facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Можна сказати, що це дійсно ручна робота»: чому книги Брайлем такі дорогі

Чому книги Брайлем в Україні — це коштовне задоволення та чи є способи і механізми здешевшити їхній друк? Говоримо про це з директоркою видавництва «Антологія» Оленою Нечепуренко.

«Можна сказати, що це дійсно ручна робота»: чому книги Брайлем такі дорогі
1x
Прослухати
--:--
--:--

Мар’яна Чорнєвич: Пані Олено, поясніть, будь ласка, у чому специфіка виготовлення цих книг, чому вони такі дорогі, чому їхнє видавництво настільки затратне? Так, дякую вам за запитання.

Олена Нечепуренко: Дійсно, ми вже дуже багато років працюємо на ринку України серед видавців. Можливо, ми навіть одні з перших, хто видає художню літературу шрифтом Брайля: і дитячу, і для дорослих, також і навчальну літературу. Вартість складається із різних показників.

В основному це тираж, тому що тиражі художньої літератури досить маленькі. Це, наприклад, може бути і 10 примірників книги. По-друге, це сама особливість виробництва.

Ці книги, оскільки вони маленьким тиражем робляться, відповідно, наступні етапи, післядрукарські процеси, вони йдуть як ручна робота. Іде ручна збірка, ручна біндерування, вставка книги в палітурку. Відповідно, дана книга є унікальною як витвір мистецтва.

Можна сказати, що це дійсно ручна робота. Відповідно, що при таких тиражах ми не можемо задіювати обладнання, як для звичайних книг, наприклад, офсетні друкарські машини, і потім ідуть наступні палітурні роботи і брошурувальні, де йде великий швидкий процес їх виготовлення. Ось із цього і складається дана вартість.

Відповідно, що і папір там інший, у даних книгах він значно щільніший, важчий, і там особливий папір. І виробництво від цього і залежить. Якщо це, наприклад, ще і підручники, то в підручниках обов’язково йде адаптація.

Це коли працюють тифлопедагоги, — люди, які розуміються на структурі і методиці викладання для незрячих і людей із порушеннями зору. Відповідно, ці книги, підручники, які є для звичайних шкіл, вони проходять адаптацію. Це як переписати книгу, і зробити її доступною для незрячих.

Мар’яна Чорнєвич: Чи в усьому світі ці книги такі коштовні? Чи є можливості якось здешевшити їхній друк?

Для типових книг, наприклад, коли книга має кольоровий зріз, тверду обкладинку, якусь ще й дуже красиву, звісно, все це додає в ціні. Якщо книга в м’якій обкладинці і не має кольорового зрізу і так далі, вона, звісно, може бути і вдвічі дешевшою. Чи є якісь такі можливості для книг шрифтом Брайля, аби зробити їх доступнішими?

Олена Нечепуренко: Тут ми вже переходимо до моменту покупки. Доступність для людей з інвалідністю має розглядатися з іншого боку. Чому, наприклад, не зробити можливість роздрукувати книгу бажану в бібліотеці? Чому, наприклад, в бібліотеці не закупити фінансування для купівлі книг і забезпечення бібліотек?

Мар’яна Чорнєвич: Про це я вас ще запитаю, про підтримку з боку держави, і наскільки Україна, в принципі, зацікавлена. Чи ви відчуваєте якусь підтримку? Але от саме до вас, як до директорки видавництва, яка вже 13 років видає книги шрифтом Брайля. Чи є можливість їх здешевшити?

Олена Нечепуренко:  У нас в Україні вони ще відносно дешеві. Наприклад, у Польщі, в Німеччині ці книги значно дорожчі. Тим більше у нас папір привізний, імпортний, тому відповідно і вартість така.

Слухайте розмову із директоркою видавництва «Антологія» у доданому аудіофайлі.

А також читайте також колонку новинаря Громадського радіо Володимира Пирога про життя незрячих людей в Україні, та труднощі, з якими вони стикаються.

 


 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Запах гару і відчуття смерті»: Ян Доброносов про переломні дні Революції Гідності

«Запах гару і відчуття смерті»: Ян Доброносов про переломні дні Революції Гідності

Росія наразі активно розбудовує «цифровий ГУЛАГ» — Олександр Глущенко

Росія наразі активно розбудовує «цифровий ГУЛАГ» — Олександр Глущенко

Церква — інструмент війни: як Росія використовує релігію проти України

Церква — інструмент війни: як Росія використовує релігію проти України

«Головне правило — не бути байдужими»: Ольга Мацько про захист тварин під час війни

«Головне правило — не бути байдужими»: Ольга Мацько про захист тварин під час війни