Ілюстративне фото з відкритих джерел
Міжнародний кримінальний суд було створено Римським статутом 1998 року. МКС розглядає справи й має юрисдикцію лише щодо тих держав, які підписали Римський статут. Тобто, якщо держава приєдналася до Римського статуту або ж визнала юрисдикцію МКС, як це зробила Україна у 2014 році, тоді суд може розглядати справу щодо злочинів, які стосуються цієї держави, пояснює юрист-міжнародник Роман Єделєв.
Це стосується не лише, коли від імені держави вчиняються ці злочини, а і коли на території цієї держави, яка є державою-учасницею Міжнародного кримінального суду, скоюють міжнародні злочини.
Російська Федерація не є державою-членкинею МКС. Росія не визнавала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Хоча президент Борис Єльцин підписував Римський статут, але потім відкликав свій підпис. Так само зробили й Сполучені Штати Америки, теж відкликавши свій підпис. Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду і ратифікувала вже Римський статут. Коли росіяни вчиняють злочини на території України, то ці злочини підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Читайте також: Що означає візит Путіна в Монголію, яка визнає юрисдикцію МКС
Така ж ситуація стосується не лише України та РФ, а й Афганістану, на території якого могли вчиняти воєнні злочини американські військові, каже Роман Єделєв. Офіс прокурора МКС виконує свою функцію і розслідує ті випадки, які можливо становлять воєнні злочини. Це дуже не подобається Сполученим Штатам. Вони вважають, що лише суд США може притягати американських громадян до відповідальності. Жоден інший суд цього робити не може.
«Коли МКС починає розслідувати імовірні злочини США, то це їм не подобається. Сполучені Штати роблять все можливе для того, щоб таких розслідувань не було. За першої каденції Дональда Трампа вже вводилися певні обмежувальні заходи проти осіб, які працюють або ж співпрацюють з Міжнародним кримінальним судом. США відкликали візу, яку мав прокурор МКС, обмежували видачу віз певним суддям МКС і так далі», — розповідає експерт.
Зараз крім Афганістану додалась ще Палестина. Прокурор суду Карім Хан попросив суддів МКС видати ордер на арешт лідерів одразу двох сторін останньої палестино-ізраїльської війни: не тільки лідерів ХАМАСу, але й прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу і міністра оборони Йоава Галанта.
У США знову заговорили про те, треба вводити певні санкції. На думку експерта, це некоректне формулювання. Санкції мають вводитися за міжнародно протиправне діяння, а юрист-міжнародник не вбачає у діях Міжнародного кримінального суду нічого протиправного.
За його словами, обмежувальні заходи передбачені в новому законі Конгресу вже доволі серйозні, тому що вони стосуються не лише особистостей, які працюють в МКС чи співпрацюють з судом, а стосуються фінансування Міжнародного кримінального суду. США, хоч і не беруть участь в роботі МКС, але через те, що це орган ООН, то американські гроші частково йдуть на фінансування його роботи.
«Минулого року США профінансували роботу МКС приблизно на 11 мільйонів доларів. Це доволі великі гроші для однієї судової установи. Якщо цих грошей не буде, а цей законопроєкт проголосований в Нижній палаті свідчить про те, що цих грошей далі не буде, то МКС буде складно», — каже він.
Читайте також: МКС згодом може видати другий ордер на арешт Путіна — правник
Перемога Трампа може призвести до того, що ці обмежувальні заходи стануть ще жорсткішими. Якщо США ведуть обмежувальні заходи щодо можливості обслуговування рахунків МКС, тоді суд не зможе обслуговуватись і в європейських банках. Тоді цілком можливо, що не буде змоги платити зарплату працівникам. А це призведе до того, що вся робота Міжнародного кримінального суду буде заблокована, розповідає експерт
У міжнародному кримінальному правосудді докази злочинів зникають кожного дня. Україна з цим зіштовхнулась відчутно. Призупинення роботи на тиждень, на місяць, на рік призведе до того, що купа злочинів залишиться нерозслідуваними й не буде навіть в теорії можливості притягнути за ці злочини до відповідальності, говорить юрист-міжнародник.
«Це буде дуже сильний удар по верховенству права та по відновленню справедливості, до якого ми всі прагнемо», — зазначає він.
Україна активно працює вже майже 3 роки над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Якщо Сполучені Штати Америки заблокують роботу МКС, то шанси на створення цього спеціального трибуналу стануть меншими.
«Крім зупинки роботи МКС є ще один відчутний ризик. Адміністрація Джозефа Байдена та конгресмени прийняли законодавство, яке дозволяло розвідувальним органам та органам правопорядку США ділитися інформацією з МКС щодо злочинів, які скоїли на території України. Це дуже великий масив даних. Зараз ми маємо таку співпрацю між МКС і США. Якщо США повністю припинять співпрацю, то не буде цих доказів у МКС. Для нас це велика проблема», — пояснює він.
Читайте також: Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України
21 листопада 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта.
Зазначається, що посадовців звинувачують у воєнних злочинах і злочинах проти людства. Йдеться про: голодування як метод ведення війни; вбивства; переслідування; інші нелюдські дії. Суд заявляє, що злочини були скоєні щонайменше з 8 жовтня 2023 року до щонайменше 20 травня 2024 року.
Ордери на арешт мають гриф «секретно» для захисту свідків і гарантії проведення розслідування. Однак Досудова палата МКС вирішила оприлюднити інформацію. Оскільки дії, подібні до тих, про які йдеться в ордері на арешт, ймовірно, тривають і досі.
Палата вважає, що Нетаньягу та Галлант навмисно та свідомо позбавляли цивільне населення в Газі речей, необхідних для їхнього виживання — їжі, води, ліків та медичного приладдя, а також палива та електроенергії.
Палата встановила, що їхня поведінка також обмежила можливості гуманітарних організацій надавати продовольство та інші товари найпершої потреби населенню в Газі. Вищезазначені обмеження разом із відключенням електроенергії та скороченням постачання палива також серйозно вплинули на доступність води в Газі та здатність лікарень надавати медичну допомогу.
Нетаньягу і Галланта вважають відповідальними за навмисне керівництво нападом на цивільне населення, навмисне заподіяння шкоди здоровʼю, що призвело до загибелі мирного населення, зокрема дітей.
Ордер на арешт означає, що премʼєра Ізраїля Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта мають право затримати та передати до суду. Затримати їх можуть на території країн, які ратифікували Римський статут.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі