Так міг би звучати гомерівський епос — Тарас Компаніченко про спадщину українських кобзарів

Гість студії — кобзар, бандурист, лідер гурту «Хорея Козацька», Заслужений артист України Тарас Компаніченко.

Тарас Компаніченко: Не дай Боже, жити з неулюбленою жінкою і займатися неулюбленою справою. Це велика радість займатися улюбленою справою. Кобза, бандура, ліра — все це мене знайшло і не відпускало.

Є така думка, що раніше кобзарі виконували функцію носіїв інформації. Але були і узагальнення, твори мітологічного значення. Вони створювали епічне полотно, в якому були морально-етичні проблеми. Всі ці моменти важливі. Вони спонукали людей думати. Вони мали функцію навчати на добре. Сліпа людина сприймалася медіумом, оракулом.

Український епос, якщо ти його виконуєш на загал, для світів, які не знають про Україну, це дуже важливе відкриття. Так міг би звучати гомерівський епос. Невідомо, як виконувалася «Іліада», «Одіссея», «Пісня про Роланда», а в нас ця традиція збереглася. Відкривати Україну потрібно в різних речах.

Архіпелаги української культури настільки непізнані, що ми не можемо уявити.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі