У студії — режисерка, драматургиня, викладачка з акторської майстерності Катерина Лук’яненко. Зараз навчається на докторантурі в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого. Працює в Київському академічному театрі ляльок. Намагається впровадити інклюзію в театрі, зокрема проєкти з урахуванням сприйняття незрячих та слабозорих глядачів. Нещодавно поставила інклюзивну виставу у Литві.
Катерина Лук’яненко: Я майстриня спорту з тенісу. Я вступила на режисуру, думала, що переведуся на акторство, а потім зрозуміла, що режисура і керування людьми — цікавіше.
Я думаю, що інклюзивний театр ділиться на 4 складові:
У дітей все прекрасно, вони абсолютно нормально реагують на будь-які спектри, синдроми, вони взагалі цього не помічають, а навіть, якщо помічають, хочуть підтримати.Допоки не втручаються дорослі, не починають пояснювати і говорити: «це хвороба», «це неправильно».
В інклюзивному театрі, для мене, як для режисерки, важливо поєднати не дітей (вони і так поєднуються, їм все ок). Важливо поєднати батьків, щоб 25 батьків нормотипових дітей, 25 дітей з інвалідністю поєдналися, щоб вони могли комунікувати. Я думаю, саме мистецтво має допомогти.
Зараз у нас потужно розвивається інклюзивна освіта та інклюзивний театр. У Європі добре розвинені інклюзивні вистави.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS