Анастасія Багаліка
Ми дуже близькі до прориву другої лінії, але попереду тижні запеклих боїв — Євген Дикий
Інтерв'ю
Ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий аналізує ситуацію на фронті, запаси російського озброєння та можливість створення резервів для ЗСУ.
Ведучі1
Гості1
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Про ситуацію на південному напрямку
Євген Дикий: Взяття під контроль Роботиного свідчить, що ми повністю пройшли першу лінію оборони росіян. Фактично Сили оборони «вгризлись» в другу основну, яку їхні «воєнкори» називають «лінією Суровікіна».
Оборона окупантів є ешелонованою і складається з трьох ліній. Першу вже наші військові подолали, на другій йдуть запеклі бої. А от третя – це лінія забезпечення для перших двох, на якій розташовані командні пункти, склади тощо. ЇЇ тримати окремо складнувато, тому доля нашого літнього наступу значною мірою вирішується зараз на другій лінії. Якщо вдасться її пробити, то з високою ймовірністю задачі літнього наступу можна буде виконати до кінця осені. Йдеться про вихід до Азовського моря. На жаль, росіяни теж розуміють це, тому кидають всі свої резерви на другу лінію. Боротись за неї буде важко.
Читайте також: Цілі українського наступу — не лише звільнення територій — Саакян
Про перспективи українського наступу
Євген Дикий: Йдуть запеклі ближні бої. Кожну позицію, попри наявність дронів чи інших технологій, піхота мусить фізично пройти чи пробігти під вогнем. Нашим військовим треба безпосередньо «застрибати» в окопи росіян. І тільки так закінчується взяття кожного чергового шматочка оцієї їхньої лінії оборони.
Там просто пекло, але навіть у ньому ми доволі успішно просуваємось. Кожного дня наш прогрес розширюється у другій лінії оборони росіян. Ми дуже близькі до її прориву. Враховуючи те, що вороги кидають туди всі свої резерви, не варто очікувати вирішення ситуації найближчими днями. Попереду тижні дуже запеклих боїв.
Гарантії перемоги ніхто не дає, але поки картина виглядає більше на нашу користь. Зокрема, досі зберігається головне досягнення нашого наступу – співвідношення втрат на нашу користь. Ми наступаємо і просуваємось, росіянам потрібно лише утримувати позиції. Однак їхні втрати у два-три рази більші за наші. На півдні відбувається боротьба за те, чиї резерви закінчаться першими.
Про наступ росіян поблизу Купʼянська
Євген Дикий: Найрозумніше, що вони поки зробили для стримування нашого наступу – це їхні дії під Купʼянськом. Росіяни здійснюють потужний маневр відволікання, який змушує перекидати новостворені підрозділи замість наступу на півдні в оборону на Слобожанщині.
Ми не можемо дозволити «здати» Купʼянськ, а вони там зібрали дійсно велике ударне угрупування. Стримати його тільки тими силами, які там були ще з осені, просто арифметично було неможливо. Наразі там наступають 100 тисяч окупантів. Нагадаю, що на початку повномасштабного вторгнення 180 тисяч росіян планували окупувати всю територію України.
Купʼянськ – це їхня найбільш вдала поки ідея, тому що це послаблює наш наступ. Але виявилось, що в цю гру ми граємо вдвох. Бо останніми днями вони почали забирати живу силу з єдиного напрямку, де наступають, що перекинути їх під Роботине.
Слухайте також: Ресурсу росіян на Лимано-Куп’янському напрямку вистачить на кілька тижнів — Киричевський
Про ситуацію з резервами
Євген Дикий: Наразі ситуація в росіян така: в них не лишилось десь глибинних резервів, тому доводиться перекидати одні й ті самі частини по черзі в межах цього фронту. Це дає підстави для оптимізму. Хоча й в нас теж людей не нескінченна кількість. Тому боротьба йде за те, у кого першого закінчаться резерви.
Їхній оборонпром на сьогодні здатний виготовляти до 20 танків на місяць, ще до 50 вони здатні знімати зі складів зберігання. Багато хто вважає, якщо танк стоїть на складі, то в будь-який момент на нього можна сісти й поїхати. Це не так. Спершу їх треба привезти на завод, замінити частину деталей, зробити обслуговування, а тоді вже можна використовувати.
Їхня пропускна здатність – це 70 танків на місяць. Наразі ми вийшли на темп знищення бронетехніки від 200 до 300 одиниць на місяць. Можна порівняти ці дві цифри, щоб зрозуміти, коли закінчиться російський запас. Аналіз супутникових даних складів стратегічного значення на Далекому Сході показує, що з них зникло 40% машин. За один рік великої війни росіяни не тільки вичерпали всю наявну броню, а ще й 40% всіх своїх запасів.
Про війну на виснаження
Євген Дикий: Чомусь заведено вважати, що у війні на виснаження Росія приречена на перемогу. А це зовсім не так. Навпаки, в їхніх бездонних ресурсах прослідковуються діри. Можна побачити це на прикладі протиповітряної оборони.
Для прикриття Москви вони нещодавно зняли С-300 з Курильських островів. Вперше з 1945 року острови залишились без прикриття. Вони стягують у столицю Росії всі ППО, які мають. У Москві вже стоять установки «Панцир С1» в арктичному забарвленні, які зняли з півночі країни. Їм ледь-ледь вистачає ППО, щоб прикрити столицю.
Зрештою, про проблеми з ресурсами свідчить вчорашня зустріч Путіна з Кім Чен Ином у Владивостоці. Головнокомандувач «другої армії світу» змушений летіти через всю Росію, щоб просити зброю та боєприпаси у північнокорейського диктатора. Росія є деградованою пародією СРСР. Бо Радянський Союз забезпечував себе зброєю і роздавав сателітам, але не просив у них.
Путін «клянчить» зброю в країни, по столиці якої їздять вантажівки на дровах. У 2020 році Північна Корея вирішила «підняти градус» і влаштувала стрільбу по безлюдному острівцю Південної Кореї. Провокація тривала день. Вони відстріляли 2400 снарядів. До острова долетіли 400 одиниць, з них лише 80 розірвались. Такий от показник їхнього технологічного рівня.
Читайте також: Роман Пономаренко: Якщо нам вдасться прорватися на Херсонщині, то зможемо дійти до Криму
Про виснаження українських військових
Євген Дикий: Наразі у нас нема проблем з чисельністю особового складу. Однак є реальна проблема зі станом тих людей, які воюють 1,5 року. Йдеться про добровольців. На початку повномасштабного вторгнення українці штурмували військкомати, щоб отримати зброю та зупинити росіян. Цих людей досі не демобілізують, а за такий час вони виснажились. Навіть не кажу вже за поранених. Практично всі з першої хвилі отримали контузії. Тобто ці люди фактично підірвали вже здоров’я, а складається враження, що абсолютно ніхто не збирається їх заміняти.
- Зараз підставами для звільнення є або цвинтар, або госпіталь. Через лікарню звільняють тільки при дуже важких пораненнях, які привели саме до незворотної інвалідності. Максимальна ж відпустка триває лише 10 днів. Їм не просто не шукають заміни, а навпаки є установка не відпускати людей.
Командуванню дуже просто жити, коли в них вже є військові. А ще й ці люди вже вміють воювати. Кожен з них вартує трьох-чотирьох новомобілізованих, які прибули з полігону. Ми в цьому вже переконались на Куп’янському напрямку. Нові бригади, яких готували по стандартах НАТО, не змогли тримати оборону, бо їх готували суто для наступальних дій. Командуванню довелось змішувати їх зі старими бригадами. Ті, хто вижили за ці півтора року можуть навчити так, як не навчать в жодному західному тренувальному центру.
Читайте також: На короткому відрізку фронту за день росіяни втрачають до 120 солдатів — Юрій Федоренко
За даними аналітиків ISW, українські війська просунулися на північний захід від Новомайорського (18 км на південний схід від Великої Новосілки) вздовж кордону Донецької та Запорізької областей, де, як стверджують російські джерела, останні дні бойові дії суттєво активізувалися.
Крім того, геолоковані кадри, опубліковані 9 вересня, показують, що ЗСУ також просувалися на північний схід та схід від Новопрокопівки Запорізької області (13 км на південь від Оріхова) та на захід від Вербового (20 км на південний схід від Оріхова).
У Генштабі ЗСУ зазначили, що українські війська досягли невстановлених успіхів на південь від Роботиного. Пов’язаний із Кремлем російський блогер заявив, що ЗСУ змусили окупантів відступити з Андріївки Донецької області (9 км на південний захід від Бахмута).
Нагадаємо, що військовий експерт Олексій Гетьман вважає, що зі звільненням села Роботине Запорізької області українській армії має стати легше посилювати тиск на оборону російських окупантів на цьому напрямку.
22 серпня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що українські оборонці із 47-ї бригади з боєм увійшли у село Роботине Запорізької області та організували там евакуацію цивільних.
Станом на ранок 10 вересня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 268 630. Упродовж минулої доби українські захисники ліквідували щонайменше 490 російських окупантів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
