«У 2022-му 70% вітряків опинилися в окупації»: як розвивається відновлювальна енергетика України

Чому відновлювана енергетика важлива для зеленої відбудови України?

Анастасія Верещинська говорить, що зелена відбудова — процес, який уже триває, адже відновлення України почалося з перших атак на цивільну інфраструктуру. Це важливо наголошувати у комунікації із західними партнерами, адже відбудова — не щось ефемерне та пов’язане з часом після війни. Зелений компонент має передбачати вдосконалення, завдяки використанню більш енергоефективних технологій, екологічних матеріалів, з урахуванням енергетичної незалежності та сталих способів генерації електроенергії. У цьому контексті велике значення має і відновлювана енергетика.

Читайте також: Чи можлива зелена відбудова в Україні сьогодні

Відновлювальна енергетика — це генерація електроенергії або тепла з використанням джерел, які є відновлювальними, говорить Анастасія Верещинська. Тобто тут не йдеться, скажімо, про скінченні вугілля чи газ.

До відновлювальних джерел енергії належать, зокрема:

• Сонце
• Вітер
• Біомаса (залишки аграрного сектору)
• Термальна енергія

«Ми можемо називати ще багато інших прикладів, але якщо говорити про український контекст, то найпопулярнішими є ті, що я назвала: сонячна, вітрова та біоенергетика. Вони найактивніше розвиваються зараз і, думаю, так буде й надалі», — говорить директорка агентства.

Чи поширюється відновлювана енергетика в Україні сьогодні?

За словами Анастасії Верещинської, дані про енергетику вже тривалий час закриті, тому наразі складно оцінити кількість тих чи інших електростанцій в Україні. Крім того, сонячні панелі, що встановлюють приватні користувачі й бізнеси, не під’єднані до мережі, а тому їх «не бачить» навіть «Укренерго».

«Минулого року ми робили звіт про запуск механізму активного споживання в Україні. Це механізм стимулювання встановлення маленьких станцій людьми, які можуть як споживати, так і генерувати електроенергію. Йдеться про побутових споживачів, які можуть встановити панелі десь на даху чи на землі, або бізнеси.

Тоді ми зіткнулися з жахливою ситуацією, що ні в кого немає цих даних. Ми зверталися до міністерства, «Укренерго», навіть компаній, що встановлювали такі електростанції по різних регіонах, і тільки від них брали трохи інформації, про те, скільки і де. Ще ми робили запит до митниці, щоб розуміти, скільки було ввезено обладнання», — розповідає Анастасія Верещинська.

Європейсько-Українське енергетичне агентство встановило, що за неповний 2024 рік було встановлено майже один гігават сонячних електростанцій. Директорка агентства зауважує, що за весь час до початку повномасштабного вторгнення в Україні було встановлено близько шести гігават сонячної генерації. Відповідно, чинні темпи — значні, але й вимушені, каже Анастасія Верещинська. Вона пригадує, що після російських атак по енергетиці у 2022 році держава повідомляла, що надаватиме підтримку та здійснюватиме ремонти, але й приватні користувачі та бізнеси мають дбати про власне забезпечення. Після цього почався рух до децентралізації енергетики.

«Це означає розподілення генеруючою інфраструктури по всій країні. Таким чином генерація відбуватиметься ближче до споживачів, а для ворого буде складніше вибивати великі потужності одномоментно», — говорить Анастасія Верещинська.

Детальніше про значення децентралізації енергетики читайте або слухайте у попередньому випуску подкасту

Розвивається в Україні й біогенерація. Аграрний сектор формує дуже багато відходів. З них можна виробляти брикети для спалювання або використовувати для будівництва теплоелектроцентралей. Найбільш популярним наразі є використання біометану. За технічними характеристиками він ідентичний до природного газу. Наразі в Україні немає внутрішнього ринку для споживання біометану, але вже три українські агрокомпанії успішно експортують його за кордон.

Як пільги для відновлюваної енергетики допомагають економити кошти?

Досвід 2022 року сьогодні підштовхує школи, лікарні, водоканали та інші установи, що мають значне енергоспоживання, замислюватися над пошуком донорів, партнерів серед бізнесу або кредитів, які допоможуть реалізувати проєкти щодо енергонезалежності. Це може не лише убезпечити установи від відключень, але й допомогти їм економити кошти на електроенергію. Адже користування мережею передбачає не лише оплату електроенергії, але й тариф на її диспетчеризацію.

«Проте у довгостроковій перспективі це потенційно може стати ризиком для енергосистеми, оскільки ви знижуєте споживання, і це добре в моменті, але ви також не підтримуєте її. У вас можуть бути надлишки електроенергії, які б ви могли віддавати, але ви цього не робите, оскільки економічна доцільність вашого проєкту може суттєво змінитися, адже ви використовуватимете мережу, а отже платитимете тариф», — говорить Анастасія Верещинська.

За її словами, механізм активного споживача був створений для економії, а не заробітку. Тому часи, коли можна було встановити у дворі сонячну станцію й заробляти на ній, поступово закінчуються. Директорка агентства каже, що побутові споживачі ще можуть отримати зелений тариф, але він уже доволі низький. Тим не менш, питання економії є ключовим у таких політиках як в ЄС, так і в Україні.

«Найкращі політики формуються, коли є ринкові механізми, а вони зазвичай не передбачають великої кількості пільг. Звісно, є час стимулювати розвиток відновлювальної енергетики, і він ще не минув. Але це краще робити за рахунок економічної вигоди таких проєктів. Тоді це відбуватиметься швидше й природніше.

Тариф був введений як фінансовий стимул, що дуже класно. Завдяки цьому з’явився цілий сектор генерації відновлюваних джерел, тому цей інструмент спрацював», — говорить Анастасія Верещинська.

На її думку, важливими є пільги на безмитний імпорт обладнання в Україну. Наразі вони діють на всі види відновлювальної генерації, крім вітрової. Анастасія Верещинська сподівається, що цей механізм буде подовжений та стосуватиметься й вітру, адже така можливість здатна спростити реалізацію багатьох нових проєктів.

Яке значення вітрової енергетики в Україні?

Директорка агентства сподівається, що відновлювальна енергетика залишається у фокусі для держави. Україна має багато зобов’язань на шляху євроінтеграції, зокрема в цьому питанні. У цьому контексті, виклики, пов’язані з війною, стимулюють навіть швидше здійснення необхідних кроків.

Бізнес, який будує великі вітрові сонячні чи біоелектростанції теж стикається з воєнними викликами. Наприклад, нещодавно росіяни атакували вітрову електростанцію у Краматорську. Анастасія Верещинська зауважує, що цей сектор відновлювальної енергетики загалом має трагічну долю. До повномасштабної війни в Україні було майже два гігавати вітрової генерації, здебільшого розташованої недалеко від моря на півдні. Після початку вторгнення у 2022 році близько 70% цих електростанцій опинилися в окупації.

«Але ми розуміємо, що вітер — це технологія, що найбільше розвиватиметься в найближчі роки. Саме вітрових електростанцій ми будемо бачити найбільше. Велика кількість інвесторів дивиться саме у цьому напрямку. Я можу сказати, що наразі на стадії готовності до будівництва в Україні є близько чотирьох гігават вітрових проєктів», — розповідає Анастасія Верещинська.

За її словами, уже зараз вітрові електростанції в Україні мають вагому роль у забезпеченні певних регіонів. Наприклад, вітряки на Одещині дозволили зменшити тривалість відключень світла в цій області.

Як розповідає директорка агентства, раніше поширеною була думка, що вітрові електростанції варто будувати лише біля моря через найбільш сприятливі умови. Але нові заміри показують, що вся територія України має хороший вітровий потенціал. Тому компанії, зацікавлені у будівництві таких електростанцій зважають не лише на потужність вітру, але й інші чинники:

• Можливості підключення до мережі в регіоні
• Чи є цей регіон енергодефіцитним чи енергопрофіцитним (тобто відсутність чи наявність тут інших потужних електростанцій), оскільки у разі надлишку енергії вітрові електростанції можуть попросити зменшити генерацію

Чи шкодить довкіллю будівництво електростанцій?

Будь-яке будівництво може шкодити природі, говорить директорка Європейсько-Українського енергетичного агентства. Тому кожна електростанція перед будівництвом проходить екологічну оцінку. Крім того, закордонні інвестори орієнтуються не лише на українське законодавство, але й на власні політики сталого розвитку.

Читайте також: Як зелену відбудову використовують в Україні для реалізації бізнес-проєктів

«Одна норвезька компанія мала довгий процес дослідження якихось ховрашків на локації, де вони мали будувати свою сонячну станцію. І вони були готові робити переселення цих ховрашків в інше місце у дуже сталий спосіб, що навіть не дуже типово для таких компаній», — розповідає Анастасія Верещинська.

За її словами, питання до шкідливого для довкілля будівництва мають виникати на етапі отримання дозволів на роботи у природоохоронних територіях. Ще тоді для проєктів, що не відповідають нормам, має бути закрито шлях до подальшої реалізації. Також Анастасія Верещинська зауважує, що медіа значно частіше висвітлюють саме негативні випадки будівництва відновлювальних електростанцій, тоді як позитивні приклади залишаються поза увагою. На її думку, це може створити негативний і несправедливий інформаційний фон, що перешкоджатиме хорошим проєктам.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono