Сергій Кривонос: Не треба бути джентльменами на війні, треба бити першими

Гість — генерал ЗСУ, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019 рр.), заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019-2020 рр.) Сергій Кривонос.

Як отримання ATACMS вплине на хід війни?

Сергій Кривонос: НАТО завжди намагається тримати ситуацію під контролем і не допустити до будь-якого загострення. Тому вони дають нам ту кількість зброї, яка дозволяє нам триматись, але поки не дозволяє перемогти.

Але, як показує досвід, будь-які зразки зброї, що надходили, були потрібні не на сьогодні, а на вчора. Це чудовий приклад того, що система ATACMS нам потрібна. 

Але хочу закликати українців не будувати собі мрійні палаци про те, що саме ці ракети просто моментально перевернуть ситуацію на фронті. Нагадаю, що ми воюємо на величезній ділянці у понад 1000 кілометрів з потужним ворогом. Також росіяни постійно проводять адаптацію до нових зразків зброї, які ми застосовуємо проти них, вони достатньо швидко винаходять протидію.

Ракети ATACMS дуже дорогі, і вони мусять завдавати удари у найболючіші точки для критичної інфраструктури ворога. Буде чудово, якщо ми цю систему отримаємо. І я думаю, що ця зброя — це не останнє, що ми отримаємо від американців. 

США, ймовірно, готуються надати Україні ракети ATACMS. Їх виявилось більше, ніж думали спочатку https://t.co/Mb6qYpUMjR

— BBC News Україна (@BBC_ua) September 9, 2023

• Крок за кроком ми руйнуємо стереотипи й все ж таки отримуємо те, що нам потрібно.

Хоча хотілося б це мати в більшому обсязі. Також треба більше дронів, які ми вже давно мусили виготовляти у себе значно більшими обсягами, засобів вогневого ураження, артилерії й боєприпасів до неї. І техніка нам потрібна. Тому багато чого нам ще треба зробити.

Сподіваюсь, вже ні у кого нема рожевих мрій про те, що війна закінчиться завтра. На жаль, війна буде затяжною й довгою. І зима, яка нас очікує, теж буде нелегкою.

Читайте також: Ми дуже близькі до прориву другої лінії, але попереду тижні запеклих боїв — Євген Дикий

Про реакцію Румунії на падіння уламків російських БПЛА на її території

4 вересня речник МЗС України Олег Ніколенко, посилаючись на Державну прикордонну службу України, повідомив, що цієї ночі російські ударні дрони, які атакували район Ізмаїльського порту, впали та здетонували на території Румунії.

Згодом Міноборони Румунії завило, що атаки безпілотників, здійснені Російською Федерацією, не становили прямої військової загрози національній території чи територіальним водам Румунії.

9 вересня у Румунії підтвердили виявлення уламків другого російського безпілотника на своїй території. Країна висловила протест керівнику російської дипломатичної місії у Бухаресті.

Сергій Кривонос: Країн НАТО, які є ближчими до Росії, біля своїх кордонів мусили б посилити протиповітряну оборону і більш активно реагувати, якщо ракети летять в їхньому напрямку. Румунія, наприклад, могла б збивати російські дрони не тоді, коли вони залітають на їхню територію, а ще до того — бити на випередження. На війні завжди той, хто б’є на випередження, має ініціативу і перемогу.

• Тому, розуміючи, що є загроза для території й населення, не треба бути джентльменами на війні, а треба бити першими, бити в щелепу.

Нашим дипломатам цей наратив треба доносити до дипломатів країн НАТО в першу чергу.

Тепер щодо того, чому Румунія так довго не визнавала падіння уламків російського безпілотника на своїй території. Перед тим, як заявляти певні речі, румуни мусили представити не тільки уламки, а й обставини, за яких фрагменти на їхній території з’явились. Це випливає з бюрократичності системи НАТО. Альянс завжди прискіпливо ставиться до питань загроз для його країн.

Також після закінчення Другої світової війни на території Європи не було потужних війн. Хіба за винятком колишньої Югославії, але це значно поступається масштабом війні в Україні. Тому певна кількість населення за кордоном, в тому числі політики, вже ментально відвикли від слова «війна». Вони абсолютно не хочуть, щоб цей термін взагалі був в їхній роботі. Тому там працюють за правилом «краще удавати, ніж бути». Тому  в певних моментах вони абсолютно відтягують момент прийняття певних визнань, що стосуються воєнної загрози з боку Росії. 

Румуни, бувши нашими сусідами, все одно хотіли б жити мирно і не хотіли б війни на власній території. Тому вони переживають на словах, співчувають, допомагають в певних моментах. Але що стосується війни, то відтягують до максимального далекого моменту: «А, можливо, росіяни помилилися? А, можливо, вони до Румунії добре ставляться?».

Переживати — не значить допомагати чи не сприймати загрозу. Тому ми як максималісти хочемо, щоб всі нам допомагали й підтримували нас.

• Як показав саміт G20, абсолютно багатьом країнам начхати на долю України. Вони більше розглядають ситуацію, коли Росія, можливо, буде їхнім стратегічним партнером.

Такі країни удають, що ніякої війни на території України немає. Вони кажуть, що занепокоєні проблемами щодо окупації територій, але чітко не розставляють акценти, що це саме Росія продовжує окуповувати територію незалежної України.

Велика політика дуже цинічна. І не треба думати, що заради України всі країни все кинуть і почнуть допомагати. В певних моментах їм абсолютно начхати.

Читайте також: НАТО не бачить ознак навмисного нападу Росії на Румунію

Чи змінить щось призначення Рустема Умєрова новим міністром оборони

Сергій Кривонос: Через два-три місяці ми зможемо побачити, чи були зміни, чи ні. Поки пані Маляр розповідає нам про те, як ведуть бойові дії наші славетні ЗСУ, ми розуміємо, що поки що система не змінюється.

Міноборони не відповідає за ведення бойових дій. Воно відповідає за успішне забезпечення цього ведення. За те, щоб воїни були нагодовані, одягнуті, забезпечені всіма засобами озброєння. Крім того, Міністерство оборони частково відповідає у своїй діяльності за забезпечення наших поранених хлопців та роботу з родинами загиблих. Також відповідає за міжнародну діяльність. Роботи там більше, ніж багато. 

• Чи зможе пан Умєров зі всім впоратись? Час покаже. Хоча я не буду таким оптимістичним. Міністр оборони може бути успішним, коли у нього є потужна підтримка в уряді, розумінні ситуації й розуміння, що грошей у нас не так і багато.

Давайте чесно дивитися один одному в очі: наша безпека і незалежність останні півтора року ґрунтується на тій допомозі, яку нам надають західні партнери. Бо все-таки ми поки що не перевели економіку на військові рейси, не підготували наше населення до затяжної війни. Ми поки що не підготували наші території до неспроможності ворога наступати.

Читайте також: Бобровська: Рустем Умєров на чолі Міноборони — червона шмата для Кремля

За даними аналітиків ISW,  українські війська просунулися на північний захід від Новомайорського (18 км на південний схід від Великої Новосілки) вздовж кордону Донецької та Запорізької областей, де, як стверджують російські джерела, останні дні бойові дії суттєво активізувалися.

Крім того, геолоковані кадри, опубліковані 9 вересня, показують, що ЗСУ також просувалися на північний схід та схід від Новопрокопівки Запорізької області (13 км на південь від Оріхова) та на захід від Вербового (20 км на південний схід від Оріхова).

У Генштабі ЗСУ зазначили, що українські війська досягли невстановлених успіхів на південь від Роботиного. Пов’язаний із Кремлем російський блогер заявив, що ЗСУ змусили окупантів відступити з Андріївки Донецької області (9 км на південний захід від Бахмута).

Нагадаємо, що військовий експерт Олексій Гетьман вважає, що зі звільненням села Роботине Запорізької області українській армії має стати легше посилювати тиск на оборону російських окупантів на цьому напрямку.

22 серпня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що українські оборонці із 47-ї бригади з боєм увійшли у село Роботине Запорізької області та організували там евакуацію цивільних.

Станом на ранок 11 вересня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 269 210. Упродовж минулої доби українські захисники ліквідували щонайменше 580 російських окупантів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.