, що, на щастя, русня не стріляє по атомних об’єктах», — говорить Інна Совсун.

Тим не менш, зауважує вона, росіяни атакують підстанції, що пропускають енергію з атомних електростанцій. Через це доводиться знижувати генерацію на АЕС. Тож проблема атомної генерації полягає у її централізованості та вразливості мережі транспортування енергії, під’єднаної до станцій.

З одного боку, Євросоюз визнав атомну енергетику зеленою, а тому Україна не має обмежень щодо будівництва таких електростанцій. З іншого, АЕС потребують фонду для утилізації відпрацьованого палива, в який необхідно вкладати кошти — відповідно до українського законодавства. Але цього не відбувається, і така проблема існує не від початку повномасштабної війни, каже народна депутатка.

Що не так із будівництвом нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС?

На початку цього року Верховна Рада ухвалила закон про виділення 1 млрд грн на закупівлю реакторів для будівництва третього й четвертого блоків Хмельницької АЕС. Придбати їх планують у Болгарії. Уряд заявляв, що будівництво хочуть розпочати вже у 2026 році.

Як розповідає Інна Совсун, законопроєкт щодо будівництва й розрахунків був внесений до парламенту у червні 2024 року, і Міністерство енергетики, зокрема тогочасний його очільник Герман Галущенко, дуже активно його лобіювало.

Читайте також: Верховна Рада звільнила Германа Галущенка з посади міністра юстиції

«Президент особисто вимагав від фракції «Слуга народу» проголосувати цей законопроєкт. Думаю, це збігається з питанням, чому він підписав законопроєкт про позбавлення незалежності НАБУ і САП. Я не маю відповіді, але бачу дуже пряму кореляцію.

Але попри такий тиск, навіть депутати «Слуги народу» сказали, що це забагато, і варто спершу розібратися з корупцією та врядуванням у «Енергоатомі». Це було надто схоже на аферу. Пізніше, у лютому цього року, з’явилася пропозиція не будувати енергоблоки, а просто купити реактори, щоб вони тут полежали», — говорить народна депутатка.

Верховна Рада підтримала це рішення. У той же час, Інна Совсун розповідає, що в одному з посольств, до якого її запрошували, у неї питали, чому Герман Галущенко звертається до них із проханням закупити для України критично необхідний газ, у той час як держава купує два реактори за 600 млн євро.

Читайте також: Нова міністерка енергетики підтримала добудову енергоблоків Хмельницької АЕС

Для будівництва нових енергоблоків АЕС необхідно підготувати деталізоване обґрунтування, розрахунок впливу на довкілля, погодження із сусідніми державами та фінансовий розрахунок. При цьому, на момент голосування Верховної Ради, документація щодо будівництва на ХАЕС залишалася ще з 2017 року, а тому втратила актуальність та навіть не враховувала планів купувати інший тип реактора, каже народна депутатка. Хоча станом на зараз документи мали допрацювати, будівництво, ймовірно, буде відкладене через корупційний скандал.

«Я думаю, що поки не налагодиться питання управління «Енергоатомом», поки не буде нового керівництва й наглядової ради, говорити про будівництво взагалі не випадає», — зауважує Інна Совсун.

Що робить можливою корупцію в «Енергоатомі», та чи було про неї відомо?

Попри корупційний скандал і розслідування, сьогодні в «Енергоатомі» продовжує працювати багато фахівців, які й далі виконують свою роботу й забезпечують функціонування галузі, каже нардепка. Значно проблематичнішим є питання вищого керівництва компанії.

«Щодо фахівців-атомників є інша проблема, оскільки немає притоку нових кадрів у цю сферу. Я знаю, яка паніка на факультетах атомної інженерії та фізики з приводу того, що до них приходить нищівно мала кількість абітурієнтів, багато з яких — із дуже низькими балами. Зараз середній вік фахівців у цій сфері уже наближається до пенсійного», — каже Інна Совсун.

За її словами, корупція довкола «Енергоатома», яку викрило НАБУ, не була великою таємницею серед політиків. Про це ходили чутки, а підприємство називали як перше ймовірне джерело «конвертів». Атомна галузь не лише оперує великими коштами, але й дозволяє закривати доступ до частини інформації, посилаючись на безпекові питання. Здивуванням стало, що ця корупція виявилася системною, а не епізодичною, додає Інна Совсун.

«До нас як членів комітету приходили окремі підприємства, які працювали підрядниками в «Енергоатомі», та казали, що у них просять відкат. Ми пояснювали, що зможемо щось зробити, лише якщо вони напишуть заяву, іншого способу немає. Але всі боялися це робити, особливо компанії, які можуть працювати тільки у цій сфері», — говорить народна депутатка.

Читайте також: Суд обрав запобіжний захід колишньому віцепрем’єру Олексію Чернишову

У чому проблема наглядової ради в «Енергоатомі»?

Близько двох років тому Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким потрібно було створити наглядову раду «Енергоатому». Цей процес відбувався вкрай повільно, а курувало його Міністерство економіки, яке на той момент очолювала Юлія Свириденко, говорить Інна Совсун. За рік своєї роботи наглядова рада жодного разу офіційно не зібралася та навіть не висловила своєї позиції про будівництво енергоблоків на Хмельницькій АЕС, хоч її члени отримували зарплату близько 300 тис. грн, каже нардепка:

«Це була профанація, що підважує саму ідею наглядових рад. Зараз громадяни запитують, за що їм платять гроші, і у цьому випадку я з ними згодна. Ти не можеш просто отримувати кілька мільйонів на рік у країні, де йде війна, де військовим немає за що плати зарплати, але нічого при цьому не робити».

Тепер потрібно створити нову наглядову раду, але проблема полягає у тому, каже Інна Совсун, що це знову робитиме Юлія Свириденко за старими алгоритмами. Зважаючи на корупційний скандал, люди з позитивною репутацією навряд зголосяться долучатися до наглідової ради в «Енергоатомі» без гарантій її незалежності.

«Це колапс управлінської системи, з якого я наразі не бачу виходу. Все те, що пропонується, — це косметичні правки, де ми намагаємося пластир наклеїти на рану, яку треба оперувати», — говорить Інна Совсун.

Які переваги відновлюваної енергетики, порівняно з атомною?

Народна депутатка стверджує, що в українських реаліях відновлювальна енергетика має значну перевагу над атомною. Ця сфера не монополізована, вона не має єдиного власника, участі держави та корупційних скандалів.

Читайте також: «У 2022-му 70% вітряків опинилися в окупації»: як розвивається відновлювальна енергетика України

Хоча будівництво об’єктів відновлювальної генерації дорожче, ніж експлуатація наявної атомної енергетики, побудова нових енергоблоків АЕС — ще більш дороговартісний процес.

«В українському контексті важливо, що атомка — це монополія за всіма ознаками. Якби у нас був незалежний Антимонопольний комітет, він мав би визнати «Енергоатом» монополістом із відповідним додатковим регулюванням. Тому тут з’являються корупційні ризики. А у сфері відновлюваної енергетики ніхто не має монопольного становища, там є більші й менші компанії, вимушені конкурувати та взаємодіяти», — говорить Інна Совсун.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono