Журналісти NGL.media провели розслідування, в якому йдеться, що за останні 20 років в українській частині Карпат вирубали майже 10% усього лісового покрову. Це 161 тис. га лісу.
Керівник експертного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов каже, що медійники отримали цю інформацію після аналізу супутникових знімків за міжнародними стандартами. Отож, дані відповідають реальному становищу.
«Питання може бути хіба в маленьких технічних моментах. Наприклад, як самі автори розслідування писали, вони аналізували, кому належить територія, де був втрачений ліс, за матеріалами, які надавали їм самі лісники. Це ВО “Укрдержліспроект”, установа, яка має карти всіх лісів. І враховуючи, що у супутника роздільна здатність не найкраща, то у даних розслідування може бути похибка у близько 10%. Але загальний висновок і дані, які вони зробили за результатом цього аналізу, відповідають дійсності», — вважає Тєстов.
Читайте також: Росіяни вирубують та вивозять ліс з окупованого Мелітополя — Генштаб
Представник Української природоохоронної групи пояснює, що вирубку лісів варто ділити на два аспекти.
Перший — рубка без будь-яких документів, тобто самовільна рубка. Це повністю браконьєрська справа. Але вона, каже Тєстов, вибіркова. Тобто на мапі вирубаних лісів, яку представили журналісти NGL.media, такі рубки переважно не відстежиш.
«Прикладом такої рубки є нещодавня рубка в ясінянській філії ДП “Ліси України”, де я особисто бачив тисячі пнів прямо біля дороги на Буковель. Масштабно вирубують, без жодних документів», — каже спікер.
А от 99% вирубаних лісів, які видно на мапі NGL.media, де-юре були вирубані законно. Тобто на них були лісорубні квитки. Але не завжди наявність лісорубного квитка означає законність рубки, каже Тєстов.
Так, у 2000 році Верховна Рада ввела мораторій на проведення суцільних рубок головного користування на гірських схилах у ялицево-букових лісах Карпатського регіону на 10 років. Тобто легальні рубки в Карпатах з метою заготівлі деревини заборонили у лісах вздовж річок, на висотах понад 1100 м, на тих ділянках, де рубки могли призвести до ерозій, повеней тощо, пояснює Тєстов.
Але коли заборонили рубку для заготівлі деревини, лісівники просто почали користуватися квитками на інші види рубок: рубки рідколісся, лісовідновні рубки, суцільні санітарні рубки.
«Суцільна санітарна рубка — найяскравіший приклад. Приходить лісівник у ліс, каже, що він суцільно сухий і його треба повністю рубати, інакше він весь пропаде. Хоча це абсолютно зелений ліс. І, наприклад, рубки рідколісся потрапили у дослідження журналістів, на супутнику їх видно. На них були видані документи, але нині лісникам, які їх робили, включно з директорами лісгоспів Львівської області, вже висунута підозра з боку прокуратури. ДБР провела розслідування й виявила, що ці рубки незаконні», — каже керівник експертного відділу Української природоохоронної групи.
Читайте також: Про рішення суду щодо незаконного вирубування лісу під будівництво військового кладовища дізналися зі ЗМІ — Пронюткін
Верховна Рада в другому читанні ухвалила законопроєкт, який посилює кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконну вирубку дерев і незаконний обіг деревини. За документ проголосували 242 народні депутати.
Цим законопроєктом Верховна Рада посилила відповідальність за незаконну вирубку, пошкодження, знищення дерев чи чагарників, що заподіяло суттєву шкоду. Покарання збільшили уп’ятеро — тепер воно становитиме від 34 до 85 тисяч гривень. Альтернативний вид покарання за такий злочин — обмеження або позбавлення волі до трьох років. За повторний злочин або попередню змову передбачений штраф від 85 до 170 тисяч гривень.
Якщо ці дії вчинені на заповідних територіях, то за це загрожуватиме штраф до 170 тисяч гривень. Якщо ж такі дії спричинили тяжкі наслідки, то за це доведеться заплатити від 255 до 425 тисяч гривень штрафу.
Крім того, нардепи окремо передбачили відповідальність за незаконну вирубку дерев в умовах воєнного стану. На порушників чекатиме позбавленням волі строком до 10 років.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі