Міністр Галущенко зневажливо висловився про працівників посольства ЄС в Україні

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 січня міністр енергетики Герман Галущенко назвав представників посольства ЄС в Україні «клерками середньої ланки». Це сталося під час суперечки довкола намірів добудувати Хмельницьку АЕС.

Про це свідчить стенограма засідання, опублікована на сайті Верховної Ради.

Депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун, яка входить до енергетичного комітету Верховної Ради, зазначила, що комітет отримав лист від представників Єврокомісії і американського посольства, в якому висловлюється стурбованість тим, що в публічному просторі з’являється інформація, що начебто і одні, і другі підтримують цей проєкт.

«Насправді такої підтримки немає. Вони хотіли би надалі уникнути таких маніпуляцій», — зазначила депутатка.

Однак під час відповіді Герман Галущенко сказав:

«Стосовно позиції клерків середньої ланки (дослівно — «середнього звена») представництва Єврокомісії, Інно, мені дуже шкода, що ви бігаєте по посольствах і поливаєте брудом нашу енергетику й нашу державу».

Після короткої словесної перепалки в Раді Галущенко сказав, що «насправді нема в ЄС єдиного підходу до розвитку атомної енергетики і про це всім відомо».

«Тому не може бути єдиної позиції ЄС щодо розвитку атомної енергетики, і, зокрема, будівництва наших блоків. І це відповідним чином було анонсовано представником ЄС в Україні Катаріною Матерновою, яка про це і сказала, що ЄС не коментує питання добудови блоків», — зазначив він.

Додамо, що під час цієї перепалки голова ВР Руслан Стефанчук закликав Галущенка утриматися від безпідставних звинувачень або надати депутатам докази.

Скандал довкола будівництва ХАЕС

2 квітня 2024 року уряд схвалив законопроєкт щодо добудови третього та четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС та передав його на розгляд парламенту. У червні 2024 року відповідний законопроєкт схвалив комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Він рекомендував винести документ на розгляд у сесійну залу й ухвалити його в першому читанні.

У липні народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун в етері Громадського радіо пояснювала, що законопроєкт про добудову ХАЕС містить корупційні ризики. За словами Інни Совсун, цей проєкт — гігантський довгобуд, який триває майже 30 років. Там уже стоять бетонні конструкції, стан яких не зрозуміло який. Самі конструкції початково планувалися для дещо іншого типу реактора, ніж ті, які планують купити в Болгарії. Обидва типи, до слова, реактори «Росатому».

«Техніко-економічне обґрунтування цього проєкту було зроблено 6 років тому. Воно не просто на інший тип реактора. У ньому ціни шестилітньої давнини. За цим обґрунтуванням, проєкт має обійтися у 78 млрд гривень. Я двічі ставила питання міністру енергетики щодо того, а скільки ж це реально буде коштувати зараз. Він відповісти не може. Це відверто кажучи звучить як знущання. Тобто він приходить у парламент, каже: «Дайте нам дозвіл добудувати Хмельницьку АЕС», але ні парламенту, ні суспільству не відповідає на питання скільки це коштуватиме. А на підставі чого ми можемо приймати рішення? Інший тип реактора, сума не відома, оцінити рентабельність ми теж не можемо. Ще й питання до «Енергоатому» величезні через його корупційні скандали», — наголошувала народна депутатка.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в етері Громадського радіо на початку грудня казав, що довкола добудови ХАЕС є багато дезінформації. За його словами, раніше у ЗМІ пройшла хвиля дезінформації про те, що США та ЄС нібито підтримують добудову третього й четвертого енергоблоків ХАЕС. Однак, за інформацією від його джерел, ця інформація не відповідає дійсності.