Микола Сольський. Ілюстративне фото: Facebook / Міністерство аграрної політики та продовольства України
23 квітня Національне антикорупційне бюро України й Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому голові аграрного комітету Верховної ради й нинішньому міністру у заволодінні землею на 291 млн гривень, а також спробі заволодіти землею ще на 190 млн гривень. ЗМІ писали, що йдеться про міністра аграрної політики Миколу Сольського.
Про підозру також повідомили організатору схему заволодіння землею, двом кураторам органів Держгеокадастру та людині, яка сприяла вчиненню злочину.
Говоримо про цю справу зі співзасновником та редактором «Наших грошей» Юрієм Ніколовим.
Юрій Ніколов: Історія здається складною, але насправді такою не є. Її роблять дуже складною саме ті, хто зацікавлений у приховуванні істини.
Отже, в Україні є Національна академія аграрних наук, що є державною структурою. Є державні підприємства, які на землях цієї академії займалися вирощуванням аграрної продукції, ще з радянських часів. Ці угіддя розташовані на Сумщині.
Потім раптово виявилося, що у цих підприємств немає документів на постійне користування землею. Це означає самовільне знаходження на цій землі, її захоплення.
Але ж насправді держава завжди працювала на тих землях, і зрозуміло, що там ні про яке самовільне захоплення не йшлося. Де ж згубились документи? А згубились вони у Держгеокадастрі. Це ще одна державна структура, яка відповідає за контроль над цією землею країни.
Як з’ясувало НАБУ, чиновники Держгеокадастру, які магічним чином втратили відповідні документи, діяли у змові з майбутнім міністром, а на той момент юристом, Миколою Сольським. Він також був співвласником українського аграрного холдингу. Тобто йому були чудово зрозумілі схеми з землею: він сам займався аграрним бізнесом і був юристом. Саме на цьому стику схема й організувалась.
Коли в Держгеокадастрі заявили, що ця земля самовільно захоплена державним підприємством, то вона автоматично стала нічиєю. Цим скористались наступним чином.
На той момент держава прийняла закон про те, що воїни АТО могли отримувати безплатну землю як винагороду за те, що вони воювали за Україну. Кожному воїну дозволяли отримати два гектари аграрних угідь. Цим скористались підозрювані — вони назбирали воїнів АТО, які погодились взяти участь у цій історії, й передали тисячі гектарів їм. Причому умовою передачі для воїна цієї землі було те, що він, ще до отримання, писав договір-розписку про те, що він отриману землю не забере собі, а віддасть визначеному приватному підприємству. За це він отримував певний гонорар.
Ні в якому разі не йдеться про те, що атовці робили щось погане. Вони мали право отримати від держави винагороду за те, що проливали кров на війні. Продаж землі, навіть шахраям, була їхньою можливістю заробити гроші.
У схемі все дуже просто. Спочатку земля була у держави, а потім вона опинилась у приватної фірми. Воїни АТО виникли як елемент легалізації й зникли.
Читайте також: На Черкащині прокуратура вилучила 65 га земель лісового фонду в ексголови СБУ часів Віктора Януковича
Анастасія Багаліка: А як так сталося, що частину землі в цій оборудці вивели, а частину завадили вивести?
Юрій Ніколов: Там йдеться про різні ділянки землі, в різних частинах Сумської області.
Я так розумію, що частину землі реалізували у 2017-2018 роках. А друга партія землі на виведення йшла вже у 2019 році. Мені вдалося знайти в судовому реєстрі рішення, де НАБУ вже відкрило справу, і прокурори отримали судове рішення про заборону цієї оборудки щодо другої ділянки.
Тому, скоріше за все, просто помітили схему. Або ж доказову базу для суду зібрали пізніше, ніж почалася ця історія.
Читайте також: Нардеп організував схему, як заволодіти землею на 123 мільйони гривень — НАБУ
Анастасія Багаліка: Ви писали у себе в соцмережах про те, що події навколо вручення підозр від НАБУ зійшлися з днем, коли мали бути чистки в уряді. Міністр Микола Сольський міг стати одним з тих, кого збиралися звільнити.
Юрій Ніколов: Так. Ходили чутки про те, що Міністерство аграрної політики буде об’єднане з Міністерством економіки. За результатом, один з двох міністрів мав би бути звільненим. У будь-якому разі, через незалежні причини, урядові чистки вирішили перенести.
Не йшлося про якісь присвячення. Детективи працювали за своєю програмою. Вони чітко розуміли, що останнім часом витоки з їхніх кримінальних проваджень почастішали, і їм треба бути дуже обережними щодо того, коли, хто й де має знаходитись на момент оголошення підозри.
Анастасія Багаліка: А чому витоки почастішали? Чи є у вас якась версія?
Юрій Ніколов: Це має з’ясувати внутрішнє розслідування. На жаль, про таке мені невідомо. Але всі бачили, що за останні кілька років з України, магічним чином, за кілька тижнів або днів до арешту, зникали такі люди, як голова Нацбанку, голова Фонду держмайна. Навіть майно встигали продати перед затриманням. Або ж встигали подати у почесну відставку, щоб арештовували не чинного урядовця, а вже відставленого.
Хороший момент в історії із Сольським у тому, що в цьому випадку урядовець був в Україні. Очевидно, його не попередили про можливу підозру.
Юрій Ніколов: Все залежить від народних депутатів. Вони мають прийняти рішення, чи достойна така людина, з усім своїм бекграундом, обіймати посаду міністра.
Анастасія Багаліка: У соцмережах, виправдовуючи ситуацію, пишуть, що історія була до міністерської посади Сольського. Нібито міністерська посада не впливала на те, що зараз розслідує Національне антикорупційний бюро.
Юрій Ніколов: Спочатку була історія з землею, в результаті якої держава збідніла на 10 млн доларів. Потім уже Сольський став депутатом від «Слуги народу».
Анастасія Багаліка: Але мені здається, що порядок дій не впливає на токсичність цієї історії. Адже міністром стала людина, замішана в корупційній оборудці.
Юрій Ніколов: Безумовно. Той, хто вкрав один раз, вкраде і вдруге. Тут історія про те, кого призначали в уряді Володимира Зеленського.
Люди, які мають стосунок з такими оборудками, не мають бути рукоподаваними. А тут вони не просто рукоподавані, а ще й достойні бути міністром. Невже в Україні так мало людей залишилося, що важко знайти того, хто тримався б якомога далі від таких історій?
НАБУ зазначає, що унаслідок реалізації оборудки із землею у 2017-2021 рр. учасники схеми, в участі у якій підозрюють Миколу Сольського, заволоділи 1250 земельними ділянками загальною площею 2493 га. Вартість цих ділянок на момент вчинення злочину становила понад 291 млн грн. Учасники схеми також здійснили спробу заволодіти 3282 га землі вартістю близько 190 млн грн, однак їм завадили детективи НАБУ та прокурори САП, які провели обшуки та наклали на ділянки арешт.
Сам Сольський відреагував на вручення йому підозри. Він написав, що обставини «семирічної давнини стосуються спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону». Він додав, що спори «вирішуються судами, в тому числі Верховним судом», і на сьогодні «ряд рішень констатують відсутність права держпідприємств на землі, які, ймовірно, має на увазі НАБУ».
Також Сольський зазначив, що «всі дані відкриті для правоохоронців, а докази та аргументи сторін перебувають на розгляді судів».
24 квітня Вищий антикорупційний суд розпочав засідання для обрання запобіжного заходу Миколі Сольському. Йшлося про те, що прокурори клопотатимуть про арешт Сольського на 2 місяці, з можливістю застави у розмірі 200 мільйонів гривень. Згодом стало відомо, що ВАКС переніс обрання запобіжного заходу Сольському на 25 травня.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі