Ми збираємо свідчення злочинів Росії і говоримо про людей, які втратили житло — координаторка платформи «Свій дім»

Для чого створена платформа «Свій дім» і яку інформацію звідти можна отримати?

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Юлія Машута

Ми збираємо свідчення злочинів Росії і говоримо про людей, які втратили житло — координаторка платформи «Свій дім»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/11/hr_603_2022-11-21_mashuta1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/11/hr_603_2022-11-21_mashuta1.mp3
Ми збираємо свідчення злочинів Росії і говоримо про людей, які втратили житло — координаторка платформи «Свій дім»
0:00
/
0:00

Ми розпитали у координаторки платформи «Свій дім» Юлії Машути.

Ідея створення платформи «Свій дім»

Юлія Машута: Зараз кожен день починається зі зведень обстрілів міст і сел України. Росіяни випалюють все на своєму шляху, в основному ж стріляють по житлових будинках. Ми вже втратили рахунок руйнувань і для багатьох це стало просто цифрою статистики цієї війни. Але загарбник руйнує не лише стіни, а й життя людей. «Свій дім» — не просто про стіни, це про людей, яких позбавили дому.

Ми розповідаємо про людей, яких вбила Росія, про українських військових, які захищають нашу землю та гинуть. Ми отримали підтримку людей і вирішили, що потрібно продовжувати збирати свідчення злочинів Росії, зокрема, розповідати про людей, які втратили житло.

Як збирають історії для платформи?

Юлія Машута: Ми почали з історії людей, яких ми знаємо. Я сама з Луганщини і втратила житло у Сєвєродонецьку. Однією з перших героїнь, наприклад, була Ольга Підлісна – її будинок спалили. І бачимо, що є дуже багато відео і фото руйнувань у соцмережах, але дуже складно знайти людей, які жили у цих будинках. Багато людей просто бояться розповідати свої історії через власну безпеку чи безпеку родичів, які залишилися на окупованій території.

  • Багато людей просто бояться розповідати свої історії

Але все ж таки люди йдуть на контакт, скидають фото і відео свого дому до і після війни. І ці світлини мене просто доводять до сліз, тому що на них діти, що посміхаються, святково вбрані квартири. Але цього всього вже немає.

  • Ці світлини мене просто доводять до сліз, тому що на них діти, що посміхаються, святково вбрані квартири. Але цього всього вже немає

Тому ми сподіваємося, що все більше і більше людей будуть відгукуватися. Для цього можна заповнити форму. І вже є люди з Харківської, Київської, Донецької областей, які додали фотографії і розповіли про те, що вони втратили.

Навіщо ця фіксація?

Юлія Машута: Про це потрібно розповідати, бо це злочини і це пам’ять, яку ми повинні зберегти.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS